Петро Порошенко: "З блоком" Наша Україна "будуть вести переговори всі політичні сили без винятку"
ПРО ЕКОНОМІКУ
- Зараз всі партії представляють свої економічні програми. Які першочергові заходи подолання криз в економіці пропонує блок "Наша Україна"?
- Я скажу парадоксальну річ - в Україні немає економічної кризи. Сьогодні дуже активно експлуатується нашими опонентами факт припинення зростання ВВП.
Я реально усвідомлюю, що зростання ВВП склав 2,8%. Тепер я запитую, яка ціна ВВП? Що державі довелося зробити, щоб забезпечити цей ріст ВВП? Якщо ви візьмете доларовий показник, то й справді країна в 2005 році виробила продукції, товарів і послуг на 28,1% більше, ніж у попередньому. На мій погляд, криза - це реальне падіння виробництва, зменшення обсягу інвестицій в країну, бюджетних надходжень. Як наслідок: погіршення рівня життя народу, галопуюча інфляція. Взагалі, у нас дискусія може бути тільки про ВВП. Тому що в усьому іншому країна демонструє реальні плюси. Але ця дискусія не в форматі інтерв'ю. Давайте проведемо "круглий стіл" і розберемося, що реально відбувається в українській економіці і яка стратегія потрібна країні.
- Тобто ви вважаєте, що ніяких заходів і рішень уряду приймати не треба?
- Я цього не говорив. Давайте визначимо базу для старту - кризи немає. Інше питання - чи влаштовує мене нинішній стан економіки. Я скажу - ні. Тому що за цей рік не вдалося реалізувати і провести через ВР стратегію реформ. І це неприйнятно. Далі чекати не можна. На сьогоднішній день бізнес пішов далеко вперед, а регуляторні функції держави заморозилися на рівні підприємця а-ля кінець 1990-х років.
Зі своїми не дуже ефективними напрацюваннями, зі своїм розумінням ринку, податкової, соціальної, пенсійної та іншими складовими.
- А чому, по-вашому, реформи не були реалізовані в минулому році. Що завадило?
- Дуже болюче питання. Реформи потрібно було проводити відразу ж - в лютому, березні, квітні 2005 року. Тоді було необхідна більшість. Хоча, звичайно, більшості не було: були ошелешені і налякані сили реваншу, які готові були голосувати за що завгодно, тільки б їх не чіпали. Тоді уряд пакет реформ не запропонувало, а зосередилося на Бюджеті. Був довгий перелік пропозицій у Бюджет, який об'єктивно потрібно було приймати. У тому числі передбачалася і скасування цілого ряду податкових пільг. Тоді уряд не зміг внести пакет реформ фізично. Незважаючи на те, що нібито і Тимошенко, і Терьохін ці реформи декларували. Але реальних-то кроків не було. У вересні прийшов новий уряд, але вже не було більшості.
- Так все-таки, які завдання повинні стати першочерговими для уряду після виборів?
- Першим завданням нового уряду, я вважаю, має стати внесення на розгляд парламенту нового Податкового кодексу. Я переконаний, що коли будуть створені більшість і коаліційний уряд, податкову реформу необхідно буде провести в 2006 році. А Бюджет 2007 року повинен будуватися вже на новій податковій базі. 2006 рік не просто унікальний, це єдино можливий рік податкових реформ - податкові реформи сьогодні в першу чергу повинні стимулювати зростання економіки. Якщо цього не зробити, якщо сьогодні не підтримати економіку, в 2007 році почнеться криза. У чому полягає пакет податкових реформ? Чи готові ми сьогодні до публічної дискусії з цього приводу? Так, але вона повинна бути дуже короткою. Тому що ми повинні вже на першій сесії парламенту запропонувати готовий відбувся законопроект. Причому повинен піддатися реформування ПДВ, має бути зниження і відновлення податкових преференцій з податку на прибуток у разі реінвестування прибутку. Я не розумію, чому на сьогоднішній день, коли ми зацікавлені в притоці прямих іноземних інвестицій, ми оподатковуємо обладнання, яке не виробляється в Україні. Необхідно переглянути позицію щодо ВЕЗ. Звичайно, до повернення пільг слід підходити вибірково, щоб знову не з'явилися СЕЗ, через які тисячами тонн ввозять стегенця. Потрібно забезпечити реальний приріст експортно-орієнтованих виробництв за допомогою пільгового митного режиму, інакше інвестиції в конкретні галузі не прийдуть. А будуть приходити тільки в проекти на кшталт приватизації "Криворіжсталі". Друге завдання - це соціальна політика. Я глибоко переконаний, що у нас повинна бути диверсифікована, тобто прогресивна, шкала оподаткування. Податки повинні платити в першу чергу багаті.
