Новообраний президент Штайнмаєр: прагматичний, наполегливий, популярний

230

Франка-Вальтера Штайнмаєра обрали новим федеральним президентом Німеччини. Соціал-демократ і довгожитель німецької політики користується популярністю в народі. Яким був його шлях до посади?Для більшості жителів Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) - фігура німецької дипломатії. При цьому ця його посада - лише одна з багатьох, які 60-річний соціал-демократ обіймав за свою майже двадцятирічну політичну кар'єру. Керівник відомства федерального канцлера, лідер фракції СДПН у Бундестазі, глава МЗС Німеччини і кандидат на посаду канцлера від соціал-демократів ... Змінивши на посаді президента ФРН Йоахіма Ґаука (Joachim Gauck), в палаці Бельвю у Берліні оселиться добре знайомий німцям політик.

Найпопулярніший політик у ФРН

Штайнмаєр володіє багатьма якостями, які можуть йому знадобитися для виконання обов'язків президента. Як міністр закордонних справ в уряді Анґели Меркель (Angela Merkel) він користувався повагою серед німецьких політиків незалежно від партійної приналежності. У нього за плечима великий дипломатичний досвід, його цінують за кордоном, йому багаторазово вдавалося довести свою здатність ефективно діяти в кризових ситуаціях. Уже кілька років поспіль Штайнмаєр очолює рейтинг найпопулярніших політиків ФРН. Згідно з результатами опитування ARD-Deutschlandtrend, проведеного в листопаді 2016 року, його роботою на чолі зовнішньополітичного відомства були задоволені 72 відсотки респондентів. Популярність Штаймаєра, ймовірно, стала для Християнсько-демократичного союзу вагомим аргументом на користь того, щоби після довгих коливань все ж зробити вибір на користь кандидата від Соціал-демократичної партії Німеччини.

Те, що Штайнмаєр може претендувати на найвищу політичну посаду в країні, багато оглядачів припускали вже давно. Зрештою, під час своїх численних зарубіжних поїздок (на чолі МЗС він долав близько 400 тисяч кілометрів на рік) урядовець завжди поводився по-президентськи. До того ж, як справжній дипломат він постійно націлений на пошук компромісів.

Наприклад, після ескалації конфлікту на сході України Штайнмаєр заслужив загальну повагу завдяки своїм наполегливим спробам налагодити відносини між Москвою і Києвом. Водночас міністр закордонних справ Німеччини допоміг дещо розрядити обстановку - не в останню чергу завдяки обережності у виборі висловів. Тим більше примітний той факт, що Штайнмаєр називав тоді ще кандидата в президенти США Дональда Трампа "проповідником ненависті" - вельми нехарактерне висловлювання для дипломата, якого багато хто вважає стриманим бюрократом.

Соратник Шредера

Політична кар'єра Штайнмаєра почалася в команді Ґергарда Шредера (Gerhard Schroder). Штайнмаєр керував бюро Шредера, коли той ще обіймав посаду прем'єр-міністра федеральної землі Нижня Саксонія. Після того як СДПН в 1998 році отримала можливість сформувати федеральний уряд, Шредер став канцлером, а Штайнмаєр переїхав з ним до Берліна, де був призначений статс-секретарем уряду, а відтак - керівником відомства федерального канцлера.

У 2005 році Штайнмаєр став міністром закордонних справ ФРН у коаліційному уряді ХДС/ХСС і СДПН, який вперше очолила Анґела Меркель. У 2007 році він також обійняв посаду віце-канцлера. А в 2008 році Штайнмаєра висунули кандидатом від СДПН на посаду федерального канцлера.

Однак на тих виборах до Бундестагу соціал-демократи зазнали нищівної поразки, і багато експертів пояснювали провал у тому числі й недостатньою близькістю Штайнмаєра до народу. Втім, хоча глава МЗС ніколи не був "своїм хлопцем" для пересічних німців, він добре розбирається в заплутаних іграх світової дипломатії завдяки своїй завзятості й широкому кругозору.

У 2013 році після чергових виборів до Бундестагу і повторного формування "широкої коаліції" - альянсу консервативного блоку ХДС/ХСС з СДПН - Штайнмаєр знову очолив міністерство закордонних справ, ставши найвпливовішим німецьким дипломатом останніх десятиліть. Він став в один ряд з архітектором процесу возз'єднання Німеччини Гансом-Дітріхом Ґеншером (Hans-Dietrich Genscher).

Штайнмаєр народився 5 січня 1956 року у Детмольді, що у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія. Новий президент - виходець з робітничої родини. Він одружений з суддею в адміністративних справах Ельке Бюденбендер (Elke Budenbender), у пари є доросла донька-студентка. Особисте життя подружжя опинилося в центрі уваги ЗМІ в 2010 році.

Штайнмаєр, який на той час виконував обов'язки голови фракції СДПН у Бундестазі, став донором для своєї дружини, якій була потрібна операція з пересадки нирки. Для цього йому довелося на якийсь час відійти від політичних справ. Своїм вчинком він заслужив глибоку повагу громадськості.

"Знак сталості в епоху тривог"

Багато хто бачить у Штайнмаєрі-президенті своєрідний якір стабільності, що має стати противагою хаосу й невизначеності, які зростають. Цю думку поділяє й Анґела Меркель: канцлерка ФРН назвала рішення висунути Штайнмаєра в президенти "знаком сталості в епоху тривог і нестабільності в усьому світі". В ухвалення цього рішення, вочевидь, свій внесок зробила й більшість жителів Німеччини.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини