Нова надія. Чи пришвидшить справа Насірова створення антикорупційного суду

268

Судова драма в справі відстороненого голови ДФС змусила згадати в Україні про антикорупційний суд. Але на перепоні стоїть небажання влади мати непідконтрольний їй орган правосуддя.Про необхідність створення в Україні антикорупційного суду цього тижня відкритим текстом почали говорити навіть у посольствах західних країн. Представництва Європейського Союзу та Сполучених Штатів спочатку окремо заявили про це через Twitter, а потім виступили зі спільною заявою. Дипломати привітали ухвалення судом рішення щодо запобіжного заходу голові Державної фіскальної служби Роману Насірову та зазначили, що "події кількох останніх днів підтверджують потребу мати спеціалізований антикорупційний суд".

Про те, що відсутність антикорупційного суду є серйозною проблемою для боротьби із корупцією, говорить і голова Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник. На його думку, створення антикорупційних судів є необхідним хоча б на тимчасовій основі, доки судова реформа не дійде до судів першої інстанції. А це, за словами Ситника, забере не менше п'яти років за оптимістичного сценарію. Під час виступу на слуханнях парламентського комітету з питань боротьби з корупцією у середині лютого Ситник заявив, що за умови створення відповідного законодавства, антикорупційний суд можна створити до кінця року.

За крок до суду

Створення антикорупційного суду передбачено в рамках судової реформи, ухваленої торік. Однак для його створення і запуску потрібен закон, який би врегулював діяльність нового судового органу, розповідає експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. У Верховній Раді один такий законопроект вже зареєстрований. Його підписала низка народних депутатів на чолі з Єгором Соболєвим та Оксаною Сироїд. Зараз цей документ перебуває на розгляді профільного комітету з питань правової політики і правосуддя.

За словами Соболєва, документ передбачає підсудність усіх справ НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури новому суду. 70 суддів мають давати дозволи на прослуховування, арешт та відсторонення від роботи підозрюваних, а також розглядати справи та постановляти вироки. Ще з 30 суддів пропонується створити спеціальну палату у Верховному суді як апеляційну інстанцію. За законопроектом, усім антикорупційним суддям має бути встановлена висока винагорода та надана цілодобова охорона.

Менеджер Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександра Лємєнов додає, що головною особливістю цього законопроекту є незалежний механізм відбору суддів. Планується, аби у склад незалежної конкурсної комісії увійшли по три особи, призначені Верховною Радою, президентом та міністерством юстиції. При цьому кандидати від міністерства юстиції, як зазначається у законопроекті, призначаються на підставі рекомендацій урядів та міжнародних організацій, які надавали Україні технічну допомогу у сфері боротьби з корупцією, - тобто західних донорів. За словами Соболєва, це можуть бути представники Сполучених Штатів та країн ЄС.

На думку опитаних DW експертів, створення антикорупційного суду є конче необхідним в сучасних українських умовах, коли довіра до традиційних судових органів знаходиться на нулі, що вчергове продемонструвала історія з блокуванням будівлі суду під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу затриманому НАБУ високопосадовцю Насірову. Банчук також зазначає, що справи, які ведуть детективи НАБУ, безпідставно затягуються суддями. "Вони місяцями навіть не приступають до їх розгляду, і це ніяк не пов'язано з якістю підготовки детективами матеріалів справи", - пояснює експерт.

Проект без підтримки

Однак далеко не всі в Україні чекають на появу нової судової установи з нетерпінням. Голова Верховного суду Ярослав Романюк наприкінці лютого під час брифінгу назвав антикорупційний суд "зайвою ланкою". "Позиція Верховного суду полягає у тому, що судова система повинна бути максимально простою, зрозумілою і доступною для наших громадян, і побудована за принципом адміністративно-територіального поділу", - заявив тоді Романюк. Створювати ж спеціальні суди для розгляду спеціальної категорії справ недоцільно, впевнений голова Верховного суду. А вже в п'ятницю, 10 березня, Вища рада правосуддя (ВРП) затвердила консультативний висновок, який спрямує до Верховної Ради. Вердикт цього незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування однозначний: проект закону "Про антикорупційні суди" є неконституційним, а його ухвалення парламентом - недоцільним.

Утім, підтримки бракує не лише з боку судової гілки влади, але і з боку ключового гравця у реформі української судової системи - президента Петра Порошенка.

Народний депутат та колишній заступник голови комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Віктор Чумак пояснює небажання Порошенка сприяти створенню антикорупційного суду його сумнівами у можливості контролювати цей суд у майбутньому. "Поки в адміністрації президента не буде розуміння, як можна впливати на цей суд, з боку президента сприяння не буде", - каже народний депутат.

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін пов'язав ухвалений ВРП висновок із бажанням підготувати ґрунт для альтернативного, президентського законопроекту. На думку Шабуніна, у ньому буде запропоноване збереження чинної процедури добору суддів. "Руками Вищої кваліфікаційної комісії із затвердженням ручної Ради правосуддя. Без міжнародників, без спеціальних умов для кандидатів, напівпрозоро і без реального контролю та важелів впливу з боку громадськості", - написав активіст у своєму блозі.

Із ключовою роллю президента у цьому процесі погоджується і Лємєнов. Він, однак, додає, що у цьому разі інтереси Порошенка, повноваження якого охоплюють створення та організацію судових інституцій, повністю збігаються з інтересами більшості українських політичних сил. Представники останніх на численних телеефірах в унісон виступають проти створення непередбачуваного для них антикорупційного суду.

Попри ажіотаж щодо справи Насірова, за таких умов внутрішні процеси не сприяють створенню в Україні по-справжньому незалежного антикорупційного суду, каже Банчук. Зусиль активістів та невеликої кількості парламентарів, які ініціювали законопроект, на його думку, буде замало для подолання опору системи. Але пришвидшити процес, за словами експерта, може тиск Європейського Союзу та інших західних інституцій, серед яких і Міжнародний валютний фонд, який включив у перелік вимог до України забезпечення законодавчої основи для створення антикорупційного суду вже до червня 2017 року.

Надії на тиск Заходу покладає і народний депутат Чумак: він нагадує, що усі антикорупційні реформи, вже запроваджені в Україні на даний час, є результатом спільного тиску з боку закордонних партнерів та українських активістів.

Однак навіть за умови швидкого ухвалення необхідних законів експерти радять не завищувати очікування щодо скорого початку роботи антикорупційного суду. Дуже багато залежатиме від швидкості роботи конкурсної комісії, каже Лємєнов і нагадує про те, що відбір кандидатів до Державного бюро розслідувань триває вже понад рік. "Та якщо конкурсна комісія працюватиме оперативно і все буде зроблено вчасно, не варто чекати на розгляд перших справ раніше, ніж на початку наступного року", - додає він.

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги

Останні новини

Загрузка...