Третє завдання - це проведення пенсійної реформи. Ми залишилися останньою країною в СНД з нереформованим пенсійним законодавством. Так і не запрацювали недержавні пенсійні фонди, вони просто перетворилися на інструмент для мінімізації оподаткування. Водночас солідарна пенсійна система працює за принципом крічашей соціальної несправедливості. Людина, відпахати 40 років, отримує близько 400 грн. пенсії, а держслужбовець або міліціонер високого рангу може отримувати пенсію і 30 тис.грн., і 40 тис.грн.
І до речі, наш уряд вніс до ВР абсолютно виразну пропозицію про обмеження максимального рівня пенсії до 4500 грн., З подальшим підвищенням, яке можливе лише за умови збільшення розміру мінімальної пенсії. Але розуміння з цього питання ми так і не знайшли.
І четверта завдання - житлово-комунальна реформа. Я глибоко переконаний, що реформа ЖКГ не повинна лягати на плечі бюджету. Тому що підвищення ефективності функціонування міського господарства може забезпечити насамперед приватний капітал. І в більшості країн світу інвестиції в комунальне господарство є якщо і не дуже прибутковими, то гарантовано надійними. Тому що люди завжди будуть споживати воду, тепло і газ. Треба просто добитися того, щоб за це споживання платили.
- Ви згадали про економічну стратегію. Ні уряд Тимошенко, ні уряд Бханурова такої стратегії не мало. Ось уже другий рік влада діє тактичними методами, затикаючи діри в економіці ...
- В уряду Тимошенко стратегія була, почитайте ... (Сміється) Насправді ми повинні ставитися дуже серйозно до подібних документів, вони не повинні бути якимись піарівськими, які потрібно протягнути через ВР, щоб відзвітувати.
Коли ми говоримо про економічну стратегію, то просто написати і викинути її на огляд - неправильно. Що відбувається під час виборів? Я вам скажу по своєму досвіду 1998 року, я тоді займався бізнесом, виходив до своїх виборців і казав, що гарантую їм створення 2000 нових робочих місць. Повірте, це було дуже важко - в одному окрузі створити стільки робочих місць. Але мої суперники через два дні виходили і говорили, мовляв, ми вам гарантуємо створення 5000 робочих місць, і ніхто не запитав, а чому ж це підкріплено. Тому будь-яка запропонована під час виборів економічна програма, за великим рахунком, виглядає таким чином. Виходять клоуни і заявляють приблизно так: мовляв, ми гарантуємо вам у разі перемоги пенсію в 2000 грн., Середню зарплату в 5000 грн. і т.д. Я глибоко переконаний, що економічну стратегію має представляти конкретний уряд конкретному парламенту, який повинен приймати цю стратегію. І депутати повинні нести солідарну з урядом відповідальність за ті економічні індикатори, невиконання яких загрожує уряду проблемами. Це якась форма контролю ...
Тому що сьогодні уряд не можна контролювати: немає програми, немає показників ... Що контролювати?
- Чи варто очікувати продовження реприватизаційних справ після виборів?
- Я думаю, це навряд чи буде в чиїхось інтересах.
Про газові домовленості
- Як ви оцінюєте підписані газові угоди? Ваші опоненти вже втомилися їх критикувати ...
- Усі критикують уряд за газ перед виборами. І апелюють до населення, мовляв, вам піднімуть тарифи - ви як виборці постраждаєте. Але чомусь ніхто не бачить, що у нас найнижчі тарифи на газ в Європі, що вони на сьогодні менше, ніж навіть у Росії, що ці тарифи економічно виправдані, не обгрунтовані. Так, гарантію непідвищення тарифів повинні мати люди, доходи яких нижче середнього, але я не розумію, чому держава повинна субсидіювати людей, які в змозі платити за газ. Нам дорікають, що ми не змогли домовитися з Росією.
Але я достовірно знаю, що в бізнес-плані "Газпрому" на 2006 р. газ був закладений за ціною мінімум $ 145. У всякому разі, в директивах, які були підписані представником "Газпрому" на переговорах, фігурувала саме ця ціна. Я глибоко переконаний, що в газовій війні Росія програла, вона втратила репутацію надійного партнера. Тому що дозволила собі ультимативні дії по відношенню до стратегічного партнера. На що розраховувала Росія? Вона розраховувала на одне: що в ході цього конфлікту основа незалежності української держави - газотранспортна система - перейде у власність газотранспортного консорціуму. Так би й сталося, якби не перемога Ющенка на президентських виборах. Повірте, я бачив документи, підписані урядом Віктора Яну-Ковича по газотранспортному консорціуму.
- Наскільки відомо Бізнесу, в цих документах йшлося про спільне управління, а не про передачу власності.
- Вибачте, але спільне управління означає перерозподіл доходів. Чим це закінчиться, немає сенсу пояснювати. Ну не можемо ми за дешевий газ продавати основу незалежності України. Тому що газотранспортний консорціум - це не просто труба, це унікальні сховища, аналогів яким немає ніде в світі. Можна побудувати газопровід по дну Балтійського моря, але це - божевілля з точки зору економіки, оскільки цей проект ніколи не окупиться, так як сама по собі труба нічого не вирішує. Єдине, що може Україна захистити від російського впливу, - це власна газотранспортна система. Я хочу сказати, що кроки для енергобезпеки країни, які будуть зроблені нами після виборів, не будуть антиросійськими. Повірте, уряд Юшенко не займає антиросійську позицію, всі подібні оцінки це нісенітниця. Із сусідами потрібно вибудувати партнерські, взаємовигідні відносини. І коли мені кажуть, що Янукович ефективно працював з Росією ... Повірте, це не так. Я просто був ошелешений, коли побачив перелік неврегульованих проблем, від яких, наче страус засовуючи голову в пісок, йшла українська влада. Починаючи від системних проблем кордону, неврегульованих енергетичних проблем, вилучень з режиму вільної торгівлі і т.д.
- Що конкретно вам не подобається в газових угодах?
- Мені категорично не подобаються посередники. Я завжди вважав, що прямі договори найкраще. Не треба продовжувати традиції, які були закладені Лазаренко з ЄЕСУ, коли газ продавався і по $ 80, і по $ 100 за 1 тис.куб.м. Після цього змінилася влада, змінився і посередник, спочатку був EuralTransGas, потім, при віце-прем'єрстві Тимошенко, була вже "ІТЕРА", потім - "РосУкрЕнерго". Принцип не змінюється - посередники продовжують стригти купони.
- Як ви прокоментуєте намір НАК "Нафтогаз Укра їни "підняти тарифи на газ для населення з 1 квітня і отримати податкові пільги, про що БІЗНЕС писав у попередньому номері (див. № 10 від 06.03.06 р., стор.12-14, 16)?
- Я не беруся коментувати справжність документа, про який ви писали. Що стосується фінансового стану НАК. Ви ж прекрасно розумієте, що якщо НАК "Нафтогаз Украши" в 2005 р. віддала до держбюджету 10 млрд грн., А в 2004 р. - 5 млрд грн. при стабільних цінах на газ і стабільної бази оподаткування, значить, з балансу підприємства вилучено на 5 млрд грн. більше. І це не може пройти без зміни фінансового стану підприємства. Я вважаю, що над поліпшенням фінансового стану НАК треба працювати. У цьому і полягає позиція Президента. Є декілька джерел поліпшення фінансового стану, і це необов'язково підвищення цін для населення. Насамперед я маю на увазі контроль за цінами закупівель, правильністю проведення тендерів, поліпшення ефективності роботи підрозділів. Потрібно розібратися з "Укрнафтою", яка повинна бути окремо розглянута на предмет підвищення ефективності державного управління. У мене великий досвід виведення з фінансової кризи усіляких діючих суб'єктів, і я переконаний, що зміна тарифів, не кажучи вже про тарифи для населення, - далеко не першочергові ресурси. Я вас в цьому запевняю.
- Чому один з лідерів партії Петро Порошенко перебуває на 33-му місці в партійному списку?
- 33-е місце Петро Порошенко вибрав сам.
- Наскільки відомо, саме ви вели переговори з Юлією Тимошенко про створення передвиборчої коаліції. Ви це робили за дорученням Президента?
- Вів я їх за своєю ініціативою. У мене було кілька зустрічей з Юлією Володимирівною.
Розумієте, я глибоко переконаний, що коли дві сили, які були разом на Майдані, підуть двома різними потоками, які б домовленості не були між ними, це призведе до взаємознищення. Що виходить - сидять політтехнологи в штабі Тимошенко і кажуть: Схід за нас все одно не проголосує, Південь за нас не проголосує, потрібно забирати електорат у "Нашої України". Як можна залучити виборців? Ну, природно; атакою або дискредитацією конкурентів. Але виборець в цьому випадку, швидше за все, просто піде до третьої сили, до тієї ж "Партії Регіонів". Тому я запропонував Тимошенко: однозначно єдиний список, однозначно прозорі принципи формування коаліції. Забути всі образи. Спочатку у мене склалося враження, що Юлія Володимирівна була готова прийняти мою пропозицію. Наші переговори були якщо не багатообіцяючими, то дають надію. Після перших двох розмов у листопаді я вийшов на трибуну політради партії "Наша Україна" і запропонував прийняти офіційне звернення до БЮТ. Ця пропозиція була підтримана Радою партії, з'їздом. На жаль, тоді оточення Тимошенко пішло за схемою антикампанію по відношенню до нас. І коли до фінішу вже залишилося практично два тижні, ситуація показала, що я був абсолютно правий у прогнозах ... Причому повторю: Тимошенко говорила, що мої пропозиції її дуже цікавлять. Що вона не має жодних претензій, вона зацікавлена ??працювати з нами, в тому числі і зі мною особисто. Але вона хоче проаналізувати гарантії, які повинні бути надані їй особисто. Або там якісь інші речі. Я кажу: добре, запропонуйте ваш проект. Причому я заздалегідь говорив, що я на ці переговори не уповноважений ніким. У мене не було розмов ні з керівництвом країни, ні з прем'єр-міністром. Я в даному випадку говорив про своє особисте бачення. Але, на жаль, об'єднання не відбулися. І країна буде платити за це голосами, які можуть відійти до "Партії Регіонів".
- З ким ви маєте намір блокуватися і на яких умовах?
- Ми переконані, що з блоком "Наша Україна" будуть вести переговори всі політичні сили без винятку. Ми переконані, що коаліція без блоку "Наша Україна" неможлива. Вона продовжить, на жаль, формат протистояння парламенту, Президента і уряду. Я вважаю, що найбільш природною для нас є коаліція у форматі "помаранчевого майдану". Це соціалісти, це Тимошенко, можливо, це Литвин.
- Чому Литвин?
- Роль особисто Литвина у мирному вирішенні кризи під час президентських виборів сьогодні багатьма недооцінена, просто люди про це не знають, а я знаю і беруся стверджувати. Це буде природна коаліція.
- За кандидатуру якого прем'єра ви будете голосувати у разі створення коаліції?
- Я не хотів би зараз обговорювати кандидатуру прем'єра. Єдине, я можу гарантувати, що Петро Порошенко і люди, які йому довіряють у фракції, ніколи не голосуватимуть за прем'єра Януковича. Ми вважаємо, що це буде зрадою справи Майдану.
Руслан Іллічов, Сергій Саливон, "Бізнес"