Війна за "Укрзалізницю": навіщо знадобилось перепідпорядкування

2.7т

На засіданні уряду 25 січня це вилилося в публічну сварку між Бальчуном та Омеляном. На ньому голові УЗ надали слово, аби прозвітувати про півроку його діяльності. Після цього слово взяв міністр, який обрушився на Бальчуна із гострою критикою, натякнувши на сприянні останнього корупційним схемам та імітації реформ. Керівник "Укрзалізниці", у свою чергу, закинув Омеляну відсутність сприяння реформам. У суперечку втрутився прем’єр Володимир Гройсман, на думку якого розвитку державної компанії почало заважати з'ясування стосунків між міністром інфраструктури та Бальчуном.

Перші прибутки

На наступний день після скандалу на засіданні уряду Бальчун написав у Facebook, що не буде відповідати на прохання ЗМІ прокоментувати звинувачення на його адресу з боку Омеляна. "Я не реагуватиму на неправдиву і перекручену інформацію, поширювану в приступі шаленої медіаактивності", - написав тоді Бальчун. Декількома днями раніше керівник УЗ також у Facebook повідомив, що на міністерському рівні йому довелося зіткнутися із саботажем та блокуванням, в той час як він приїхав в Україну працювати заради реформи однієї із найпотужніших залізниць світу. В той же час, запевнив Бальчун, йому вдалося досягти позитивних змін, яких "не бачить тільки сліпий".

Під час виступу на засіданні кабміну керівник УЗ розповів про те, що 2016 рік компанія завершила з прибутком у 303 мільйони гривень, тоді як роком раніше збитки склали 16,8 мільярда гривень. На 2017 рік Бальчун пообіцяв значно збільшити інвестиції в рухомий склад та інфраструктуру. За словами голови УЗ, закупати нові вагони будуть за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку. Бальчун також повідомив про плани встановити квиткові термінали та безкоштовний Wi-Fi на всіх вокзалах та провести "делікатний ребрендинг" УЗ.

Потоки проти реформ

Омеляна Бальчун, однак, переконати не зміг. Міністр інфраструктури вважає роботу керівника УЗ неефективною, а наведену ним - статистику маніпулятивною. "На жаль, ми маємо ситуацію, що збільшення чи вихід в плюс "Укрзалізниці" за підсумками 2016 року, це не реформаторські досягнення, а збільшення тарифу вантажоперевезення у 2016 році на 15 відсотків", - розкритикував Омелян слова Бальчуна під час засідання кабміну.

Відповідаючи на питання DW, Омелян зазначив, що причиною його незгоди із рішенням кабміну стала загроза, яку це рішення становить для завершення реформи УЗ, а не факт перепідпорядкування компанії. Коментуючи події, міністр зазначив, що реформування підприємства заблоковано як у парламенті, так і у самій "Укрзалізниці". Вже після вирішення питання корпоратизації та завершення реформи УЗ можна вирішувати питання підпорядкування компанії, впевнений Омелян. Залізниця, на думку міністра, потребує незалежного фахового правління та незалежної наглядової ради. "А тут ми маємо чітку змову еліт, яка хоче зберегти корупційні потоки", - каже Омелян.

Без обговорення

Опитані DW експерти не поспішають підтримувати жодну зі сторін конфлікту. Так, старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський нагадує, що в Україні в міністерства йдуть, аби контролювати фінансові потоки. "Коаліційна угода - це не лише розподіл планів по реформам, але й "шахматка", яка розставляє людей на ключові місця", - каже експерт. За його словами, такі конфлікти є природним наслідком української системи управління державними корпораціями та загальноукраїнською проблемою.

На думку колишнього заступника міністра інфраструктури Олександра Кави, процедура передачі УЗ під опіку кабміну також заслуговує на критику. "Рішення ухвалювалося без попереднього обговорення, виносилося на затвердження з голосу", - каже експерт. А це, за його словами, не найкращий підхід до визначення подальшої долі одного з найбільших державних підприємств України.

Брак стратегії

На думку Яблоновського, конфлікту між керівництвом УЗ та міністерством інфраструктури можна було б запобігти за допомогою досить простих кроків. Так, ще з вересня минулого року на сайті кабміну можна знайти проекти порядків призначення незалежних наглядових рад. В разі вчасного ухвалення та створення такої ради для "Укрзалізниці" це б наблизило процес управління компанією до цивілізованих зразків та зменшило б вірогідність конфлікту у боротьбі за потоки на підприємстві.

Не менш необхідною для попередження подібних ситуацій Яблоновський вважає і ухвалення стратегії розвитку компанії. Попри періодичні згадки щодо її існування, доступу до неї у звичайних громадян немає, каже експерт. В разі, якби така стратегія була доступною, обґрунтованість критики сторін можна було б оцінювати не за постами у Facebook, а в порівнянні з цим документом, звіряючи їхні кроки із задекларованими в стратегії намірами. "Поки що ж немає навіть чіткого розуміння, навіщо держава володіє УЗ", - каже Яблоновський.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини