УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Перезавантаження Ради: повна або часткова?

Перезавантаження Ради: повна або часткова?

Останній день зими став першим днем законодавчої роботи нової коаліції. Одним з найяскравіших проектів цього дня став закон про скорочення депутатських пільг . Народні обранці більше не мають права безкоштовного проїзду в громадському транспорті, а також права на безкоштовну стоянку автомобіля. Поряд з цими дрібницями було скасовано також забезпечення за рахунок бюджетних коштів депутатських відпусток, а також право колишніх нардепів на депутатську зарплату після припинення повноважень.

За словами нардепа від "Батьківщини" Володимира Яворівського, точну суму бюджетних коштів, які вдасться заощадити, завдяки скасуванню цих пільг, назвати складно, але вона досить значна.

Однак при всій медово цього рішення без ложки дьогтю не обійшлося. Із слів Яворівського з'ясувалося, що пільги скасовані тільки для нардепів сьомого та наступних скликань. На попередні скликання це рішення не поширюється, оскільки закон не має зворотної дії. А це означає, що нардепи перших шести скликань продовжуватимуть отримувати зарплати з бюджету, а також користуватися рядом інших привілеїв, яких позбулися їх колеги з сьомого скликання.

За проект про скасування пільг, прийняти який обіцяли народні обранці протягом кількох попередніх скликань, проголосували конституційною більшістю. Але от з іншими законопроектами все було не так гладко. Після успішного призначення Кабінету міністрів днем ??раніше законодавча робота коаліції клеїлася не сильно: нардепи чи то не дуже дисципліновано зібралися на засідання, чи то розбрелися по кулуарах, а може, не встигали голосувати, але кілька законопроектів спікеру доводилося ставити на голосування повторно, так як їм не вистачало для прийняття пари голосів. Повторне голосування, попереджання закликом до нардепів повернутися в зал і не ухилятися від коаліційної роботи, в основному, було позитивним і призводило до прийняття законопроектів, але на рівні 230-240 голосів.

Позафракційний нардеп Анатолій Гриценко навіть засумнівався у стабільності коаліції та звинуватив її в нездатності організовано працювати. Але причина тут може бути не стільки в неорганізованості, скільки в нових призначеннях.

Адже з 250 заявлених членів коаліції 12 отримали посади в Кабміні, Генпрокуратурі, РНБО та СБУ. Більшість з них депутатські повноваження скласти ще не встигли (згідно закону, це можна зробити протягом 30 днів з моменту призначення на посаду), але в зал засідань вже не приходять у зв'язку із зайнятістю на нових посадах. Таким чином, з 250 нардепів у коаліції фактично залишилося 238, і всього кілька засиділися в буфеті коаліціантів могли поставити під загрозу хід голосування.

28 лютого на підставі особистих заяв були припинені депутатські повноваження новообраного прем'єра Арсенія Яценюка, а також його колег по Кабміну Ігоря Швайки, Олександра Сича та Андрія Мохника, але в Раді їх місця поки ніхто не зайняв. Цілком імовірно, що ці фактори ускладнили роботу коаліції.

Та й у цілому чисельність Верховної Ради після зміни влади значно віддалилася від прописаних в Конституції 450 нардепів. Крім пішли на посади представників нової влади, засідання регулярно пропускають покинувши Київ чи Україну члени фракції ПР. При формальної чисельності фракції в 122 людини, на засідання регулярно ходять 40-50 нардепів. З 22 по 28 лютого найвища явка регіоналів була зафіксована 27 лютого, коли призначали уряд, тоді в Раду прийшли 81 член фракції ПР, до цього ходили не більше 54.

"Обозреватель" спробував дізнатися ставлення до цього факту лідера фракції Олександра Єфремова, але він відмовився коментувати цю ситуацію.

Таким чином, загальна чисельність парламенту на даний момент складає близько 380 нардепів.

Згідно із законодавством, заповнити ряди "Батьківщини", "Свободи" та УДАРу, нардепи від яких пішли на посади в інші органи влади, можна двома способами: замість нардепів, обраних за списком, до Ради зайдуть наступні кандидати в списку їх політсили, для заміни мажоритарників на їх округах доведеться проводити довибори. А от що робити з регіоналами, які депутатських повноважень не склали, але в Раду не ходять, - закон замовчує.

