VOA: Євросоюзу не потрібна нова "газова війна" між Росією і Україною

Експерти не вірять у реальність семимільярдного боргу України перед Газпромом, - пише Тарас Бурноc у статті для Російської служби Голосу Америки

Рахунок у сім мільярдів доларів за невибраний в 2012 році газ, адресований російським "Газпромом" Україні, не повинен позначитися на транзитних поставках газу до країн Європейського Союзу. Про це 28 січня в Брюсселі на брифінгу заявила представник Єврокомісії Марлін Холзнер. "Ми взяли до уваги ці повідомлення. Ми очікуємо, що Росія і Україна забезпечать, що не буде перерваний подачі палива, і газ буде поставлятися нормально, як звичайно. Це те, що я можу сказати на даний момент ", - наводить її слова українське інформагентство УНІАН.

Як повідомила 27 січня Російська служба Голосу Америки, російський газовий монополіст виставив українському Нафтогазу рахунок на сім мільярдів доларів. У таку суму оцінено газ, недобраний України в 2012 році. Контракт передбачав мінімальні поставки 33300000000 кубометрів на рік, а Київ, за попередніми даними українських і російських ЗМІ, "забрав" близько 25 мільярдів. Тим часом, на мінімальний обсяг газу, обумовлений в контракті між Росією і Україною від 2009 року, поширювалося умова, яку у міжнародній практиці називають take-or-pay ("бери або плати"). На даний момент Газпром не коментує повідомлення про свої вимоги на адресу України. Про це пишуть українські ЗМІ, посилаючись на заяву офіційного представника Газпрому Сергія Купріянова. Поки також невідомо, яким чином розраховувалася названа цифра: "Ми це не коментуємо", - сказав Михайло Купріянов. Всіх попередили. Ще в 2012 У свою чергу прес-служба НАК Нафтогазу України повідомляє, що протягом року минулого року український газовий монополіст "у повному обсязі розрахувався за імпортний газ за рахунками" з Газпромом. "Крім того, протягом року Нафтогаз постійно повідомляв російську монополію про намір скоротити обсяг імпорту газу в 2012 році ", - цитує 28 січня слова прес-служба Нафтогазу інформаційне агентство Українські новини.

Деякі українські і російські аналітики в сформованому новому протистоянні між Газпромом і Нафтогазом побачили обриси чергової "газової війни". Останній раз подібна конфліктна ситуація, з загрозою перекрити транзит російського газу до країн Європейського Союзу виникала в кінці 2008 року, після чого колишнім прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко в січні 2009 року були підписані відомі "газові угоди". Ці угоди ввели формулу, за якою визначається ціна на газ до 2019 року. Вони з'явилися приводом для кримінального переслідування Юлії Тимошенко, яка в 2010 році програла президентську кампанію Віктора Януковича. "Те, що сьогодні відбувається, укладається в стандартну поведінку Газпрому - створення негативного приводу, розкрутка його в пресі, після чого починається кульмінаційний момент в стилі Газпром- шоу закручуванням крана, оголошеннями про проблеми з Україною, тощо ", - розповів Російській службі Голосу Америки директор енергетичних програм центру" Номос "Михайло Гончар. "Борг сурму красен" Гончар вважає, що сім мільярдів доларів, про які говорять в Газпромі , є лише одним із приводів до головної претензії з боку кремлівського керівництва до України. "Росія не зняла з порядку денного ідею залучення України в євразійський Митний союз. Як і раніше, а сьогодні ще більше - українська газотранспортна система є ідеєю фікс для Газпрому. Тому віртуальний або міфічний борг у сім мільярдів доларів в один прекрасний момент може бути конвертований в реальне бажання отримати, наприклад, у вигляді оплати "боргу" газотранспортну систему (ГТС). За дивним збігом обставин і за деякими газпромівським оцінками, українська ГТС може коштувати саме сім мільярдів доларів ", - підкреслює Михайло Гончар.

Експерт зазначає, що претензії, які висуваються до української сторони, не випадково з'явилися напередодні майбутнього саміту Україна - Європейський Союз, який повинна пройти 25 січня 2013 року. "Політичний контекст подібних заяв очевидний: завдати максимального збитку іміджу України, виставити її в незручному світлі, як недоговороздатності, ненадійного партнера, з яким невигідно мати справу ", - стверджує Михайло Гончар. Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук зазначає, що інформація про семимільярдний борг українського газового монополіста російському була приурочена до іншої події. "Офіційного повідомлення про пред'явлення претензій, як я бачу, не було. Можливо, головною метою Газпрому було бажання якось вплинути або запобігти підписання контракту між Україною і Shell про розподіл продукції на сланцевих газових родовищах ", - зазначає в коментарі Російській службі Голосу Америки Олександр Тодійчук. Дивні претензії Нагадаємо, що уряд України і компанія Ройял Датч Шелл (Royal Dutch Shell) 24 січня підписали Угоду про геологорозвідки та видобутку сланцевого газу, який видобуватиметься в республіці на Юзівському ділянці. Сума угоди, за оцінками експертів, може досягти десяти мільярдів доларів. Разом з тим, Олександр Тодійчук вважає, що оскільки претензії Газпрому відображають геополітичну політику Кремля, вони можуть бути оцінені в будь-яку суму - як у більшу, так і меншу сторону.

"Якби в контракті була жорстко прописана формула про недобір газу, сьогоднішні вимоги ми отримували б ще і рік, і два тому. Сьогодні в Києві пройшла прес-конференція Володимира Жириновського. Він чітко сказав:" Заходьте до Митного союзу, не будете платити п'ять мільярдів доларів "", - говорить Олександр Тодійчук. Він вважає, що заява Газпрому запізнилося буквально на кілька діб, воно повинно було з'явитися до того, як уряд України підпише угоду про розробку сланцевих родовищ з Shell. "Сьогодні заяви про мільярди - це, швидше всього, пробний камінь для того, щоб оцінити ступінь реагування офіційного Києва на дані претензії ", - стверджує Олександр Тодійчук, додаючи при цьому, що з відповідними претензіями на адресу Росії українська влада поки не дуже поспішає.