Депутат Бундестагу: З новим законом про е-декларації умови для безвізу не виконані

577

Необхідність подання в Україні е-декларацій не лише можновладцями, а й борцями з корупцією, різко розкритикували на Заході. Франц Юнґ з фракції ХДС/ХСС у Бундестазі пояснює в інтерв'ю DW, чому і чим це загрожує Києву.DW: У своїй заяві, яку підхопили українські ЗМІ, ви як головний експерт із зовнішньополітичних питань фракції ХДС/ХСС у Бундестазі застерігаєте від кроків назад у боротьбі з корупцією в Україні. Яка причина ваших побоювань?

Франц Йозеф Юнґ (Franz Josef Jung): З 2014 року Україна зробила важливі кроки, спрямовані на боротьбу з корупцією. Розпочало роботу незалежне антикорупційне бюро, яке вже відкрило перші справи проти високопоставлених держчиновників за підозрою в корупції. На раніше вкрай корумпованому ринку газу були унеможливлені багато механізмів незаконного збагачення та шахрайства. А електронні тендери на держзамовлення дали заощадити мільйонні суми у скарбниці держави, які раніше потрапляли до гаманців приватних осіб. Усе це було б неможливим в Україні без активного громадянського суспільства, яке часто наполягало на втіленні реформ незважаючи на спротив.

Та всі ці успіхи в питанні боротьби з корупцією не є безповоротними. Як от обов'язкове електронне декларування українськими держчиновниками та народними депутатами їхніх статків та доходів, запроваджене минулого року. Ухвалені в березні зміни до закону тепер розширюють ці вимоги й на неурядові організації та журналістів, які беруть активну участь у боротьбі з корупцією. Таким чином ідею закону спаплюжують до протилежності: замість первісного контролю за власниками мандатів та чиновниками, які обіймають високі посади, зараз під загальною підозрою опиняються громадські активісти-борці з корупцією, їхню роботу обмежують. Якщо частині громадянського суспільства заважають законом виконувати завдання демократичного контролю за урядом та парламентом, це суперечить основним правилам вільної демократії та нашому розумінню принципів правової держави. Це серйозний регрес у боротьбі з корупцією, який змушує нас непокоїтись.

Чому розширення обов'язку е-декларування на неурядові організації та журналістів настільки небезпечне?

Дуже розпливчасті формулювання в законі відкривають можливості для хибної інтерпретації та зловживань. Є підстави побоюватися, що новий закон застосовуватиметься вибірково, аби прибирати зі шляху незручних для влади борців із корупцією. Ефект залякування закону дає про себе знати вже зараз. Згідно з новим законом, борці з корупцією мають не лише відкривати свої доходи та статки, але він зачіпає і компанії, чиїми послугами вони користуються. Невиконання закону може призвести до кримінального чи адміністративного переслідування надавачів послуг, які здають в оренду приміщення для семінарів активістів із боротьби з корупцією, друкують їхні публікації чи організовують у них прибирання.

Ця норма вже сьогодні обмежує неурядові організації в їхній діяльності. У Харкові одна з організацій не могла знайти підходящого приміщення для проведення антикорупційного форуму, адже багато готелів не хотіли його їй здавати після набрання чинності змін до закону. Подібної практики законодавства щодо прозорості немає ані в ЄС, ані в США, коли б під адміністративну чи кримінальну відповідальність потрапляли неурядові організації.

Які очікування щодо України ви маєте після оприлюднення своєї заяви?

Розширення обов'язку е-декларування на неурядові організації та журналістів справедливо сприйняте із занепокоєнням у Німеччині, ЄС та США. Ми просто не можемо ігнорувати цей закон та те, як його ухвалювали. Ми всі маємо дотримуватись однієї лінії з метою сприяння розвитку України, а не перешкоджання реформістським силам у країні. Тому ми очікуємо, що закон буде якомога швидше перероблений. Усі пункти, які обмежують боротьбу з корупцією з боку громадянського суспільства та журналістів, мають бути скасовані. Але на скасуванні прийнятих змін зупинятися не можна. Для дієвої боротьби з корупцією важливо створити спеціальний антикорупційний суд. І має бути гарантовано, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та антикорупційні активісті можуть працювати незалежно, без тиску і впливу на їхню роботу.

Як федеральний уряд Німеччини та Євросоюз мають реагувати у тому разі, якщо закон залишиться чинним попри критику?

Німеччина та ЄС підтримують Україну в питаннях модернізації системи держуправління та судової системи, освітніх закладів, інфраструктури та економіки. Лише ФРН починаючи з 2014 року надала Україні допомогу на суму 440 мільйонів євро. Фракція ХДС/ХСС у Бундестазі у своєму звіті від 30 вересня 2015 року чітко висловилася за захист суверенітету та європейського вибору України та підтримку її шляху до наближення з ЄС таким чином, аби вона могла при цьому протистояти діям Росії з дестабілізації ситуації. Як і раніше, нічого не змінилося: ми - на боці України. Але це означає й те, що ми як критичний партнер нагально вимагатимемо реалізації необхідних для втілення реформ заходів і прямо заявлятимемо про це, якщо у процесі реформ щось відбувається неправильно та мусить бути виправлене. І якщо ми робимо це як добрий друг та надійний партнер, то це, певен, і розуміється відповідним чином.

Суперечливі законодавчі зміни щодо е-декларування - лише один приклад того, наскільки в'яло відбувається боротьба з корупцією в Україні. Чи бракує для успіху необхідної політичної волі?

Ми з занепокоєнням спостерігаємо, як темп утілення реформ з осені минулого року знизився. Судова реформа хоч і була прийнята, але існує значний спротив проти незалежного призначення суддів. Боротьбу з корупцією також має бути посилено. Наприклад, НАБУ має бути надано більше повноважень та персоналу. Про створення незалежного антикорупційного суду, до чого Україна зобов'язалася перед своїми партнерами, я вже сказав. Але відповідний закон досі так і не був прийнятий парламентом.

Безвізовий режим між ЄС та Україною, який має запрацювати в червні, був чітко прив'язаний до прогресу в питанні боротьби з корупцією. Чи має процес візової лібералізації тепер призупинитися?

Ми чітко виступаємо за вільне пересування для громадян України. Зокрема і через це ми зараз робимо свої заяви. Первісний закон про електронне декларування статків і доходів держчиновників та депутатів був умовою для візової лібералізації. Якщо змінений закон тепер заважає боротьбі з корупцією, то це не відповідає критеріям, які мали бути виконані для візової лібералізації. Умови для візової лібералізації мають бути виконані як до, так і після набрання нею чинності. Ми зважатимемо на це та, відповідно, вимагатимемо.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги