Голодомор LOVE

"Ленін love, Сталін love" (Геноцид в Україні в 1932-1933 рр..) - Другий проект режисера Андрія Жолдака, втілений ним на базі Черкаського обласного музично-драматичного театру.

Місяць тому постановник, вже четвертий рік успішно працює в Німеччині та навідуватися в наші краї тільки від випадку до випадку, з черкаськими акторами поставив п'єсу німця Георга Бюхнера "Войцек". Спектакль був зроблений на замовлення Посольства Німеччини, що дало режисерові право і далі говорити про свою незатребуваність в лоні національного мистецтва. З майбутньої прем'єрою ситуація дещо інша, т. к. спектакль про голодомор за мотивами забороненого в радянський час кривавого роману українського письменника-емігранта Василя Барки "Жовтий князь" створено за підтримки Міністерства культури і туризму та Українського інституту національної пам'яті. "Ленін love, Сталін love", кажучи навіває назвою радянською термінологією, "датський" спектакль, приурочений до 75-й річниці голодомору.

Історію окремо взятої родини Мирона Катранника і голодної смерті села Жолдак освоює прийомами метафоричного театру, з мінімальним навантаженням на сказане слово і з акцентом на візуальний ряд, де тіла людей, звично для жолдаківських постановок, проходять випробування стихіями і перевіряються на витривалість. У новому спектаклі фізичне виснаження людини закладене вже в саму його тему, так що пристрасті, що розгортаються на сцені в попередніх творах режисера, можна зводити до ступеня.

"Войцек" викликав захват у одних глядачів і повне розчарування у інших. Хтось з ностальгією згадував харківський період Андрія Жолдака, коли він, будучи керівником обласного театру, поставив метафоричного "Гамлета" із співаком Андрієм Кравчуком у головній ролі, мальовничий "Місяць у селі" за Тургенєвим з витонченою Вікторією Спесивцевої, своєю дружиною. І у виставі за Бюхнеру, судячи з заявками режисера, та й по заданій темі, в прем'єрному "Ленін love, Сталін love" притаманна попереднім постановкам краса випарувалася безслідно. Та й свою чарівну дружину, минулого блискучу актрису столичного Театру ім. Івана Франка, яка зараз живе в Берліні і повністю присвятила себе вихованню дітей, Жолдак в спектаклі не кличе. Зараз у режисера новий період. Якщо раніше його незадоволеність по відношенню до місця мистецтва і до нього особисто в нашій країні виливалася тільки у відвертих інтерв'ю і рідко потрапляла в спектаклі, віддаючи першість тем більш глибоким і, можна сказати, вічним, то тепер режисер озлоблено пригощає тутешню публіку злободенними історіями, що показують всю кволість нашого з вами положення. "Войцек" був просякнута реаліями сьогоднішнього дня з міліціонерами-гомосек і повіями, витанцьовував "під Вєрку Сердючку". У "Леніні" режисер висловиться про наше минуле. Напевно, він вірить в те, що "чіп клятви комунізму", який, на переконання Жолдака сидить в голові кожного українця і заважає жити, випарується нарешті звідти у кожного глядача вистави.

"Ленін love, Сталін love" (Геноцид в Україні в 1932-1933 р. р.)

На сцені Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка

28, 29, 30 листопада

Стаття надана журналом ТОП 10