Росія добудує Керченський міст. Але Крим це не врятує, - Фейгін

2.7тЧитать на русском

Про шанси на нову хвилю обміну полоненими з Росією, гру з іміджем його колишньої підзахисної Надії Савченко, позови України проти Росії по Керченському мосту - про це та багато іншого читайте в інтерв'ю "Обозревателя" з російським адвокатом Марком Фейгіном.

Першу частину розмови  читайте тут. 

- Як справи у ще одного вашого підзахисного, українського журналіста Романа Сущенка? У січні ви говорили, що в справі намітився певний прогрес. З тих пір вдалося домогтися якихось результатів?

- Зараз ситуація розвивається дуже схожим чином, як це було з моєю попередньою підзахисною....

- Про яку я обіцяв у вас не питати ...

- Питайте. Я завжди відповідаю на запитання.

- Дуже добре, з радістю. Так в чому ж схожість?

- Адже там теж до моменту, поки не з'явилися Єрофєєв і Александров (полонені ГРУшники, - Ред), все тільки обговорювалося. Але як тільки з'явилися російські військовослужбовці, то це питання перейшло в практичну площину. Виникла зрозуміла схема обміну. 

Зараз з'явився такий собі військовослужбовець Агєєв. Не хочу навіть гадати, випадково він з'явився чи ні, але він засвічений. При ньому були військові документи, квиток, контракт і так далі. Але я думаю, що в Україні не мало таких полонених, злочинців. І я вважаю, що його поява - це сигнал про те, що українська сторона має намір вирішити деякі питання щодо політв'язнів за рахунок цього Агєєва. 

У зв'язку з цим Роман Сущенко, Сенцов, Кольченко та інші отримують реальний шанс повернутися на батьківщину. Тобто ці розмови стають предметними: давайте міняти Сущенка на Агєєва. 

Ви зрозумійте мене правильно. Для мене як адвоката важливо добитися звільнення мого підзахисного. А політичними розрахунками займається українська влада. Я в цих переговорах участі не беру, але знаю, що розмови йдуть. Однак головною перешкодою для повернення полонених є конкретно Путін, а не Порошенко, Агєєв або ця його божевільна мати. Головна проблема в російської влади. 

- На ваш погляд, скільки в цьому випадку можуть тривати переговори?

- Я думаю, що це може статися за півроку. Може бути трохи більше. Це нормальні терміни. До того ж навесні 2018 року в РФ пройдуть типу вибори президента. Так що це буде хороша можливість для Путіна показати "гуманізм" і т.д.

- І все ж. Чому така величезна різниця в освітленні процесу над Савченко та іншими українськими політв'язнями?

- У Савченко був публічний процес, там не було держтаємниці. Все можна бидо викладати, все можна було говорити, і сама Савченко багато говорила. У справі з Сущенком є держтаємниця, тому що його звинувачують в шпигунстві за 276 ст. УК РФ. Я сам дав підписку про нерозголошення. Це по-перше.

По-друге, справа Савченко була першою. В українців була до неї величезна довіра, але подивіться, чим все скінчилося. Савченко всіх розчарувала. Це сильно вплинуло на громадську думку в Україні щодо українських політв'язнів. Люди з меншою довірою тепер ставляться до людей, які страждають в російських в'язницях. Вони вважають, що всі можуть виявитися такими ж, як Савченко. Адже багато думали, що ув'язнені там люди якісь особливі, героїчні, а виявилося, що вони прості люди. Савченко виявилася дуже простою людиною...

- Ви особисто в ній сильно розчарувалися?

- Я теж розчарований, але це трошки інше, тому що я її знав. Люди дивилися на неї з боку, а я то знаю її зсередини. У нас з нею була велика розмова перед звільненням. Десь години три ми з нею розмовляли в Новочеркаській в'язниці. Я говорив, які небезпеки її чекають на свободі. Вона повинна була стратегічно змінити свою поведінку, перестати займатися практичною політикою.

Вона ж в неї увійшла, як слон в посудну лавку, і почала робити речі, які вона не розуміє, не усвідомлює. Поїздки до Донецька - це що?! Нормально взагалі? Поїздка в Москву, яка була організована Медведчуком - це як? Її вчинки дуже сильно зашкодили історіям про українських політв'язнів. Більш того, знизилася довіра і до таких, як я. Хоча я в її вчинках ніяк не винен. Але дехто каже, що я несу відповідальність за її вчинки.

