Майдан три роки потому: майже без політики

Тисячі свічок, сльози, квіти, молитви та "промені свободи" - так у Києві вшанували пам'ять загиблих на Майдані Незалежності під час акцій протесту у 2014 році. Репортаж DW.Алея Героїв Небесної сотні зранку 20 лютого уся залита сонцем. Це та сама колишня вулиця Інститутська, на якій 20 лютого 2014 року силовики вели з урядового кварталу прицільний вогонь по учасниках акцій протесту на Майдані. Вранці того дня загинули 45 протестувальників та двоє правоохоронців. Піднімаючись цією вулицею до урядового кварталу неможливо не зупинитись - на кожному дереві фотопортрети тих, хто три роки тому трагічно загинув на Інститутській.

І квіти. Багато квітів.

Без віри у правосуддя

Саме сюди уже третій рік поспіль приїздить зі своїм сином-підлітком Олена Стрильбітська з Волині. "У 2014 році не змогла бути тут, аби допомогти. З тих пір їжджу сюди кожного року. До брата. Його саме тут розстріляли…", - через сльози каже Олена. Три роки тому жінка втратила двоюрідного брата Сергія Байдовського. Сьогодні вона, як і кілька сотень інших людей, прийшла на колишню вулицю Інститутську на ранковий молебень вшанувати пам'ять загиблих та покласти квіти до меморіального знаку, спорудженого на місці масового розстрілу.

"Дуже боляче. Хлопці гинули не за владу, а за людей. І коли бачиш, що одні переживають за загиблих на Майдані, за війну на Сході, а іншим, хто ще й заробляє на цьому, байдуже, стає просто нестерпно", - ділиться своїми почуттями Олена Стрильбітська. Вона розповідає, що її сім'я вже три роки ходить на суди, де розглядається справа п'ятьох "беркутівців", яких звинувачують у розстрілі мітингувальників, однак ніхто з її родичів не вірить, що винні будуть покарані. "Знайшли тих, хто відбуває за всіх інших. Тих, хто спровокував трагедію, думаю, не назвуть", - вважає жінка.

Без політики

Священики церков різних конфесій, які прийшли до меморіального знаку, відслужили по загиблих панахиду. А люди молились разом з ними і моляться весь день - також і за Україну. Хтось роздає листівки з віршами про уроки, які дав українцям Майдан. Хтось розгорнув великий український прапор. "Прийшов сам собі нагадати, що не можна втрачати пильності і сил у цій боротьбі. Що жертва хлопців життям не є марною", - каже киянин Олександр Гайдук.

Політиків біля меморіалу немає. Та й бачити їх тут не дуже й хочуть, адже акцію пам'яті та вшанування загиблих оголошено без політичних гасел і прапорів. Тож президент України Петро Порошенко разом з дружиною та представники уряду на чолі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом взяли участь у панахиді по загиблих активістах Майдану у Михайлівському соборі. Це саме той храм, де три роки тому священики прихистили студентів, яких у ніч на 30 листопада 2013 року переслідували співробітники "Беркуту" після силового розгону Майдану. Пізніше у Михайлівському підтримували живих, надавали допомогу пораненим і дзвонили до неба по загиблих.

Нині, три роки по тому, студенти знову на Майдані. Молодь з Української академії лідерства біля стели Незалежності у центрі Києва представляє театралізовану імпрезу "Мамо, не плач", де відтворюють події 2014 року. "Ми не повинні забувати, за що полягли ці хлопці, наші однолітки. Ми кажемо, що ми не повинні сидіти, склавши руки, і чекати, коли нам все дадуть. Ми повинні розвивати нашу країну. Це наш фронт тут", - розповіла DW Ельзара Галімова, ментор львівського осередку Української академії лідерства.

Вечірні дебати

У другій половині дня на Майдані запрацювала імпровізована відкрита сцена. Там виступали актори, музиканти, письменники та поети. Кожен згадував, як події зими 2014-го вплинули особисто на кожного з них та загалом на Україну та її культуру.

Під вечір на Алеї Героїв Небесної сотні та на Майдані Незалежності люди запалили тисячі лампадок. З них молодь виклала величезний тризуб та гасло Майдану "Героям слава!"

Людський потік ввечері збільшився у рази - квіти і свічки заполонили центральний майдан столиці.

Утім, без політики таки не обійшлось. Біля стели народні депутати від партії "Самопомічі" та прибічники блокувальників залізничних колій на Донбасі встановили мікрофон і почали закликати людей підтримати блокування торгівлі з непідконтрольними Києву територіями. Люди по-різному оцінювали таке перетворення вечора пам'яті за загиблими на Майдані на політичний мітинг. Хтось приєднувався, як от Леонід Іванюхін. "Це неприпустимо, скільки людей гине, а ми торгуємо з тими, хто в нас стріляє. Нам доводиться знову тиснути на владу на Майдані", - сказав чоловік кореспонденту DW.

Але більшість оминали мітинг. "Це просто хороша аудиторія для політиків, і вони вдало користуються моментом - пам'ятним днем, аби їх почули", - пояснив DW Петро.

У цей час, уже надвечір, у небі засвітилися імпровізовані "промені свободи" - сотня потужних прожекторів, встановлених в місцях розстрілу людей у центрі Києва. Своїм світлом, спрямованим угору, вони символізували душі загиблих з Небесної сотні.