Європейський бізнес готується до модернізації Ірану

Коли з великої, багатої на нафту та газ держави знімуть санкції, високотехнологічні компанії з Євросоюзу отримають доступ до ринку, багато в чому здатному замінити російський.

Ще не висохли чорнила на історичній угоді про іранську ядерну програму, а європейський бізнес уже почав готуватися до того буму, котрий має початися після зняття міжнародних економічних санкцій з Ірану - країни з одними з найбільших у світі запасів енергоносіїв та населенням у майже 80 мільйонів осіб.

Ірансько-європейські ділові контакти різко активізувалися

Угода з Іраном була підписана у вівторок, 14 липня, а вже у неділю, 19 липня, до Тегерана з триденним візитом планує прибути німецька делегація на чолі з віце-канцлером, міністром економіки та енергетики Німеччини Зіґмаром Ґабріелем. Його супроводжуватимуть президент Федерального об'єднання торговельно-промислових палат Німеччини (DIHK) Ерік Швайцер, а також група підприємців та топ-менеджерів.

А ще на наступному тижні до Відня на міжнародну конференцію з Тегерана має прибути делегація, до складу якої, як очікують, увійдуть близько 50 іранських політиків та бізнесменів. Тим часом генеральний директор французького автовиробника Peugeot Максим Піка, як свідчать ЗМІ, ледь не щотижня останнім часом веде переговори з іранськими представниками. І це - лише кілька прикладів ірансько-європейських ділових контактів, які зараз різко активізувалися.

Особлива привабливість Ірану полягає в тому, що величезне багатство - нафта і газ - поєднується тут з досить різноманітною за структурою, але технічно застарілою промисловістю. Відставання значною мірою викликане багаторічними санкціями. Отже, якщо ця вельми індустріалізована країна рішуче візьметься за модернізацію своєї економіки, то матиме всі шанси увійти до групи найбільших ринків, що швидко зростають. А модернізація - це передусім установка нового промислового обладнання, на виробництві й експорті якого спеціалізується якраз Німеччина.

Надії на швидке подвоєння експорту

Ось чому німецький бізнес покладає зараз особливі надії на зняття санкцій з Ірану, котрий поки що посідає лише 50-е місце у списку найбільших покупців німецьких товарів. "Німецький бізнес дуже сподівається на те, що ринок Ірану відкриється, в тому числі й тому, що бойкот Росії змушує освоювати нові ринки", - пояснює берлінський політичний та економічний консультант Міхаель Людерс.

"Ця країна хоче модернізуватися, - говорить про Іран голова відділу зовнішньоекономічних зв'язків DIHK Фолькер Трайєр. - Тому там великий попит на німецьке ноу-хау". Він вважає, що німецький експорт до Ірану може впродовж двох років подвоїтися та сягнути п'яти мільярдів євро. У середньостроковій перспективі німецькі поставки на іранський ринок можуть перевищити 10 мільярдів євро.

Такий самий прогноз дає й головна організація німецького бізнесу - Федеральне об'єднання німецької промисловості (BDI). Його президент Ульріх Ґрілло нагадує про традиційно добрі ділові зв'язки з Іраном. Сьогодні "ця країна з її молодим, добре освіченим середнім класом прагне возз'єднання зі світовим співтовариством - і в політичному, і в економічному плані", - вважає голова BDI. Окремо він вказує на майбутню модернізацію іранської нафтогазової промисловості, взяти участь у якій мають "великі шанси" німецькі виробники.

Цікаві перспективи, але не Ельдорадо

Об'єднання німецьких машинобудівників та виробників промислового обладнання (VDMA) дає поки що стриманіші оцінки. Торік Іран закупив за кордоном верстатів та обладнання на п'ять мільярдів євро, у середньостроковій перспективі цей показник може зрости до восьми мільярдів. "Це цікаві перспективи, але не Ельдорадо", - підкреслює Клаус Фрідріх (Klaus Friedrich), експерт VDMA з іранської проблематики.

Він указує на те, що за роки санкцій іранський ринок значною мірою захопили китайські та південнокорейські машинобудівники. Компанії з КНР за вісім років, з 2005-го по 2013-й, збільшили свою частку на ньому вшестеро - до 36 відсотків. Частка німецьких фірм за цей час упала з 25 до менш ніж 12 відсотків. Якщо її вдасться знову довести хоча б до 15-20 відсотків, це буде великий успіх, вважає Клаус Фрідріх. Адже китайці та корейці навряд чи схочуть поступатися своїми позиціями, до того ж "в ігру знову вступають США".

З конкурентами з КНР доведеться мати справу й німецьким автобудівникам: число китайських автомобілів в Ірані за останні роки значно зросло. Однак Штефан Братцель, автоексперт з Вищої школи Берґіш-Ґладбаха переконаний, що представники динамічного іранського середнього класу за можливості нададуть перевагу не китайським моделям, які викликають чимало нарікань, а таким престижним брендам з Німеччини, як BMW, Audi та Mercedes-Benz.

Принципово важливий ринок для французького автопрому

Утім, для німецьких автобудівників Іран не такий важливий, як для французьких. На іранських дорогах усе ще багато автомобілів марок Peugeot та Renault, і в паризьких штаб-квартирах цих компаній уже активно розробляють плани повернення на ринок, що знову відкривається.

Голова компанії Peugeot Максим Піка ще в травні розповідав німецькому журналу Manager Magazin, що хотів би створити спільне підприємство з іранським виробником Khodro, яке забезпечувало би весь виробничий ланцюжок: від закупівлі компонентів до виробництва автомобілів та продажу запчастин. Однак найперше Peugeot має намір налагодити експорт готових автомобілів до Ірану - колись компанія продавала там до 400 тисяч авто на рік.

З великим інтересом дивляться в бік Ірану і в Австрії. Тут сподіваються за чотири-п'ять років збільшити експорт в Ісламську республіку втричі до 600 мільйонів євро. Регіональний менеджер австрійського об'єднання торговельно-промислових палат Wirtschaftskammer Ганс-Йорґ Гертнаґель вважає, що продукція з його країни матиме в Ірані попит, зокрема, в нафтогазовій галузі, в шляховому та тунельному будівництві, в області охорони здоров'я та в автопромі. Все це сфери, в яких європейську техніку раніше, до початку кампанії імпортозаміщення, активно закуповувала й Росія.