З 12 пішли на посади нардепів, які представляють нову владу, 10 пройшли до парламенту за списками. Шестеро з них (Андрій Парубій (секретар РНБО), Арсеній Яценюк (прем'єр-міністр), Арсен Аваков, Максим Бурбак, Людмила Денисова, Павло Петренко (члени Кабміну)) були обрані за списком "Батьківщини". Замість них, згідно з даними ЦВК, в Раду увійдуть Вадим Меріков, Олег Шевчук, Леонід Макул, Олена Ледовських, Ігор Гринів та Олександр Чубатенко.

Крім того, уповноважений ВР з курируванні роботи ГПУ Олег Махніцький, міністр екології Андрій Мохник і міністр аграрної політики Ігор Швайка були обрані до парламенту за списком "Свободи". Замість них ряди нардепів поповнять Олексій Фурман, Олег Бондарчук і Тарас Осауленко.

Також на місце ударівці Валентина Наливайченко, який тепер курирує роботу СБУ, в Раду увійде наступний кандидат у списку УДАРу Анатолій Ревенко.

Для проведення цих замін досить відповідного рішення ЦВК і парламенту.

Набагато складніше все із заміною став віце-прем'єром свободівця Олександра Сича і нового першого віце-прем'єра Віталія Яреми, які були обрані в одномандатних округах. Щоб замінити їх, необхідно провести довибори Ради в 83 (Івано-Франківська область) і 212 (Київ) округах, де було обрано ці нардепи.

Крім необхідності додаткового фінансування цих виборів і тривалості такого процесу заповнення депутатських рядів, виникає і ще одне утруднення: зараз все частіше піднімається питання необхідності проведення перевиборів всього парламенту, оскільки була змінена форма правління в Україні, а також обіцяна повне перезавантаження влади. Дуже малоймовірно, що буде багато охочих йти кандидатом на довиборах Ради, дні якої полічені, а термін депутатських повноважень дообрано нардепа обчислюватиметься кількома тижнями або парою місяців.

Адже в парламенті вже зареєстровано проект позафракційного нардепа Миколи Рудьковського про призначення дострокових виборів парламенту на 25 жовтня 2014 року.

У світлі цих даних "Обозреватель" поцікавився у нардепів їх ставленням до перевиборів Ради восени 2014 року.

Більшість позафракційних підтримують цю ідею: крім Рудьковського про це заявляв і Олег Ляшко.

Заступник глави фракції КПУ Адам Мартинюк заявив про підтримку цієї ідеї з парламентської трибуни, мотивуючи це тим, що після зміни Конституції парламент має бути сформований за новим принципом, відмінному від того, за яким проходили вибори 28 жовтня 2012 року.

Ідею перевиборів підтримали також і представники фракції Партії регіонів, наполягаючи на необхідності повного перезавантаження влади, а не тільки зміни Президента і складу Кабміну.

"Ми підтримуємо цю ініціативу. Коль вже було проголошено, і люди виступили з пропозицією повного перезавантаження влади, я думаю, це розумно. Єдине, що треба розводити в часі президентські і парламентські вибори. Вибори Президента - 25 травня, поки підрахунок голосів, напевно, десь в кінці червня або в липні буде інавгурація. Значить, десь на осінь тоді вибори парламенту, це нормально ", - сказав" Оглядачу "нардеп від ПР Михайло Чечетов.

Ініціативу проведення дострокових виборів парламенту підтримує також фракція УДАР. Крім того, вони мають намір ініціювати розслідування діяльності деяких партій, які, на їх думку, прикривали злочину Віктора Януковича.

"Прекрасна ідея (перевибори в жовтні 2014 року. - Ред.). Ми підтримуємо не тільки перевибори, а ще треба звернути увагу на діяльність деяких політичних сил, які фактично кришували злочини Януковича в цьому парламенті, і щодо них необхідно зробити правові висновки", - сказав "Оглядачу" УДАРовец Сергій Каплін.

А ось представникам "Батьківщини" ініціатива проведення парламентських перевиборів восени 2014 року, схоже, не до душі. Юрій Одарченко радить придивитися до новоствореної коаліції і не поспішати з виборами.

"Потрібно нам зараз провести президентські вибори. Мені здається, і це було б в законодавчому полі правильно провести одночасно і місцеві вибори. Після того, як були б проведені ці вибори, мені здається, було б до речі говорити про перевибори парламенту. Потім треба буде подивитися на стабільність цієї коаліції. Якщо зараз будуть прийматися закони, які відповідатимуть інтересам України, і коаліція ця буде стабільна і буде працювати, то, можливо, нам потрібно було б час, щоб залагодити ситуацію в цілому в Україні, щоб ми не були в перманентних виборах: президентських, місцевих, а потім парламентських. Уявіть собі, це фактично вся країна не буде займатися безпосередньо економікою, соціальними питаннями, а займатиметься виборчими процесами. Я б на жовтень не поспішав, а відкладав б трохи на далі, і час би показало , як воно буде ", - сказав Одарченко у коментарі" Обозревателю ".

Його колега Сергій Сас пояснив, що призначити дострокові вибори парламенту на даний момент юридично неможливо, оскільки у Верховної Ради немає права саморозпуску. За його словами, розпустити парламент може тільки Президент (виконуючий обов'язки глави держави такого права не має) та й то виключно на підставі обмеженого списку причин.

"Я думаю, що Верховна Рада повинна рухатися виключно в правовому полі. Зараз склалася ситуація, коли немає органу, який міг би призначити дострокові вибори парламенту. Згідно з Конституцією, це повноваження Президента України. На жаль чи на щастя (кому як), виконуючий обов'язки , відповідно до статті 112 Конституції, глава Верховної Ради не наділений правом призначати дострокові референдуми, дострокові вибори до Верховної Ради, тому саморозпуститися Верховна Рада не може. В контексті вимог Конституції у варіанті 2004 року, Верховна Рада може достроково припинити повноваження в трьох випадках: якщо вона протягом 30 днів не може зібратися; якщо не прийнятий закон про бюджет на поточний рік, і якщо не сформовано коаліцію депутатських фракцій. Якщо буде така ситуація, то тоді це питання зможе зважитися, але виключно після виборів Президента, який зможе призначити дострокові парламентські вибори ", - сказав Сас в коментарі" Обозревателю ".

Він також додав, що новий депутатський склад завжди потребує деякого часу для притирання, а ситуація в країні зараз немає можливістю для розкачки нових кадрів.

"Я хотів би, щоб ми розуміли, що кожні чергові вибори - це свого роду потрясіння для країни. Я, повірте на слово, маю досвід один з найбільших в парламенті щодо приходу нової Верховної Ради. Я повинен сказати, що чим далі відбуваються вибори , тим складніше Верховна Рада входить в режим нормальної роботи. Останні вибори вона надзвичайно складно проходила, тому що дві третини народних депутатів нових, і їм треба увійти. Розумієте, є такий певний депутатський максималізм: вони думають, що якщо вони вперше прийшли до Верховної Ради , то вони можуть зробити все і відразу, а насправді, це не зовсім так. І якщо приходить дві третини нових депутатів, то треба, щоб минув певний час, щоб Верховна Рада почала нормально працювати, ми це якраз спостерігали. Тому всі ці потрясіння: потрібні вони чи не потрібні? Я ж кажу, що все буде вирішуватися, по суті, після президентських виборів, в залежності від того, як буде сформована більшість, чи зможе ця Верховна Рада виконувати свої повноваження. Але ви бачите, зараз в принципі питання вирішуються більшістю без проблем, без тиску. Зараз головне, щоб Верховна Рада увійшла в роботу, чітко дотримуючись Конституції і регламенту ", - зазначив Сас.

Необхідно також розуміти, що з переобранням парламенту виникне необхідність переформатування Кабінету міністрів, оскільки Конституції передбачає формування уряду на підставі рішення парламентської коаліції, склад якої після перевиборів доведеться затверджувати заново на підставі результатів виборів.

Зміна уряду може послужити додатковим потрясінням для країни, а також позбавити "Батьківщину" більшості портфелів керівників міністерств, якими вона зараз має. Але це тільки припущення можливих причин небажання цієї фракції йти на перевибори.

Таким чином, до початку літа в Україні пройде перезавантаження президентської влади, часткова перезавантаження місцевої влади, вже пройшла зміна лідерів виконавчої влади, а також перезавантаження Конституції. А от чи буде в 2014 році перезавантаження основного законодавчого органу країни, поки залишається питанням, хоча частково його складу оновиться вже найближчим часом.