- Будемо справедливі, багато українців самі "клюнули" на образ Савченко. Не без допомоги з боку ЗМІ. 

- Звичайно. На тлі війни суспільство було дуже натхненне. Тут тобі полонені, убиті, "Дебальцевський" та "Іловайський" котли. Людям хотілося вірити в те, що б їх надихало, робило їх боротьбу осмисленою. Це потрібно зрозуміти. І ми з Надею намагалися відповідати, я змушував Савченко відповідати цим високим очікуванням патріотичного електорату України, щоб не розчарувати людей.

Я не знімаю з себе відповідальності за те, що я десь штучно підняв її на такий рівень. Це ж моя була ідея щодо висунення її в Раду і наділення імунітетом як делегата ПАРЄ, але ж я це робив не для того, щоб зробити з неї великого політичного лідера, а щоб її відпустили. А тут раптом люди подумали, що з неї намагаються зробити нового лідера України. Та не було такого завдання ніколи! Ніхто не хотів робити з неї нового президента. Людям хотілося вірити в щось, що їх надихало б, робило більш усвідомлено їх боротьбу. Це треба зрозуміти. 

Я говорив Надії, що їй не потрібно лізти в політику, а займатися практичними речами - звільняти полонених. І у неї був цей інструментарій. Про неї ж говорили лідери країн...

У цьому сенсі розчарування величезне, адже вона все це викинула. Але українське суспільство все одно виграло. Тому що людський розвиток, яке отримало українське суспільство в зв'язку зі справою Савченко, привів до того, що цінність окремо взятого громадянина була прирівняна до цінності всієї нації. Якою б вона не була, ця людина... 

- Ще одна актуальна тема - Керченський міст. В наступному місяці Росія збирається тимчасово закрити судноплавство в Керченській протоці. Відомо і про інші плани, якими Москва може просто "вбити" Маріупольський і Бердянський порти. Україна збирається подавати в міжнародний суд. Як вважаєте, це можеть принести якусь користь? Адже Росія вже не перший рік "кладе" на всі судові рішення, які їй невигідні. 

- А вона і буде класти, і не буде виконувати будь-яких міжнародних рішень. За Криму так точно. Як змусити Кремль? Танками, гарматами, ракетами? Механізму виконання немає, але тим не менше робота ця дуже важлива.

Ви розумієте, для мене як для юриста сфера права має одну специфіку - вона з абстрактної дуже легко матеріалізується на реальну. Те, що здається зараз абстрактними, що не має реалізації, раптом в якийсь момент наростає, як снігова куля. Потім починають заарештовувати власність, закривати рахунки, санкції нові вводити. Це вже має зовсім конкретну, матеріальну природу, і має абсолютно практичну, прикладну форму вираження. Навіть якщо здається, що з цим Керченською мостом немає шансів на виконання рішення, то це поки. Але невідомо, як це відгукнеться Росії після.

Ви знаєте, у мене таке відчуття що міжнародна ізоляція Криму перетворюють цей півострів на військову базу, яка абсолютно не придатна для туризму, сільського господарства, промислового виробництва. Тобто цей міст насправді жодних проблем півострова не вирішить. Тому що для нормального розвитку потрібні великі інвестиції, яких там не буде. 

Керченським мостом можна буде возити тільки продукти харчування і воду, тому не страшно, що міст буде побудований. Вони сто вкладуть, п'ятдесят вкрадуть, але цей тиск, правові наслідки рішень судів, міжнародні санкції призведуть до обнуління цінності цього об'єкта.

- США ж скоро ще й збираються вводити нові санкції. 

- Так-так. А рано чи пізно - це може привести до будь-якого конкретного результату. Не до абстрактного, а до конкретного. Я думаю, що треба просто почекати, поки міжнародні рішення і норми міжнародного права дадуть той самий матеріальний ефект. Як для подій, які розвиваються в Україні останні три з половиною роки, - це не так багато.

- Скільки може знадобитися? Десятиліття?

-Так, такі речі можуть тягнутися десятиліття. Було б обманом сказати, що все вирішиться за один день. А може бути і по-іншому. Росія в своїй історії знає такі швидкоплинні події, як 1917 рік. Треба просто набратися терпіння і продовжувати діяти.

Заключну частину інтерв'ю з Марком Фейгіним читайте в найближчі дні на "Обозревателе". 

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги