На Банковій можуть "завернути" закон про "заборону СРСР": є проблеми
Через тиждень після прийняття закону про декомунізацію у влади все ще немає розуміння того, що з ним робити. Перші коментарі одного з авторів цього документа Вікторії Сюмар про те, що його норми є не обов'язковими, а рекомендаційними, виявилися лише спробою заспокоїти неоднозначну реакцію суспільства.
Як з'ясували журналісти у представників комітету з правової політики, який був профільним при розгляді проекту, прийнятий закон все-таки обов'язковий до виконання, пишуть "Вести".
Про проблеми, що виникають у разі введення закону в дію, замислилися і на Банковій. Як повідомило джерело в Адміністрації президента, там немає єдиного бачення щодо його перспектив: "В принципі, малоймовірно, що вдасться уникнути його підписання президентом. Але Ложкін (глава АП. - Авт.) однозначно проти, він пропонує відправити його назад до парламенту із зауваженнями. Або можна було б відправити до Конституційного суду на предмет відповідності Конституції. Там багато дуже сумнівних норм. Щодо того ж перейменування - закон вторгається в сферу відповідальності місцевого самоврядування. У фракції БПП кажуть, що треба підписувати - мовляв, ми дістанемо голоси Західної України на місцевих виборах. Правда, на заході додамо, але на півдні і сході все втратимо. Тому поки готового рішення немає. Гройсмана попросили по максимуму притримати закон у парламенті, не передаючи нам на підпис".
Читайте: До закону про заборону комунізму та нацизму вже готують правки
Щодо юридичної недосконалості закону ще до його прийняття било на сполох юридичне управління Верховної Ради. З його висновку випливало, що проект не відповідає статтям Конституції про політичний плюралізм і свободу політичної діяльності, а також суперечить низці законів - зокрема, передаючи повноваження місцевого самоврядування з перейменування міст і вулиць виконавчої влади у вигляді рай- і обладміністрацій. Депутати попередження проігнорували, однак тепер, за інформацією від джерела на Банковій, ті ж аргументи може висунути юридичне управління АП.
Тим часом про проблеми, які несе закон, заговорили навіть його прихильники. Так, нардеп від "Народного фронту" Дмитро Тимчук, що голосував за нього, заявив, що вже підготував проект змін, щоб виправити деякі "неточності" : "Через ці неточності зараз цілком можливо трактування, що під заборону потрапляють всі нагороди радянського періоду - і бойові , і трудові - на яких присутні прапор СРСР, серп і молот, червона зірка або напис "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". Так само як і бойові прапори, які є одним із символів перемоги. А ті, хто їх публічно демонструє, нестимуть відповідальність ".
Тобто у Банкової достатньо підстав, щоб "звернути" антирадянське творіння парламенту, зазначає видання.
Читайте: "Прощання з СРСР": як і які міста України перейменують - інфографіка
"Для президента це, безумовно, головний біль, - вважає політолог Володимир Фесенко. - Закон про декомунізацію виявився ще більш сирим, ніж закон про люстрацію. Голосували - веселилися, прочитали - розплакалися. Але і накласти вето - значить, підставитися під удари опонентів з "Народного фронту", які одразу ж назвуть президента таємним прихильником комунізму. Думаю, на Банковій спробують знайти якийсь варіант посередині. По-перше, це може бути вето, але назване так, щоб не виглядало як вето - на кшталт "підтримав, але повернув до парламенту для вдосконалення ". По-друге, може бути підписання, але з саботажем через підзаконні акти. І, нарешті, відправка в Конституційний суд ще до вибору між підписанням і вето. Останній варіант - це лише відтягування рішення, але не виключено, що саме це і потрібно президенту ".
Як повідомляв "Обозреватель", Верховна Рада 9 квітня заборонила пропаганду комуністичного та нацистського режимів в Україні. Відповідно до прийнятого закону, Рада засудила комуністичний і націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні як злочинні, заборонила публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, публічне використання і пропаганду їх символіки.