Блокада й відстрочення кредиту МВФ - шок для України, але не катастрофа

1.8т

Німецькі аналітики оцінили втрати української економіки від розриву зв'язків з Донбасом у 1,6 відсотка ВВП. Крім впливу на металургію та енергетику, блокада та перенесення траншу МВФ сприятимуть знеціненню гривні.В Україні очікували, що Виконавча рада МВФ 20 березня ухвалить рішення про виділення четвертого траншу кредиту за програмою EFF у розмірі одного мільярда доларів. Утім, напередодні це питання зникло з порядку денного, розміщеного на сайті МВФ. Керівництво України одразу назвало причиною кроку МВФ "наслідки блокади" переміщення товарів через лінію розмежування на Донбасі.

У самому Фонді не уточнили, що саме стало причиною такого ходу. "Засідання виконавчої ради МВФ, заплановане на понеділок, 20 березня, було відкладено, аби дати час співробітникам оцінити можливі наслідки останніх подій для програми. Співробітники розраховують оголосити нову дату незабаром", - такою короткою заявою обмежилися у МВФ у відповідь на запит DW.

Нагадаємо, впродовж майже двох місяців блокування активістами переміщення товарів через лінію розмежування українська влада критикувала ці дії. Утім, 15 березня Порошенко своїм указом запровадив тимчасову заборону переміщення товарів через лінію зіткнення - серед іншого, до відновлення контролю українських компаній за підприємствами, розташованими на непідконтрольній території Донбасу.

Технічне або політичне рішення?

Керівник Німецької групи радників в Україні Рікардо Джуччі вважає крок МВФ радше технічним. За його словами, якщо перед засіданням Виконавчої ради відбуваються якісь значущі події, які впливають на стан економіки країни, тоді остаточне рішення щодо траншу може бути перенесене. "Такі ситуації можуть траплятися. І це точно не перший раз, коли таке трапляється", - говорить економіст. Він додає, що перенесення можна зрозуміти, адже програма МВФ прив'язана до розрахунків макроекономічних показників: "Цифри, звісно, зміняться. Тому і модель треба наново порахувати, що це означає для програми".

А ось економіст Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (wiiw) Василь Астров вбачає у перенесенні засідання не лише технічні, а і політичні підстави, а саме, бажання МВФ показати своє критичне ставлення до блокади. "Зараз, коли блокаду проголосили офіційно та навіть розширили, ситуація змінилася. Для Заходу несприятливо те, що робить український уряд. Адже, практично, блокадою Київ штовхає ці сепаратистські регіони в руки Москви", - переконаний Астров. За його словами, якщо розрахунок Києва полягав у спробі тиску на сепаратистів, то він не спрацював, бо вони все одно користуються допомогою Росії.

Німецький експерт: Шок у розмірі 1,6 відсотка

Український уряд не спромігся точно підрахувати збитки від розірвання усіх економічних зв'язків з непідконтрольними територіями не лише за майже два місяці блокади, але навіть і після ухвалення РНБО рішення щодо офіційної блокади. У відповідь на відкладення засідання МВФ у НБУ у вівторок, 21 березня, опублікували свої скориговані розрахунки. Так, прогнозується, що блокада уповільнить цього року зростання ВВП на 1,3 процентного пункту. З урахуванням негативних наслідків блокади НБУ прогнозує зростання економіки в 2017 році на рівні 1,9 відсотка.

Німецька група радників дійшла подібних висновків. "Ми порахували, що в непідконтрольних районах зараз виробляють 1,6 відсотка ВВП України", - повідомив DW Джуччі. Найбільші проблеми, за його словами, постануть у виробництві сталі, також відчутним буде вплив на електроенергетику. "Загалом, з макроекономічного погляду, це, безсумнівно, шок для країни, інакше МВФ не переносив би це питання, але це не катастрофа", - наголошує німецький економіст. Таку оцінку він пояснює тим, що нині регіони Донбасу Він пояснює, що якщо 2013 року виробничі ланцюги були тісно пов'язаними, то зараз ситуація змінилася. "За три роки інтеграція стала набагато меншою, вона зберігається передусім у виробництві сталі. Для інших секторів ми не очікуємо сильних шоків. Значною мірою ці два регіони вже відділилися. Антрацит і кокс можна імпортувати. Це буде дорожче, є логістичні питання, але Україна може впоратися з цим без масштабних негативних наслідків", - наполягає Джуччі. При цьому він зауважує, що, як іноземний радник уряду, може оцінювати лише економічні наслідки тих чи інших кроків, але не самі рішення.

Економічні наслідки

Василь Астров, своєю чергою, не бачить у блокаді жодного сенсу - ані політичного, ані економічного. "Йдеться про виробництво сталі та електроенергії. Уряд планує закупати вугілля деінде, але це буде дорожче, тож ціни на електроенергію знову доведеться піднімати. А це означає інфляцію та, в підсумку, зниження купівельної спроможності населення", - аналізує економіст. Він також вказує на складність переорієнтації зовнішньої торгівлі: "Це стосується не лише експорту, але й імпорту. Не так просто замінити постачання з Макіївки або Єнакієвого поставками з Південної Африки".

Ще важливіший вплив, на думку Астрова, матиме рішення МВФ. "Ці перенесення є небезпечними. Ми бачили, що відбувалося в серпні-вересні минулого року. Ніхто не знав, коли буде і чи взагалі буде наступний транш. Це була одна з причин, чому гривня послабилася. І далі вона відновила позиції, коли МВФ дав зелене світло траншу. Стабільність курсу гривні сильно зав'язана на цю програму", - говорить експерт. Він уточнює, що Україна має обмежений доступ до зовнішнього фінансування, за винятком офіційних кредиторів, на кшталт ЄС і США, але всі вони прив'язані до МВФ. "Це відстрочення може бути небезпечним, адже внаслідок нього гривня може знову впасти. Далі знову інфляція, і реальні доходи населення знову знизяться", - пояснює Василь Астров.

Водночас у Нацбанку України переконані, що "блокада торгівлі з ОРДЛО не матиме значного впливу на рівень споживчої інфляції у 2017-2018 роках". Регулятор у своїх прогнозах визнав погіршення платіжного балансу внаслідок блокади, але обіцяє пом'якшити його шляхом скорочення обсягу купівлі іноземної валюти на міжбанківському ринку.

На думку ж німецьких радників українського уряду, дуже важливо, що програма МВФ триває. "Не лише через гроші, а передусім оскільки з програмою пов'язано багато реформ. Тож неважливо, буде транш виплачено зараз, а чи за місяць. Україна не потребує грошей нагально", - підсумовує Рікардо Джуччі.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини