Хомутиннік: поспішати зі загальним декларуванням доходів не варто

Можливого впровадження ініціативи про загальне декларування доходів повинна передувати розробка концепції такого декларування з визначенням всіх можливих ризиків, які можуть виникнути в процесі її реалізації, вважає голова Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Віталій Хомутинник (ПР). "Думаю, нам варто було б врахувати зарубіжний досвід і не поспішати зі загальним декларуванням ", - сказав він в інтерв'ю агентству" Інтерфакс-Україна ". Хомутиннік нагадав, що в таких країнах як, наприклад, США, Німеччина, Великобританія на підготовчий і перехідною періоди для переходу до загальної декларуванню знадобилося від трьох до п'яти років. У цей час здійснювалось відповідне технічне оснащення фіскальних служб, навчання персоналу, широка роз'яснювальна робота серед населення. "Введення щорічного декларування доходів усіма громадянами мені здається недоцільним", - додав Хомутинник. На його думку, щоб така міра принесла економічний ефект і не викликала соціального невдоволення , потрібно чітко визначити: хто і які доходи має декларувати, а також чи повинні декларуватися витрати: ким і які? "Наприклад, яка потреба в подачі декларації людьми, які працюють тільки на одній роботі і які вже заплатили податки, або пенсіонерами, які не мають крім неоподатковуваної податком пенсії інших джерел доходів?" - Пояснив глава комітету. Він також зазначив, що необхідним етапом перехідного періоду до загального декларуванню є податкова амністія, так як без такої разової фіксації активів громадян не буде відправною точки, від якої в подальшому можна буде відраховувати приріст або зменшення доходів. "У той же час потрібно визначитися, чи будуть виплачуватися податки з доходів, задекларованих при такій "амністії", і в якому розмірі ", - додав Хомутинник. Він підтримує ініціативи уряду щодо зниження фіскального навантаження на фонд оплати праці, так як сьогодні таке навантаження не стимулює зростання економіки . "Але яка конкретно ставка буде ефективною і прийнятною - 15% або інша, на мій погляд, залежить від можливості держави знайти компенсатори від зниження ставки, а це близько 90 млрд грн", - зазначив голова комітету. Він додав, що занижена ставка може привести до недофінансування соціальних програм держави, тоді як незначне її зменшення не дасть ефекту для економіки. "Тому необхідно все ретельно проаналізувати. Думаю, остаточно говорити про розмір ставки ЄСВ можна буде тільки після детального вивчення цього питання фахівцями Міндоходов та Пенсійного фонду, а також широких консультацій з бізнесом ", - вважає експерт. Відносно планів уряду щодо розширення прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб, Хомутиннік зазначив, що це питання досить неоднозначне. За його словами, практично у всіх розвинених країнах світу діють подібні прогресивні системи, що виправдано з точки зору соціальної справедливості. Водночас досвід менш розвинених країн показує, що таке рішення нерідко призводить до тінізації доходів, ухилення від сплати податків і, відповідно, до втрат для бюджету. "На мій погляд, така ставка може становити від 10 до 20 відсотків, не більше" , - зазначив голова комітету.