Старший педагог-методист міжнародного  Айнура Молдосанова розповіла, як створити умови для легкої адаптації дитини та чому важливу роль тут відіграють батьки

Коли настає час уперше вести дитину до дитячого садка, до 80% батьків, згідно з різними дослідженнями, відчувають тривогу: як малюк поводитиметься вранці, чи захоче залишитися в групі, чи потоваришує з іншими дітьми? Від того, як пройдуть перші тижні, залежить не тільки його ставлення до дитячого садка, а й упевненість дитини в собі.

Головна умова легкої адаптації – атмосфера прийняття та гри, впевнена педагог і методист Айнура Молдосанова, яка понад 15 років досліджує цю тему. В одному з міжнародних дитячих садочків Києва, вона спостерігала, як діти, які розмовляють різними мовами, швидше звикали до нового середовища, якщо поруч був дорослий, який підтримував.

"Дитині в незнайомому середовищі потрібне не пояснення правил, а відчуття, що її приймають. Якщо поруч уважний дорослий, адаптація проходить природно і без зайвого стресу", – пояснює педагог.

У своїй практиці вона поєднує ідеї гуманної педагогіки Шалви Амонашвілі та Марії Монтессорі, де головний принцип – повага до внутрішнього світу дитини. Її методика допомагає дітям подолати страх і сором'язливість через творчість, ігри та музику. Вихователь у її системі – не над дитиною, а поруч, створюючи простір, де не страшно проявляти себе.

Ця система довела свою ефективність і отримала визнання колег: заняття за розробленою Айнурою Молдосановою програмою стали моделлю під час відкриття білінгвальних класів у нових групах садочка, елементи методики педагоги адаптували для роботи в інших установах, їх також рекомендували партнерським дитячим садочкам, куди ходять діти з різних країн.

За словами педагога, якщо прибрати з процесу адаптації елемент тиску, дитина розкривається набагато охочіше.

"Коли дитині спокійно і цікаво, вона не боїться помилятися, адаптація проходить м'якше і без сліз. – каже вона. – Гра допомагає зняти тривогу і налагодити довіру".

Однак навіть найпродуманіші методики, наголошує експертка, не працюють без участі батьків: стійкий результат з'являється, коли вихователі та сім'я діють спільно. У її системі, відображеній у програмі "Трикутник успіху", батькам пропонують спостерігати за заняттями, брати участь у спільних проєктах та іграх. Їм це допомагає зрозуміти, як почувається дитина в групі, а педагогам – враховувати особливості кожної родини.

Розвиваючись, підхід Айнури Молдосанової став основою для міжнародного обміну досвідом: її запрошували проводити майстер-класи, вебінари та семінари для освітян на регіональному та міжнародному рівні. Колеги зазначають, що її методи допомагають вихователям створювати гуманне освітнє середовище, де діти почуваються почутими та захищеними.

"Коли дитині спокійно, вона здатна на все. Головне – не примушувати, а надихати", – каже експерт.

Саме атмосфера довіри до дитини, увага до її почуттів та участь батьків перетворюють дитячий садок із випробування на важливий етап дорослішання – місце, де дитина навчається, спілкується, а головне – стає впевненою, відкритою до світу людиною.