Від вугільного центру до зеленої столиці Європи: історія перевтілення Ессена

Очільник оргкомітету Ессена як зеленої столиці Європи Ральф Кіндель розповідає, що місто з населенням 590 тисяч, розташоване в серці колись вугільної агломерації Рура, в якій живуть 5,1 мільйона людей, має за спиною історію суцільних перевтілень. Колись сільська місцевість після відкриття родовищ кам’яного вугілля швидко розвинулася у великий промисловий центр, пережила темну епоху військової промисловості за часів "третього рейху" та потім долучилася до перевтілення Німеччини на високорозвинену країну за часів економічного дива. Разом із занепадом вугільної та сталеливарної промисловості в Німеччині наприкінці 20-го століття, місту довелось пережити серйозні структурні зміни.

"З зеленого на сіре й знову на зелене", - коротко змальовує Кіндель історію перевтілень Ессена. За його словами, перший камінь майбутнього зеленого міста був закладений ще у 1920-х роках архітектором на ім'я Роберт Шмідт. Коли під час індустріалізації населення міста почало зростати з шаленою швидкістю, Шмідт зрозумів, що робітникам потрібні будуть зелені зони для відпочинку та відновлення сил.

Тоді було закладено одразу кілька міських парків. Таке озеленення відбувалось то швидше, то повільніше, але воно не припиняється й донині: вже до 2020 року жоден мешканець Ессена не повинен буде йти більше 500 метрів, аби потрапити хоча б в якусь зелену зону. "Ця здатність мінятися робить Ессен таким захоплюючим та прикладом для решти Європи - адже ми створили проблеми й вирішуємо проблеми, з якими іншим регіонам Європи ще доведеться стикнутися", - каже Кіндель.

Зелена "ДНК"

Ессен здобув щорічний титул зеленої столиці Європи-2017. Проект був запроваджений з метою демонструвати та пропагувати міста, яким вдалося справитися з вирішення екологічних проблем. Журі з експертів вирішує, наскільки вдало те чи інше місто-кандидат справляється із завданнями у сферах зміни клімату, міграції та інтеграції, місцевого громадського транспорту, якості повітря та стічних вод.

Переможців оголошують за 18 місяців до початку самого року. Коли Ессен оголошували переможцем на 2017 рік, журі наголосило на його "неабияких зусиллях", спрямованих на подолання наслідків індустріального минулого.

Кіндель вказує на те, що на 2017 рік було заплановано понад 200 комунальних проектів, які мають слугувати прикладами того, як організація хоче використати спеціальний статус міста цього року, аби зруйнувати стереотипи про Ессен як місто вугілля, сталі та димових хмар.

"Ніхто не очікує побачити тут стільки зеленого. Ми хочемо продемонструвати реальність", - каже Кіндель.

Перед будівлею, де розташований офіс організаторів проекту зеленої столиці, припарковані велосипеди, якими користуються працівники. Але для того, щоб показати хоча б потроху всього, що може запропонувати Ессен, потрібно більше, ніж два колеса, каже жінка й пропонує сісти в її економічне авто Smart.

Приклад водного менеджменту

Наша перша станція - парк імені Круппа, того самого Фрідріха Круппа, засновника компанії, яка згодом перетворилася на ThyssenKrupp, один із найбільших металургійних концернів у світі, який має штаб-квартиру в Ессені. За словами Вайманн, це приклад структурних перевтілень міста та його пристосування до зміни клімату за допомогою сталого архітектурного, ландшафтного та водного менеджменту. Штучне озеро наповнюється водою з дахів офісу металургійного гіганта та інших будівель, розташованих поблизу.

Для велосипедистів навіть почали споруджувати спеціальний "автобан", покликаний з'єднати між собою міста Рурської області. В Ессені велотраса проходить повз парки і є частиною загалом 376-кілометрової мережі велосипедних доріжок міста. Коли ми наближаємося до нашої наступної зупинки, Вайманн розповідає, що автомобільні затори й досі залишаються однією з проблем міста. Тому тут поставили собі за мету досягти того, аби чверть усіх поїздок по місту до 2035 року здійснювалися на велосипедах.

Найзеленіша вулиця Ессена

За 15 хвилин ми доїжджаємо до "найзеленішої вулиці Ессена", як її називає Вайманн. Вулиця Шуірвеґ (Schuirweg) стала зеленою завдяки фермерам, які тут живуть і працюють, а також садовим ділянками, якими користуються мешканці міста. Рекламувати маленьких аграріїв, які виробляють місцевий продукт, - одна з цілей проекту зеленої столиці Європи. Аргумент на їхню користь - це те, що споживання продуктів харчування з власної місцевості скорочує обсяги викидів в атмосферу через зменшення транспортних перевезень, а також підвищує увагу до теми продуктів харчування.

Родина Ніколаса Вебера займається фермерством у регіоні довше, ніж він сам може пригадати. Сьогодні вони вирощують велику кількість фруктів, овочів та ягід, а також тримають худобу. Крім цього, вони здають поля в оренду іншим фермерам. Для чоловіка кращого прикладу сталого розвитку просто немає.

Від зараженої річки до місця купання

Певно, одним із найвизначніших конкретних результатів перевтілень Ессена стало те, що, починаючи з травня 2016 року, люди вперше в історії кількох поколінь можуть знову купатися в Рурі. Бальденайзее - річкове озеро - стане сертифікованим за стандартами ЄС купальним місцем. За словами Кінделя, Рур колись був однією з найбрудніших індустріальних річок Європи, купатися в якій було заборонено, починаючи ще від 1960-х років.

"Це демонструє, що ми - не якийсь маркетинговий хід… ми пожинаємо результати всієї тієї роботи, яку робочий клас зробив за останні кілька десятиліть і це дає нам привід пишатися", - каже він.

Двоє друзів - Штефан Боомс та Сімон Вебер - з цікавістю спостерігають за тим, як місто здобуває собі нову славу та з нетерпінням очікують нагоди поплавати в Рурі. "Це чудово, колись ми ходили у веслувальний клуб. Але це прекрасно, що тепер буде дозволено й купатися", - каже Боомс. "Гадаю, ми спробуємо!" - додає Вебер.

Промисловий спадок зустрічається з зеленим майбутнім

Остання зупинка маршруту - музей Zeche Zollverein. Ця колишня вугільна шахта з 2001 року перебуває в переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Мені казали, що ніщо так добре не передає весь символізм трансформації Ессена, як цей комплекс. Сьогодні тут розташувались музею та низка культурних центрів. Тут, де колись видобували вугілля, тепер проводяться також міжнародні форумі. Очільник оргкомітету Ессена як зеленої столиці Європи Ральф Кіндель визнає, що вже не може дочекатися запланованого на цей рік міжнародного конгресу, присвяченого біорозмаїттю.

Гайнц Шпан був чи не найбезпосереднішим свідком усіх цих перевтілень Ессена. Народжений 1940 року, він працював на шахті "Цольферайн" аж до її закриття 1986 року. Сьогодні він проводить екскурсії для відвідувачів центру. Він згадує ті дні, коли повітря в місті смерділо протухлими яйцями через сірководень. За його словами, тоді перед тим, як вивісити сушитися білизну, потрібно було обов'язково перевірити, з якого боку дме вітер, аби біле не ставало сірим чи жовтим через речовини, які викидалися в атмосферу. Він тішиться, що сьогодні Ессен - зелена столиця Європи.

Шпан сподівається, що новий титул допоможе місту створити нові робочі місця й привабити більше туристів. Він каже, що пишається бути ессенцем, навіть попри те, що більше полюбляє тишу природи, ніж міський гомін.