Націоналізація в "ДНР" і "ЛНР": наслідки запровадження "зовнішнього управління"

1.5т

Керівництво так званих "ДНР" та "ЛНР" встановлює контроль над місцевими заводами та шахтами, що працюють за українськими законами і платять податки Україні. DW з’ясовувала наслідки такої "націоналізації".З 1 березня "влада" самопроголошених "республік" Донбасу розпочала впровадження так званого "зовнішнього управління" на тих місцевих підприємствах, котрі свого часу перереєструвались на підконтрольній Києву території та продовжують працювати за українськими законами. З самого ранку надходять повідомлення про захоплення озброєними людьми офісів заводів, шахт та компаній.

Перші жертви "націоналізації"

Зокрема, за словами лідера донецьких сепаратистів Олександра Захарченка, в Донецькій області під контроль "зовнішнього управління" потрапить 40 підприємств, більша частина з яких належить до паливно-енергетичного комплексу та металургійної галузі. Така заява Захарченка з'явилась на онлайн-порталі ДАН, офіційному інформаційному агентстві "ДНР". У "ЛНР" також не уточнюють конкретного переліку підприємств, хоча зазначають, що до нього входять як мінімум три підприємства з групи компаній СКМ Ріната Ахметова - “Краснодонвугілля” з холдингу “Метінвест” та дві шахти ДТЕК, а саме - "Ровенькиантрацит" та "Свердловантрацит".

За даними міністерства економіки та розвитку України, з 20 найбільших промислових підприємств непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей, на яких загалом працює понад 70 тисяч робітників, 17 входять до ДТЕК та "Метінвесту", ще три - до групи ІСД, що належить депутату Сергію Таруті та групі російських інвесторів.

У самому СКМ поки що не підтверджують впровадження "зовнішнього управління", хоча в середу й заявили про захоплення донецького офісу телекомунікаційної компанії "Укртелеком", а у вівторок - про блокування центрів поширення гуманітарної допомоги. Водночас у групі підтверджують, що біля інших підприємств з 1 березня помітні збройні угрупування.

"Блокада як привід"

Питання "націоналізації" українських підприємств піднімалося владою самопроголошених "республік" чи не з самого початку їхнього існування. Майже одразу під контроль сепаратистів перейшли державні й комунальні підприємства регіону - зокрема місцеві ринки, державні шахти, енерго- та теплопостачальні організації, а також паливний бізнес та банківські установи Ігора Коломойського, місцева філія оператору зв'язку "Київстар".

Водночас, за словами співвласника ІСД Сергія Тарути, бойовики до останнього часу не зазіхали на підприємства, що у 2014-2015 роках переєструвалися в Україні й сплачували податки в державний бюджет. "В економічній підгрупі Мінська є список таких підприємств. На кожній її зустрічі проговорюються умови роботи цих підприємств. Якщо сепаратисти заважають, то в рамках Мінська відразу ж йде реакція, і сепаратисти отримують по голові з Кремля", - зазначив він в інтерв'ю виданню "РБК-Україна".

Але на початку лютого цього року "народні ради" так званих "ДНР" та "ЛНР" синхронно ухвалили законопроекти, в яких по суті висувають ультиматум місцевим підприємствам, що працюють за українськими законами: або платити податки самопроголошеній владі, або чекай на "зовнішнє управління" чи ж фактично на захоплення. Термін ультиматуму сплив 31 березня.

Керівництво СКМ ті ІСД майже одразу заявили, що не приймають умови сепартистів і продовжать працювати за українськими законами. "Ми спочатку не сприймали цю загрозу серйозно, - розповідає DW топ-менеджер одного з підприємств "Метінвесту" на підконтрольній уряду території. - Значно більше нас хвилювала ця блокада, як порушувала наші технологічні цикли". Саме внаслідок блокади, за словами керівництва, "Метінвест" був змушений зупинити роботу Єнакієвського металургійного заводу та шахт "Краснодонвугілля", а ІСД - металургійного та коксохімічного заводів в Алчевську.

Та блокаду, судячи з усього, сепаратисти використали для того, аби прискорити свої плани щодо привласнення підприємств. 27 лютого керівники “ДНР” та “ЛНР” закликали український уряд до 1 березня зняти транспортну блокаду "республік", погрожуючи “націоналізацією” українських підприємств і припиненням постачання вугілля на підконтрольні території.

На думку голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця, плани сепаратистів пов’язані з корупційними схемами обходу блокади. "Руда, антрацит та коксуюче вугілля будуть знову вивозитись у Ростов чи Таганрог, а звідти морем завозитись у Маріуполь під виглядом російського чи взагалі південноафриканського, як вже було у 2015 році. Знову на цьому хтось заробить", - прогнозує він.

Переорієнтація на Росію чи колапс?

За даними СБУ, підприємства з непідконтрольних територій у 2016 році сплатили до українського бюджету близько 32 мільярди гривень податків. Така сума є вкрай чуттєвою для бюджетів "ДНР" та "ЛНР", що майже повністю залежать від російських дотацій, які останнім часом скорочуються.

Однак для того, щоб платити податки, підприємства повинні працювати і реалізовувати продукцію. Керівництво сепаратистів обіцяє переорієнтувати їх на російські ринки збуту - в короткотерміновій перспективі це начебто має подолати негативні наслідки блокади, а в довгостроковій - послабити українську економіку, позбавивши енергоносіїв і сировини. За оцінками президента галузевого об’єднання “Укрметалургпром” Олександра Каленкова, втрати промисловості від припинення постачання сировини з непідконтрольних областей у 2017 році можуть скласти 3,5 мільярда доларів.

На думку Волинця, сепаратисти не зможуть керувати металургійними та енергетичними підприємствами регіону тривалий час через брак кваліфікованих управлінських кадрів та юридичні претензії з боку колишніх власників. Такої ж думки дотримується і заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

Натомість топ-менеджмент підприємств “Метінвесту” побоюється планів сепартистів щодо реальної націоналізації. "Вже кілька тижнів "на тій стороні" обговорюють план щодо створення на базі підприємств ДТЕК, "Метінвесту", ІСД та Шахти імені Засядька єдиного холдингу "Метенерго", яким опікуватимуться люди з російського уряду. Проте ми так і не впевнені - реальні це плани чи елемент шантажу",- додає співрозмовник DW в одній з компаній холдингу.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини