Портников розповів, чому Україні не дано стати другою Польщею
Завданням номер один для української влади є неповторення грузинського досвіду згортання реформ, а видатним досягненням для України буде повторення досвіду сусідньої Румунії.
Про це пише журналіст Віталій Портников у своєму блозі для Espreso.tv.
"Обозреватель" подає його думку повністю:
"Заява голови МВФ Крістін Лагард про те, що вона знаходиться під враженням від того, чого досягла українська економіка за останні декілька місяців, контрастує з думкою більшості громадян країни, упевнених, що ситуація розвивається в неправильному напрямку.
Але Крістін Лагард керує організацією, яка не займається компліментами. МВФ розпоряджається грошима, а не словами. І коли реальних результатів немає і тенденції до поліпшення ситуації теж немає, МВФ грошей не дає - якою б дестабілізацією це не загрожувало тій чи іншій країні. Хто не вірить - може сьогодні відвідати місто Кишинів. Молдавська дестабілізація - не в останню чергу результат "згортання в сторону" від курсу реформування країни. Адже був час, коли Республіка Молдова значно випереджала Україну в реформуванні та європейській інтеграції.
Читайте: Портников: в Україні можливі мітинги і кризи, але не новий Майдан
Різночитання в оцінках Лагард і настроях українців - зрозуміло, тих, хто висловлюється щиро, а не тих, хто використовує непросту ситуацію в країні у власних інтересах або інтересах своїх олігархічних або кремлівських покровителів - у тому, що директор-розпорядник МВФ керується цифрами, фактами і тенденціями, а громадяни України - ілюзіями і нічим не обгрунтованими уявленнями про реальні можливості своєї держави і потенціал суспільства. Це не дуже страшно, небезпека тільки в тому, що це дитяче інфантильне уявлення про Україну, властиве цілком дорослим людям, при перемозі подібного погляду може призвести до краху самої державності. Але, на наше велике щастя, альтернатива корисливості еліти й ідіотизму суспільства в нашій країні є завжди. Це, як не дивно прозвучить - розсудливість народу. Так-так, народу, того самого, який не претендує ні на кабінети, ні на мільярди, ні на гранти, ні на лайки у "Фейсбуці". Але у важкий момент саме він - і тільки він - підставляє Україні плече, як би важко йому не було. Інша справа, що тим представникам цього народу, хто пробивається нагору, має бути соромно використовувати цей потенціал і робити людей заручниками своєї жадібності і демагогії до нескінченності. Але сором - це не про нас.
Саме з цієї самої причини, а зовсім не з економічних і політичних, тут ніколи не буде Польщі. Ще раз повторюю, щоб не було жодних ілюзій і вигуків: тут ніколи не буде Польщі. Це - інше суспільство. Дайте спокій Бальцеровичу. Наше завдання - це не домогтися повторення польського досвіду. Наше завдання - домогтися неповторення грузинського, після якого багаторічний президент і лідер реформ ховається від власного правосуддя в нашій країні, а його вірогідний наступник відсиджує тюремний термін замість того, щоб сидіти в президентському кріслі. Ось наше завдання № 1 - не Польщею стати, а Грузією не стати. І нам ще пощастило, що колишній грузинський президент працює у нас і може у фарбах описати, чому в нього не вийшло.
Нашим видатним досягненням - якщо враховувати справжній стан суспільства - буде повторення досвіду сусідньої Румунії. Але давайте тільки поставимося до цього досвіду реалістично. Румунія - член Європейського Союзу, член НАТО. Але рівень життя у ній складно порівняти з рівнем життя в багатьох інших країнах ЄС. Румунські громадяни досі намагаються працювати за кордоном, а не вдома. Корупція? Прем'єр-міністру Румунії Віктору Понте пред'явлені звинувачення в корупції, а він навіть у відставку відмовився йти. Мера Бухареста Соріна Опреску затримали на вихідних за звинуваченням в отриманні хабарів. Запевняю, він теж нікуди не піде. Тому що корупція в Румунії, як і в Україні - частина соціального договору. Як, втім, і в Греції, яка давно вже в ЄС. Як і в Болгарії, яка теж в ЄС. Мине років 15 і українського прем'єра - хто б ним не був у цей момент, навіть ангел, який зараз навчається в університеті - теж звинуватять у корупції. Навіть не сумнівайтеся!
Читайте: Списання частини боргу "запалило" промінь надії для України - FT
Так що ж робити? Не боротися? Ще й як боротися. Змінювати закони, створювати дієві антикорупційні механізми і, що найголовніше, - робити країну залежною від контролю європейських інституцій. Це, звичайно, не вилікує, але зменшить небезпеку. І дозволить з'явитися досить великому сегменту суспільства та економіки, який буде незалежний від корупційного сегмента і політиків-популістів. І далі ми будемо жити у вічній боротьбі цих двох сегментів - українського та європейського. Румунія живе саме так. І ЄС може допомогти розвитку європейського сегмента. Але підмінити собою саму державу він все ж не може.
Єдине гасло, яке варто взяти на озброєння українцям: досить істерик! Ваші істерики не пришвидшують реформи. Вони не змінять еліту. Вони не додадуть іншого характеру суспільству. Попереду - десятиліття важких змін. І потрібно реалістично розуміти, чого ми можемо досягти. Мої естонські друзі, які консультували грузинську владу в роки реформ, доводили мені, що в Тбілісі скоро буде Таллінн. Але в Тбілісі ніколи не буде Таллінна - зате може дивним чином виникнути Анкара, тому Саакашвілі і поводився, як Ердоган, а не як Леннарт Мері. А в Києві ніколи не буде Берліна чи Варшави. Навіть у Львові ніколи не буде Варшави чи Кракова - хоча б тому, що більшість людей, які сьогодні живуть у Львові, вчора відчайдушно не хотіли, щоб там був Краків.
А Бухарест у нас дуже навіть вийде через років 10-15. Якщо ми, звичайно, власними руками не спиляємо сук, на якому сидимо. Але Україна - це не сук. Україна - це дерево. І важливо це дерево ростити, а не кричати на його гілках благим матом".
Читайте: Нові вимоги МВФ: експерт пояснив, чим вони "відгукнуться" українцям
Як повідомляв "Обозреватель", раніше директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард заявила, що українська економіка стає сильнішою і стабільнішою, а сама Україна здивувала світ тією швидкістю реформ, яку вона продемонструвала в останні місяці.