Загострення в Авдіївці: "Мінськ" помер - хай живе "Мінськ"

523

Нинішні бої навколо промислового міста-супутника Донецька Авдіївки, які лише за три дні забрали життя понад десяти українських військових та кількох мирних жителів, генсек НАТО Єнс Столтенберг вже встиг назвати "найбільш серйозним загостренням за довгий час". Він вчергове закликав Москву вплинути на проросійських сепаратистів, аби ті "припинили насильство". У Кремлі також висловлюють занепокоєння ескалацією конфлікту, але відповідальність за загострення покладають на українську сторону.

"Тест" Москви для Трампа

Більшість опитаних DW західних експертів очікували певного загострення конфлікту на сході України після новорічно-різдвяних свят. Утім, міжнародно-політичний контекст нинішньої ескалації є особливим, зазначає експерт Німецького фонду Маршала Йорґ Форбріґ (Jorg Forbrig). На посаду президента США заступив Дональд Трамп, кілька днів тому відбувся його перший контакт з російським лідером Володимиром Путіним. У Москві сподіваються на поступки нової адміністрації в Вашингтоні в питанні впливу на сусідні країни, каже експерт. Тож, ескалація в Авдіївці - "тест на те, чи справді новий господар Білого дому готовий робити поступки Росії щодо її вимог до України", впевнений Форбріґ.

Нинішня ескалація, за словами Форбріґа, яскраво унаочнює, що не виконується навіть базовий пункт мінських угод - режим припинення вогню. "Отже, фактично вихідна позиція, коли підписувалися мінські домовленості, за останні два роки мало змінилася", - констатує експерт. Утім, альтернативі домовленостям, на його думку, немає. Передусім тому, що саме до них прив'язані санкції Заходу проти Росії. "Якщо ми зараз скажемо, що мінські перемовини провалилися й ці угоди не можуть бути втілені в життя, то ми, звісно, втрачаємо головний рамковий документ для санкцій", - каже він. А з огляду на заклики до послаблення санкцій в Європі та спекуляції та тему їхнього скасування з приходом нової влади в США, скасування їхньої прив'язки до Мінська може бути фатальним для всієї санкційної політики, застерігає він.

Водночас експерт брюссельського аналітичного центру CEPS Грант Костанян каже, що в разі погіршення ситуації на Донбасі санкції проти Москви мають бути навіть посилені. Він не вірить у швидке вирішення конфлікту й пояснює це як недосконалістю самих мінських угод, так і відсутністю волі обох сторін конфлікту втілювати їх у життя. "Тож найкраще, чого на даний момент можна досягнути - це знизити напруження", - зауважив він у розмові з інформагенцією AP.

Та з огляду на внутрішньополітичну ситуацію в ЄС - передусім цьогорічні президентські вибори у Франції та парламентські вибори в Нідерландах - посилення санкцій "вкрай нереалістичне", переконаний Штеффен Галлінґ (Steffen Halling) з берлінського Фонду "Наука й політика" (SWP). "У найближчі місяці значно більшою мірою йтиметься про те, щоб узагалі зберегти в ЄС консенсус з цього питання", - каже він. Єдине, що Євросоюз може додатково зробити у відповідь на нову екскалацію на Донбасі - так це активніше допомагати з відбудовою й наданням гуманітарної допомоги мешканцям Сходу України.

Абсолютний мир - не головна мета "Мінська"

З тим, що додаткові санкції у відповідь на Авдіївку малоймовірні, погоджується і Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel) з Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR). "Чого європейці могли б робити більше, так це просувати якісь ініціативи в рамках НАТО в питанні допомоги українській армії у вишколі, військовою технікою", - каже він у розмові з DW.

Що ж стосується мінських угод, то експерт не вважає їх повністю проваленими. Він переконаний, що поки режим у Росії зав'язаний на нинішній ідеології, а Путін міцно тримається за владу, повне виконання "Мінська" "дуже проблематичне, якщо не неможливе". "Але це не є головною метою Мінська, - каже він. - Головна мета - надати Україні певний простір для дій, міжнародну допомогу, аби досягти прогресу в реалізації реформ". Якщо це в підсумку матиме успіх, Україна опиниться в набагато сильнішій позиції - "принаймні, для того, аби вичекати, поки зміниться ситуація в самій Росії, і лише тоді можна думати про справжнє рішення для Донбасу й для Криму", вважає експерт. Ґрессель радить Києву не ховати Мінськ, а навпаки - брати на себе ініціативу з його виконання, незалежно від дій іншої сторони.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело