Якщо завтра війна?

"Чому я не сокіл?"

За часів Кучми, Кравченка і іже з ними армія розглядалася як тягар, тягар велике, тим більше що воювати з будь-ким вони не збиралися, мабуть, справедливо вважаючи, що їм, коханим, не загрожує ніхто, крім власного народу. Наступні події засвідчили їх разючу прозорливість.

А проти власного народу армія - знаряддя вельми ненадійне. Та ще така, як у нас: призовна, з голодними солдатами і озлобленими від злиднів і туманності життєвих перспектив офіцерами. Не знаю, як щодо книжок, але вищезгадані державні особи телебачення дивилися. І вони напевно запам'ятали топ-сюжети 1989 року із братської Румунії, де було продемонстровано гранично тісне єднання армії з народом, що настільки згубним чином відбилося на долі найяснішого сімейства Ніколає та Єлени Чаушеску. '' Генієві Карпат'', як називала диктатора рептильна преса, залишилася вірна лише охранка, по-румунськи -'' Секурітате''.

З цієї-то причини основні зусилля були кинуті на організацію процвітання в Україні внутрішніх військ, ОМОНів, Собр,'' Беркут'','' Соколов'','' Грифонів'' та інших вишукувань поліцейських орнітологів. За цим же департаменту проходили і знамениті'' орли'' покійного генерала Кравченка.

На такі структури не шкодували фінансування, догоджали, як могли, розуміючи, що це останній аргумент у спілкуванні влади з народом.

"Чорна діра" у "дерибані"

Водночас армію, як щось марне для влади, посадили на голодний пайок, а потім пустили на'' підніжний корм'', благо, існували старі армійські запаси.

В Україні флагманом військового'' дерибану'' був, безумовно, Чорноморський флот, в силу унікальних геополітичних обставин. Адже майже 6 років (з 1991 по 1997) цей флот був чимось на зразок плавучої Придністровської республіки, сірою зоною і чорною дірою одночасно. Москва контролювала цю військово-морське угруповання (на відміну від Києва, влада якого над'' спільним'' флотом була суто номінальною), але крізь пальці дивилася на бізнесову активність своїх адміралів (щоб, не приведи Господи, до України не перебігли). Генерали мотивували гарячкову перепродаж і здачу добра Чорноморського флоту в дусі патріотизму:'' щоб хохлам не дісталося''. Між іншим, в переданих Україні військових спорудах Балаклави примудрилися демонтувати навіть електропроводку в стінах, не кажучи про віконних рамах.

Глибока переконаність російських адміралів в неприпустимості розділу Чорноморського флоту мала й економічну базу ... На 1991 рік вартість кораблів і майна флоту оцінювалася експертами на рівні кількох десятків мільярдів доларів, нині - багато менше.

Есмінці і фрегати продавали на'' голки'', крали кольорові метали та цінні прилади, флотські ємності використовували для перевалки нафти за'' бугор'', експлуатували допоміжне транспортне майно флоту для комерційних перевезень, розпродавали земельні угіддя і санаторії, що належать Чорноморському флоту, і т.д. і т.п. Загалом, це був чорноморський Клондайк.

Негоже генералам господарювати

Весь світовий досвід свідчить: як тільки армію підпускають до фінансових операцій та автономної господарської діяльності, корупція, злодійство і професійна деградація їй забезпечені, причому, на рівні запаморочливий, часто в формах маразматичний клептоманії, коли прапорщики починають торгувати ракетами і взагалі всім, що погано лежить .

У Китаї, у часи голови Мао, вирішили, що армія повинна бути не тільки військовою структурою, а й господарською одиницею. Батальйони, полки і дивізії стали обзаводитися підсобними господарствами, свинофермами, птахофабриками, заводами. І тут інтернаціональний біс жадібності поплутав і китайських товаришів, злодійство пішло просто фольклорне, не допомагала і традиційна китайська педагогіка: публічне твір пострілу в потилицю засудженого при великому скупченні глядачів.

А ось, наприклад, багаторічний диктатор Парагваю генерал Альфредо Стресснер просто віддав під армійський контроль контрабанду і оборот наркотиків і дуже багато років не мав жодних проблем з її фінансуванням. Правда armada так цим захопилася, що не змогла вберегти головкому від парагвайських партизан, які його, як елегантно виражається президент сусідньої держави, і'' замочили'' ...Добре, коли міністр - колишній аналітик

Добре, звичайно, що нинішнє керівництво країни і міністерства оборони України, штовхаючи армію на бізнесову стезю, все це знає і усвідомлює прийдешні наслідки. Принаймні, міністр Анатолій Гриценко (хронічна неголеність якого безмірно дратує тих служивих, які ще не стали бізнесменами) поділився з журналістами гіркими міркуваннями.

Колишній аналітик Центру Разумкова з деякою розгубленістю повідав:'' Ілюзій з приводу стану Збройних Сил не було ...''. Але:'' Таких масштабів порушень, з якими довелося зіткнутися, і, перш за все, масштабів безвідповідальності керівників вищої ланки, ми не прогнозували''.

Та вже ... А чого ви, власне чекали від армії, яка 13 років паслася сама по собі? Тут і міністру оборони, і Верховному, і прем'єрці можна пригадати лише слова народно-побутової мудрості:'' Як покійничка годувала, так він і виглядає''. Або, перефразовуючи Шекспіра:'' Є багато, друг Гораціо, такого, що недоступно Фонду Разумкова''.

Ми в НАТО зібралися, а там, між іншим, вийми та поклади не менше як 2% ВВП на потреби оборони. А по нашому рідному українському законодавством - не менше 3%. "У реалі" наша армія зроду не бачила більше 1,6%. Але уряд'' проффесора ','' удареного яйцем українських націоналістів'' скоригував і цей жалюгідний відсоток - до 76% від самого що ні на є мінімально необхідного.

Коментар Гриценко: "... Парламент і уряд з самого початку заклали деградацію армії, замість її розвитку''. І так 13 разів підряд. Так що ж тепер дивуватися? Дивує інше. Міністерство оборони України - це жебрак на золотому троні.

Містечка, де я бував, від яких сумував ...

За словами Гриценка, нині МО має 399 вивільнених військових містечок, величезна кількість надлишкових будівель, 193 державних і казенних заводу. Ці підприємства'' лежать'', робітникам і співробітникам платять символічну зарплату. Не є винятком і підприємства, розташовані в Києві. А адже вони всі здають свої площі в оренду. А знаєте, за якою ціною? Ви будете сміятися, але це супер-демпінг: менше 2 гривень за квадратний метр. У Києві - менше 15 грн. за квадратний метр.

Чому ж їхні керівники впадають в настільки небачений альтруїзм по відношенню до клієнтів? Всупереч усім законам ринку, зауважимо ... Всі беруть по 10-15 доларів (на околицях), а я ось візьму 15 гривень. І тут'' разумковскій'' Гриценко робить відкриття:'' У мене є підстави підозрювати, що при цьому вони брали хабарі ... Так, ми побачили, що система'' відкатів'' існує, і вони досягають, за нашою інформацією, 30% ''.

Кого приватизувати будемо?

А що стосовно крадіжки і сріблолюбства служивих високого рангу, то вони ж не самі, піди, до цього додумалися - брали приклад з вищого керівництва країни. Причому, частенько приклади були яскраві, переконливі, наочні.

Намірився якось гарант приватизувати (не особисто, звичайно, для своїх людей старалася) одну бухту - з найкрасивіших, навіть за кримськими мірками - Балаклаву, щоб перетворити її на туристичний рай, місце базування елітного міжнародного яхт-клубу. А там як на зло стоять кораблі ВМС, єдиний український підводний човен'' Запоріжжя ", єдиний завод українського флоту. Гарант, він же верховний главком, дав наказ українським морякам забиратися з Балаклави. Правда, не сказав, куди, тому як в Севастополі з ласки Кучми і емігранта Лазаренко, який підписав угоду з Москвою, майже всі належить російському міністерству оборони.

Поки українці судорожно шукали, куди приткнути кораблі і плавучий док, чета Кучм згоряла від нетерпіння. Нарешті, не витримавши, Верховний прикотив до Криму разом з'' самим об'єднаним юристом'', у якого він тоді трудився президентом, і вчинив суд і розправу. Змінивши маршрут і зробивши незапланований кидок в якусь частину ВМС, Кучма, побачивши матроса, який охороняв якесь сміття, запалився гнівом великим, вибухнув викривальною спічем. Мовляв, про що матрос стане розповідати в рідному селі - як він сміття охороняв?! І слідом за цим зняв з посади головкому ВМС адмірала Михайла Єжеля, зрозуміло, з формулюванням про'' недоробки і істотних недоліках''. Головною'' недоробкою'' було неувага до бізнесових інтересам відомого кола київських осіб. Начальницький склад Збройних Сил отримав предметний урок'' безкорислива'' і'' самовідданої турботи'' про державні інтереси ...

А взагалі-нової влади слід подумати: а чи потрібні нам армія і флот? Якщо ні, то може краще не мучити суспільство і військових, розпустити війська і жити без армії, як Ісландія. Правда, вона, на відміну від нас, знаходиться під Північним полюсом і нікому на фіг не потрібна. А у нас - то Тузла, то Темрюкский батальйон російської морської піхоти помилково атакує феодосійські пляжі, то румунські товариші наїжджають на острів Зміїний. Ні, тут вам не Ісландія ...

А щодо фінансування, так може бути, зменшити кількість'' Мерседесів'' і прогулянкових яхт, з одночасним збільшенням кількості та підвищенням якості бойових літаків і кораблів? Де гроші взяти? А ви підпорядкуйте міністерству оборони митницю, і через кілька років Україна буде мати саму боєздатну в Європі, озброєну до зубів армію. Жарт, звичайно ...