Financial Times: Порошенко погрожував Путіну, вимагаючи мирних переговорів
Щоб схилити президента РФ Володимира Путіна до укладення мирної угоди президент України Петро Порошенко пригрозив наприкінці серпня 2014 опублікувати в інтернеті інформацію про сотні армійських жетонів російських солдатів, узятих у полон або вбитих в Україні.
Про це пише Financial Times у другій статті серії "Битва за Україну". Стаття "Як дипломатичний успіх зійшов нанівець" (Battle for Ukraine: How a diplomatic success unraveled) присвячена спробам домовитися про припинення вогню на сході України, повідомляють " Ведомости ".
Матеріал FT підготовлений за результатами бесід з міністрами, високопосадовцями ЄС, дипломатами, офіційними особами і співробітниками спецслужб із понад 10 країн.
Порошенкові терміново потрібно зупинити наступ бойовиків, а для того, щоб домовитися про припинення вогню, йому був потрібен Путін, зазначає видання.
Діяти доводилося швидко: за словами західного дипломата, український президент боявся, що "в два дні втратить [свій пост]", якщо не доб'ється перемоги чи миру. Тому Порошенко зателефонував Путіну і заявив: якщо бойові дії не будуть припинені, Київ викладе в інтернет армійські жетони російських солдатів, а також зв'яжеться з їх матерями і дружинами, щоб розповісти, де вони знаходяться. Цю історію Порошенко згодом розповідав кільком високопоставленим західним чиновникам, хоча російські представники її не підтверджують. Деякі вважають це свого роду показної хоробрістю з боку Порошенка, якому терміново потрібно було врятувати країну, вказує видання.
Читайте: Експерт розповів, що стоїть за зривом переговорів у Мінську
Путін погодився на пропозицію Порошенка про зустріч, і вона відбулася 26 серпня в Мінську. У ній також брали участь три представники Єврокомісії та президенти Казахстану і Білорусії.
Коли президенти України і Росії залишилися наодинці, Порошенко відразу зажадав, щоб російські війська пішли з України, розповів виданню чиновник, який був присутній на зустрічі в Мінську. Путін знову заявив, що їх там немає і додав із погрозою: якби він дійсно хотів напасти, в його розпорядженні є 1,2 млн солдатів з найсучаснішою зброєю в світі, і вони можуть бути в Києві через два дні - чи в Таллінні, Вільнюсі, Ризі та Будапешті, у всіх столицях країн ЄС і НАТО. Незважаючи на це, Порошенко виклав свій мирний план. Якщо Путіну він не подобається, заявив Порошенко, нехай запропонує свої ідеї.
Бої на сході України в наступні дні посилилися, а Порошенко і Путін продовжували обговорювати ситуацію по телефону. Обидва знаходилися під тиском: Порошенко поспішав зупинити просування військ, що протистоять українській армії, в Росії ж стали з'являтися повідомлення про поховання тіл убитих в Україні солдатів, що робило загрозу Порошенко опублікувати дані про армійські жетони досить переконливою.
3 вересня президенти домовилися про рамкову угоду щодо припинення вогню.
Читайте: Зрив мінських переговорів: експерти назвали причини
"Обозреватель" публікує повний текст статті в перекладі і редакції "Ведомостей".
Загроза Порошенка
Порошенко терміново потрібно зупинити наступ сил, що протистоять українській армії, а для того, щоб домовитися про припинення вогню, йому був потрібен Путін, відзначає FT в сьогоднішній статті. Діяти доводилося швидко: за словами західного дипломата, український президент боявся, що "в два дні втратить [свій пост]", якщо не доб'ється перемоги чи миру. Тому Порошенко зателефонував Путіну і заявив: якщо бойові дії не будуть припинені, Київ викладе в інтернет армійські жетони російських солдатів, а також зв'яжеться з їх матерями і дружинами, щоб розповісти, де вони знаходяться. Цю історію Порошенко згодом розповідав кільком високопоставленим західним чиновникам, хоча російські представники її не підтверджують. Дехто вважає це свого роду показовою хоробрістю з боку Порошенка, якому терміново потрібно було врятувати країну, вказує FT.
Разом з тим з наведених виданням прикладів можна зробити висновок, що Порошенко - досить ефективний парламентер. Мало того, що це перший український лідер, який вільно розмовляє англійською, він легко почуває себе в дипломатичних колах. Московські чиновники в приватних бесідах теж відзначають, що, на їхні відчуття, з Порошенком можна мати справу. Він наполегливий, і йому вдавалося впливати на прийняття ключових рішень в ЄС. Так, наводить приклад FT, під час саміту лідерів країн ЄС він затримався в закритому для відвідувачів передпокої, щоб зловити Меркель, коли та вийшла проконсультуватися зі своїми радниками. Йому вдалося переконати її висловити позицію по українській кризі в підсумковому комюніке в більш жорстких виразах. "Дехто бурчав, але це ж Меркель, вона може робити, що хоче, - каже європейський дипломат. - Вона намагалася підтримати його [Порошенка]".
