Європа дала Україні відстрочку

Минулого тижня відбувся ряд подій, які дали зрозуміти: Євросоюз практично готовий підписати Угоду про асоціацію з Україною в листопаді і, крім того, Європа дає Україні відстрочку на три місяці для прийняття всіх необхідних документів. Але найважливішою в інтеграційному справі стала новина про те, що питання про звільнення екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко перейшов зі стадії обов'язкових у стадію бажаних.

Першою передумовою, яка дозволила говорити про це, стали підсумки візиту до Брюсселя секретаря РНБО Андрія Клюєва. Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле заявив, що "пакет документів, прийнятий Україною для забезпечення гарантування європейської політики співпраці, відображає рішучість підписання Угоди про асоціацію до саміту" Східного партнерства ".

Також на зустрічі в Брюсселі Клюєв нібито дав зрозуміти, що українські влада не вважає за необхідне виконувати односторонні вимоги ЄС і орієнтуються лише на документи, узгоджені обома сторонами. Так, Україна зажадала викреслити з підсумкової заяви саміту згадки про найбільш болючих проблемах (і начебто як Європа з цим погодилася) - таких, наприклад, як існування практики "вибіркового правосуддя". А це, в свою чергу, означає, що прізвище колишнього екс-прем'єра Тимошенко, яка до цього була присутня в списку критеріїв, наданих Брюсселем, може дійсно зникнути і згодом вже перестане відігравати ключову роль в питанні підписання євроінтеграційного документа.

Другий "ластівкою" прихильності ЄС та догляду на задній план питання Тимошенко стали підсумки візиту до Києва керівників дипломатичних відомств Польщі, Данії, Литви та Нідерландів. Міністри закордонних справ чотирьох європейських країн прибули, щоб оцінити внутрішню ситуацію в Україні на її шляху до євроінтеграції.

На тлі звернення до українських парламентаріїв про необхідність консолідації для прийняття залишилися євроінтеграційних законопроектів, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що в України залишилося "три критичних місяці" для того, щоб прийняти всі необхідні документи для підписання в листопаді 2013 Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Таким чином, крайній термін виконання поставлених ЄС перед Україною умов плавно перетік з травня на кінець літа.

"Ні магічної цифри, до якого саме числа необхідно все зробити. Але є ризик, що може бути пізно. Я назвав той критичний поріг, який не можна порушити", - пояснив відстрочку глава польського МЗС.

Єврочиновники також прояснили і ситуацію з питанням Тимошенко. З їхніх слів стало зрозуміло: ця проблема вже не є такою гострою, як кілька місяців тому.

"Україна повинна усунути всі сумніви в тому, що в неї є" вибіркове правосуддя "", - підкреслив польський дипломат. А як доводити - це вже на розсуд самої України.

У день візиту глав дипвідомств ЄС прозвучало ще одне важливе і знакову заяву представника Євросоюзу. Генеральний секретар Асамблеї європейських регіонів Паскаль Гьорге заявив, що Україна підпише Угоду про асоціацію з Євросоюзом у листопаді нинішнього року у Вільнюсі.

"Перш на цьому саміті у Вільнюсі будуть оцінені реальні досягнення східноєвропейських партнерів та їх готовність досягти ще більшого на шляху до Європейського Союзу за 2014-2015 роки. Іншими словами, буде обговорено стратегію співробітництва між Україною та ЄС. Важливо, щоб ви зрозуміли, що Європейський Союз вводить все більше і більше інструментів для такої співпраці ", - сказав Гьорге. Єврочиновник також підкреслив, що буде підготовлена ??резолюція для керівників МЗС європейських країн, яка буде представлена ??на зборах міністрів закордонних справ у Вільнюсі.

Втім, говорити про те, що Європа практично згодна на підписання угоди, поки ще рано.Хотя останні події явно показали, що ЄС виявляє все більшу і більшу зацікавленість в Україні. Більше того - йде на певні поступки.

Політолог Кость Бондаренко вважає, що Європа і далі готова йти на компроміс. "Після останніх переговорів з Євросоюзом питання Тимошенко розглядається вже як бажаний. Критичним на сьогоднішній день залишається ухвалення цілої низки законодавчих актів, які вже внесені до Верховної Ради, їх тільки потрібно прийняти. Крім того, Україні доведеться визначитися - погодитися чи ні на ряд економічних пропозицій Євросоюзу, наприклад, щодо мит на автомобілі ", - зазначає політолог.

Про лояльність Європи говорить і інший політолог - Володимир Фесенко. Однак він вважає, що питання Тимошенко як і раніше залишається серйозною перешкодою на шляху до підписання угоди.

"Поки, на мій погляд, принципово нічого не змінилося. Шанси на підписання угоди є і в принципі шанси непогані, але є і серйозні перешкоди. І я поки не знаю, як на ці перешкоди реагуватиме європейська сторона. Тим більше, що серед європейців є країни і політики, яких можна назвати "україноскептиків", які коливаються або не дуже схильні підписувати цю угоду. Хоча, по суті, таких країн, які б однозначно 100% були проти, немає. Серед тих, хто вагається - країни старої Європи. Подейкують, що Швеція сильно розчарована справою Тимошенко, голландці начебто також виявляють певний скепсис, Франція і Німеччина теж критикують ситуацію з Тимошенко. Так чи інакше, проблема Тимошенко все одно буде або приводом для критики, або приводом для непідписання угоди. Інша справа - це буде головний біль для європейців ", - говорить політолог.

Фесенко також відзначає, що упиратися в питанні Тимошенко з боку ЄС - це в якійсь мірі грати проти своїх же інтересів, так як невдалий досвід української євроінтеграції може поставити хрест на всій політиці східного європейського партнерства: "Швеція і Польща були ініціаторами політики східного партнерства . І тепер, якщо на саміті у Вільнюсі угоду не підпишуть, це означатиме крах цієї політики. Тому підписання угоди, як не дивно, в інтересах самого Євросоюзу і тому ЄС повинен буде шукати якесь компромісне рішення ".

Якщо все ж так звані "україноскептиків" в Європі візьмуть більшість, сценарій може піти по іншому сюжету. Незважаючи на розчарування, країни старої Європи розуміють, що Україна, у разі відмови, може переметнутися в бік Митного союзу. При такому варіанті розвитку подій, швидше за все, одним з компромісних рішень може стати підписання угоди тільки про зону вільної торгівлі без політичного аспекту.