Коментар: "Віджим" підприємств на Донбасі та голий король Ахметов

695

Які наслідки матиме "націоналізація" підприємств на Донбасі для Києва, Москви, Ріната Ахметова та мінських угод? Коментар Сергія Руденка - спеціально для DW.Самопроголошені "ДНР" та "ЛНР" почали захоплювати підприємства, які досі перебували під юрисдикцією України. Сепаратисти називають експропріацію "переведенням під зовнішнє управління". Формальним приводом для "націоналізації" стала блокада українськими активістами непідконтрольних Києву територій Донбасу. Утім, бажання сепаратистів захопити кілька десятків підприємств навряд чи було спонтанним. Блокада - усього лише привід "віджати" заводи та шахти, більшість із яких належить Рінату Ахметову - до 2014 року некоронованому "королю" Донбасу.

Таємне і явне

Чиновники в Києві стверджують, що порядок роботи українських підприємств на непідконтрольних їм територіях регіону був затверджений під час мінських переговорів. Деталі домовленостей широкому загалу не відомі.

Але факт залишається фактом: протягом трьох років війни у так званих "ДНР" та "ЛНР" працювали кілька десятків підприємств, які постачали свою продукцію на іншу частину території України і сплачували податки до українського бюджету. Як повідомляється, у 2016 році сума відрахувань склала 31 мільярд гривень. Що натомість отримали псевдореспубліки - залишається таємницею за сімома печатками.

Очевидно, що мирне існування українських підприємств на захопленій проросійськими бойовиками території Донбасу було частиною великих домовленостей між Києвом та Москвою. Не варто плекати ілюзій із приводу того, що такі питання вирішують лідери сепаратистів у "ДНР" та "ЛНР" Плотницький та Захарченко. Максимум, на що вони могли розраховувати - на невелику мзду від підприємців. Оприлюднені записи СБУ свідчать про те, що лідер "ДНР" Захарченко отримує вказівки від російського куратора щодо того, як і на чию користь проводити "націоналізацію".

Серед потенційних власників "віджатих" підприємств уже називають Сергія Курченка - поплічника Віктора Януковича. Свого часу він був зіц-головою на багатьох підприємствах, які в дійсності належали сім'ї президента-втікача. Курченко ніколи не був самостійною фігурою - ані в бізнесі, ні в політиці. І навіть якщо він стане формальним власником усіх "заводів і пароплавів" Донбасу, справжніми власниками напевно будуть ті, хто прихистив його в Москві.

Режим "віджим" для Ахметова

Головна жертва експропріації підприємств на Донбасі - Рінат Ахметов. За 20 років він створив в Україні цілу бізнес-імперію зі штаб-квартирою на Сході країни. Це Ахметов був одним із головних спонсорів "Партії регіонів" та фінансистом виборчих кампаній Віктора Януковича. Це люди Ахметова на початку 2014 року були причетними до підтримки сепаратистських рухів на Донбасі. "Король" Донбасу завжди намагався грати свою політичну гру і навряд чи припускав, що наприкінці цієї гри позбудеться частини своїх підприємств. Не допомогло Ахметову й те, що до "націоналізації" він надсилав гуманітарну допомогу жителям непідконтрольного Києву Донбасу.

Існує кілька версій того, чому Кремль - саме він, а не лідери сепаратистів - вирішив "націоналізувати" бізнес Ахметова. Одна із них - олігарх як один з акціонерів "Опозиційного блоку" відмовився ділитися впливом у партії з кумом російського президента Володимира Путіна Віктором Медведчуком. Правда це чи ні - не відомо. Але очевидно, що великий перерозподіл майна у "ДНР" та "ЛНР" не міг відбутися без участі Медведчука, який зберігає свій вплив на Донбасі.

Нинішня історія - хороший урок для Ріната Ахметова. Три роки тому в нього був вибір та достатньо сил для того, щоб зупинити на Сході країни "російську весну". Але Рінат Леонідович вирішив зіграти у свою гру. Після втечі Януковича з України йому потрібні були гарантії безпеки з боку "євромайданівців". Він їх, очевидно, отримав. Але назавжди втратив Донбас. Спершу - територію, на якій владарював. А тепер втрачає і підприємства, які там знаходяться.

Вихід із мінського процесу

Експропріація українських підприємств на Донбасі означає одне: Москва в односторонньому порядку вийшла з мінського процесу. Усі домовленості, досягнуті раніше, давно не виконуються. Кремль вирішив піти на ще більше загострення відносин з Києвом. Очевидно, що після демонстративного захоплення підприємств про жоден "Мінськ-3" не може бути й мови. На такому тлі будь-які переговори й домовленості втрачають сенс.

Петро Порошенко вже заявив, що у відповідь Україна наполягатиме на посиленні санкцій щодо Москви. Київ розраховує на допомогу Заходу. Хоча, звісно, багато що залежить від самої української держави. Чи дасть вона адекватну відповідь на захоплення підприємств, який статус отримають території, підконтрольні сепаратистам, чи буде Київ і надалі торгувати з ними.

"Націоналізація" підприємств сепаратистами на Донбасі загрожує українській державі зменшенням надходжень до бюджету, Ахметову - втратою "звання" олігарха, Росії - черговим санкційним списком та отримання статусу країни, не здатної домовлятися. Ситуація на Донбасі усе більше заходить у безвихідь. Повернутися в точку відліку все складніше, а ОРДЛО поступово перетворюються на Придністров'я - з усіма відповідними наслідками.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини