У своїй промові Путін сам підкреслив право Києва, а не Москви, на Крим - ЗМІ

Піднесення президентом РФ Володимиром Путіним Криму до статусу російської Святої землі викликало подив і глузування істориків і оглядачів.

Про це у своїй статті для Bloomberg пишуть Ілля Архипов і Степан Кравченко, передає InoPressa.

Читайте: У Росії розкрили брехню Путіна про Крим

"Крим для росіян - те ж, що і Храмова гора в Єрусалимі для тих, хто сповідує іслам чи іудаїзм, - заявив Путін у своєму посланні до Федеральних зборів. - Князь Володимир прийняв хрещення в Корсуні в Криму", - пояснив президент.

"Володимир був київським, а не московським князем, і це, можливо, тільки підкреслює право Києва, а не Москви, на Крим", - заявив Андрій Зубов, російський історик і політолог.

Читайте: Війна в Чечні не закінчилася, а просто перейшла в інші форми

Історики сперечаються, чи був Володимир хрещений у Василеві поблизу Києва або в Корсуні, зазначає Зубов, звільнений з МДІМВ за зіставлення захоплення Путіним Криму з анексією Гітлером Австрії, нагадують автори статті.

З релігійної точки зору "Київ - набагато більш важливе місце для російських православних паломників, ніж Крим", зазначив диякон Андрій Кураєв.

На думку відомого історика Ігоря Данилевського, порівняння Путіним Криму з Єрусалимом - "не найвдаліший крок" з виправдання дій Росії.

"Історична частина промови була дуже дивною, - вважає політолог Гліб Павловський. - Багато росіян будуть здивовані порівнянням росіян з євреями, а Криму - з Єрусалимом".

Читайте: У Росії пояснили, чому Путін продовжить війну проти України

Як повідомляв "Обозреватель", 4 грудня президент Росії Володимир Путін виступив з посланням до Федеральних зборів .

У своїй промові Путін назвав анексований Крим " сакральним центром росіян відтепер і назавжди ".

Українські експерти вважають , що сьогодні будь-яка заява російського лідера розглядається з точки зору явних і прихованих вказівок на його подальшу тактику по відношенню до України.

У цьому плані мова кремлівського вождя не викликає оптимізму. Ні краплі каяття, ніякого натяку на доцільну корекцію політики по відношенню до "братнього народу". І знову згадка про "державний переворот" в Україні.