Все на продаж! Підсумки поїздки Єханурова до Москви
Вересень в Україні в сенсі погоди видався на рідкість сонячним і теплим. Давненько такого не було. А от для громадян, що живуть регулярним політичним життям, саме вересень - саме врожайне і жаркий час. Те вбивство незалежного журналіста Гонгадзе, то конституційна реформа з ініціативи екс-гаранта, після якої опозиція весь вересень оговтується від нахабного плагіату, то отруєння кандидата в президенти. Однак, цього року зведення з політичних "полів" змушують здригатися навіть загартованих торішнім майданним стоянням.
Наша північна сусідка і за сумісництвом "старший брат" радості з приводу ситуації в "неньці" не приховує. Такого задоволення, як наші співвітчизники неждано-негадано подарували рядовим росіянам і російському політбомонду в нинішньому вересні, не було вже давненько. Воно, задоволення це, напевно підсолодило російську печаль від втрати пари готелів у Києві та президентської "Гліцинії" в Криму. Варто лише почитати заголовки провідних російських газет: "Україна прийшла на задній хід", "Україна сигналить про зміну курсу" ("Коммерсант"), "Ціна стратегічного партнерства з Україною" ("Независимая газета").
Наш прем'єр-міністр - бурят українського розливу - свої обіцянки налагодити відносини з РФ вже почав реалізовувати. Нагадаємо, коли у Єханурова поцікавилися (ще в статусі в.о.) про майбутнє українсько-російських відносин, він відповів приблизно так: "Які можуть бути відносини, якщо я народився в Росії? - Хороші! "
Крім іншого, про різке "поліпшенні" україно-російських відносин свідчать результати переговорів Єханурова в Москві. А ці результати просто вражають уми вітчизняної політично активної громадськості, ще не відійшла від шоку недавніх скандалів. Потрясіння сталося у зв'язку з різкою зміною курсу, який колись був направлений на СОТ, тепер же дивиться в протилежну сторону. Хоча прямо про це і не говорять, а використовують елегантний евфемізм типу: необхідно "синхронізувати" терміни вступу Росії і України в цю давно жадану для обох організацію, і тому Україна обіцяє відкласти його на наступний рік, оскільки Росія за нами не встигає.
З точки зору російської сторони вступ України до СОТ раніше Росії призведе до серйозних ускладнень для РФ. Тому як "переговори з таким великим партнером, як Україна, з яким доведеться узгоджувати рівень російських імпортних ставок по кільком тисячам позицій, неминуче затягнуться на кілька років". Любі друзі, что ж це коїться? Пам'ятається, що українські експерти протягом усього цього року говорили, що якщо Росія вступить до СОТ раніше України, то шанси останньої вступити в організацію будуть прагнути до нуля!
І що, тепер ми її вперед пропускаємо та ще й послужливо двері притримуємо? Невже в наші національні інтереси на сьогоднішній момент входить обмін стратегічних перспектив інтеграції в ЄС та інші світові структури на прийнятну ціну російського газу? Може, все-таки пора вже цю проблему вирішувати кардинально, як свого часу це зробили Литва і Латвія, хоча це і коштувало їм значних труднощів?
Які стратегічні інтереси виставить на "продаж" Україна наступного разу? Адже і ядерне паливо для наших АЕС, які дають країні половину електроенергії, ми в 100% обсязі отримуємо від Росії? Уряду часів Кучми, маючи свої бізнес-інтереси в РФ, постаралися прив'язати ядерно-промисловий комплекс до російського нерозривному пуповиною, угробивши цілком працюючі підприємства. Так що у РФ в запасі ще багато напрямків по перекриттю нам кисню. Може, потрібно терміново провести інвентаризацію наших стратегічних перспектив, а то раптом не вистачить для подібного торгу!
А тепер питання "на засипку". Заради чого наприкінці минулої парламентської сесії депутати і члени уряду гризлися, проштовхуючи законопроекти для вступу до СОТ за всяку ціну саме цього року, та так, що було вже не до пристойності? І що цікаво: не скажеш нашому прем'єру, що він "рідною ненькою" торгує, тому як історична батьківщина у нього далеко. Так, недарма багато побачили в поцілунках Кучми і Єханурова в Дніпропетровську недобрий знак. "Учень" ще перевершить вчителя. Леонід Данилович може спати спокійно: справа його живе і перемагає!
Катерина Дергачова, експерт департаменту політконсалтінга MARTIN Group