Путін погодився на пропозицію Порошенка про зустріч, і вона відбулася 26 серпня в Мінську. У ній також брали участь три представники Єврокомісії та президенти Казахстану і Білорусії. "Це була одна з найбільш сюрреалістичних зустрічей, які у мене коли-небудь були", - описує її один з присутніх. Американський чиновник описав її як "бар для міжнародної дипломатії" з "Зоряних воєн".
Тон задав Лукашенко: коли лідери сіли за накритий стіл, він похвалився новим білоруським хлібом, від якого не додаєш у вазі, і кавунами настільки ж солодкими, як іспанські, але з меншим вмістом цукру. Але саме сюрреалистичное, відзначає FT, полягало в тому, що про війну в Україні присутні не говорили. Офіційним приводом для зустрічі стало обговорення питання про те, чи можливо поєднати економічну асоціацію України з ЄС, що передбачала поступове зниження скасування імпортних мит на багато товарів, з діяльністю Митного союзу Росії, Білорусії та Казахстану. Путін не раз заявляв: домовленість між Києвом і Брюсселем призведе до того, що європейські товари транзитом через Україну стануть безмитно надходити до Росії. Він також хотів привернути Україну в Митний союз (нині - Євразійський економічний союз). Але саме відмова восени 2013 р тодішнього президента України Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацією з ЄС і його переорієнтація на укладення економічних домовленостей з Росією спровокували масові народні протести в Києві.
У червні 2014 Порошенко вже в якості президента підписав угоду з ЄС, але Верховна Рада ще не ратифікувала її. На зустрічі в Мінську Путін знову намагався зірвати цю домовленість, наполягаючи на перегляді мит по 2340 товарних позиціях, що затягнуло б переговори на місяці, якщо не роки, вказує FT. Порошенко твердо заявляв: додаткові переговори можливі, але про те, що угода не буде ратифікована, мови бути не може.
Після цього президенти України і Росії залишилися наодинці. Порошенко відразу зажадав, щоб російські війська пішли з України, розповів FT чиновник, який був присутній на зустрічі в Мінську. Путін знову заявив, що їх там немає і додав з погрозою: якби він дійсно хотів напасти, в його розпорядженні є 1,2 млн солдатів з найсучаснішою зброєю в світі, і вони можуть бути в Києві через два дні - або в Таллінні, Вільнюсі, Ризі та Будапешті, у всіх столицях країн ЄС і НАТО. Незважаючи на це, Порошенко виклав свій мирний план. Якщо Путіну він не подобається, заявив Порошенко, нехай запропонує свої ідеї.
Бої на сході України в наступні дні посилилися, а Порошенко і Путін продовжували обговорювати ситуацію по телефону. Обидва знаходилися під тиском: Порошенко поспішав зупинити просування військ, що протистоять української армії, в Росії ж стали з'являтися повідомлення про поховання тіл убитих на Україні солдатів, що робило загрозу Порошенко опублікувати дані про армійські жетони більш переконливою.
Читайте: Саакашвілі назвав військові цілі Путіна і способи його зупинити
Обама - за, Баррозу - проти
Наступного ранку Порошенко прибув на саміт НАТО в Уельсі з проектом угоди та ознайомив з ним лідерів п'яти країн - Барака Обаму, Ангелу Меркель, Франсуа Олланда, Девіда Кемерона і Маттео Ренці. Щоб змусити Москву виконувати його, він попросив їх не відмовлятися від введення нових санкцій. Але ЄС, сказав Порошенко, повинен більш гнучко підійти до укладання економічної угоди з Україною, в тому числі провести переговори про перегляд мит, на чому наполягав Путін.
За словами людини, присутньої в ту мить у кімнаті, Обама відреагував першим: цього хоче Україна чи Путін? Порошенко дав зрозуміти, що це його пропозиція. Тоді Обама повернувся до Меркель і сказав: якщо цього хочуть українці, чому ні? Та погодилася.
Проте такий поворот подій не влаштував Баррозу, який активно боровся за укладення економічної угоди. "Реакція Баррозу була приблизно така: якого чорта?" - згадує американський чиновник. Адже саме відмова Януковича підписати угоду призвела до протестів на Майдані. Якщо вона не буде укладена, як планувалося, "[ми боялися], що його [Порошенко] викинуть, як Януковича", говорить чиновник, який обговорював з Баррозу це питання в Уельсі.
Багато спостерігачів відзначають, що Обама хотів укласти мирну угоду за будь-яку ціну. У нього з'явилися нові проблеми - активність Ісламської держави Іраку і Леванту (ISIS) на Близькому Сході змушувала зайнятися боротьбою з новою загрозою. Перед самітом НАТО американські чиновники обдзвонювали європейські столиці і консультувалися, чим можна задобрити Кремль, щоб в Уельсі Обама міг зосередитися на питанні протистояння ISIS. "Мені подзвонили американці: ми не можемо запропонувати росіянам щось символічне? - розповідає європейський учасник саміту. - Я сказав їм, що немає такої речі, як символ. Це буде по-справжньому великий подарунок".
Зрештою за наполяганням Баррозу був знайдений компроміс. Європарламент і Рада, як і передбачалося, ратифікують Угоду про асоціацію 16 вересня. ЄС відкриє свій ринок для українських товарів, але відкриття українського ринку для товарів з ЄС буде відкладено до 2016 р 12 вересня про це була укладена домовленість на зустрічі з міністром економічного розвитку Росії Олексієм Улюкаєва, який потім заявив, що між Україною і Росією і далі буде діяти зона вільної торгівлі. Якщо ж Київ почне приховане виконання положень договору з ЄС, Москва може скасувати торговельні преференції і перейти з нульових ставок митного тарифу на ставки, які застосовуються до всіх партнерів Росії по СОТ, попередив тоді Улюкаєв.
Правда, відразу після ратифікації угоди 16 вересня FT повідомила, що Путін у листі до Баррозу зажадав переглянути економічну частину угоди і створити для цього команду переговорників. Він також пригрозив, що Москва прийме "негайні і відповідні заходи", якщо Київ спробує реалізувати хоч які-небудь положення з нього. Угода про асоціацію є двостороннім і по міжнародними законами зміни в ньому можуть бути зроблені тільки "за заявою однієї із сторін і за згодою другого", відповів Баррозу Путіну.
Читайте: Російський адвокат розповів, що може вплинути на Путіна у справі Савченко
Нездійснені очікування
Однак досягнутий в Уельсі компроміс дозволив представникам Києва, Москви і самопроголошених Донецькій і Луганській республік підписати 5 вересня угоду про припинення вогню. Порошенко також заявив, що Київ готовий зробити кроки щодо децентралізації влади в деяких районах Донбасу і Луганській області, надавши їм економічну свободу з дотриманням культурних традицій національних меншин. При цьому президент підкреслив: мирний план заснований на територіальній цілісності України.
Однак надії на те, що мінські домовленості дозволять перевести конфлікт з військового в мирне русло, не виправдалися, відзначає FT. Боестолкновения тривали. Києву не був повернутий контроль над російсько-українським кордоном, як передбачало угоду, і через неї сепаратистам продовжує поставлятися військова техніка. Спроби Меркель та інших західних лідерів переконати Путіна виконувати угоду, успіхом не увінчалися. Правда, Меркель продовжує наполягати на дипломатичному вирішенні питання. "Ми не залишимо зусиль вирішити ситуацію на Україні. Мінське угода - основа для домовленостей", - заявила вона в кінці січня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
Німеччина не поставлятиме в Україну зброю, говорила Меркель в останні дні, незважаючи на ескалацію конфлікту. Тим часом в США почалося обговорення питання про постачання летальних оборонних озброєнь. Позиція частини американських політиків змінилася з тих пір, як Порошенко виступав у вересні перед обома палатами конгресу. В емоційній промові він подякував Вашингтон за постачання української армії предметами нелетальної призначення, таких як ковдри і окуляри нічного бачення, але додав: "Війну не можна виграти ковдрами". У Білому домі, який не хотів постачати зброю, були роздратовані. "Це був дурний хід з його боку", - пояснив FT американський чиновник.
Активізація сепаратистів ДНР і ЛНР останнім часом знову змусила західних політиків гадати, які ж мотиви Путіна, підсумовує FT. Чи хоче він примусити Захід до переговорів по більш широкому колу питань, таких як гарантії, що Україна не вступить до НАТО? Чи він хоче створити "заморожений конфлікт", щоб постійно дестабілізувати уряд у Києві?
Провал спроб врегулювати конфлікт дипломатичним шляхом навіть змусив західних політиків задуматися про те, що Путін, можливо, просто не хоче його врегулювати. Після довгих місяців переговорів з російським президентом Меркель прийшла до невтішного висновку, сказав FT колишній німецький посол: "Може, він не зацікавлений у відновленні порядку. Може, радники кажуть йому, що Росії буде краще в світі, в якому порядку немає".
Читайте: The Independent: Росія під керівництвом психопата Путіна - небезпечне держава