Візит Ґабріеля: змін у діалозі Берліна з Києвом і Москвою очікувати не варто

839

У центрі уваги візиту очільника МЗС Німеччини Зіґмара Ґабріеля до Києва, що відбудеться 2-3 березня, - конфлікт на Донбасі і пошук можливостей реалізації мінських домовленостей.Перший візит до України нового міністра закордонних справ ФРН 2-3 березня відбудеться на тлі регулярних порушень чергового перемир'я на Донбасі, про яке він особисто домовлявся не так давно у Мюнхені з представниками Києва і Москви під час зустрічі у "нормандському форматі". Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) лише нещодавно перейняв від Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier) естафету спроб з урегулювання кризи на Донбасі, але вже встиг особисто переконатися, що можливості дипломатії тут обмежені. “Навіть найінтенсивніші переговори не дають результату, якщо немає політичної волі до реалізації домовленостей”, - констатував керівник німецького зовнішньополітичного відомства тиждень тому, побачивши, що режим припинення вогню, що мав би діяти з 20 лютого, порушується, а обіцянки відведення важких озброєнь від лінії розмежування на Донбасі залишаються лише порожніми словами.

Утім, Берлін не полишає сподівань на урегулювання конфлікту шляхом переговорів. Тому головну увагу під час візиту Зіґмара Ґабріеля до Києва 2-3 березня та його зустрічей з українським колегою Павлом Клімкіним, а також президентом України Петром Порошенком буде приділено ситуації на Донбасі та можливостям реалізації мінських домовленостей.

Змін у діалозі з Києвом і Москвою не очікується

І хоча нового очільника німецького МЗС, котрому бракує дипломатичного досвіду, деякі аналітики називають доволі лояльним до Кремля, а його минулорічні заяви щодо покрокового скасування санкцій проти Росії і наробили чимало галасу в Україні, якихось істотних змін у діалозі Берліна з Києвом чи Москвою очікувати не варто, сходяться на думці опитані DW експерти. Адже керівник зовнішньополітичного відомства діє відповідно до курсу німецького уряду, котрий є чітко визначеним. Ще наприкінці січня під час свого першого на новій посаді візиту до Франції Зіґмар Ґабріель заявив, що санкції проти Росії повинні зберігатися доти, доки не буде прогресу у реалізації мінських домовленостей. Цю позицію він підтвердив і напередодні приїзду до Києва, 1 березня, під час перебування у Вільнюсі.

Не виключено, що у риториці нового міністра закордонних справ ФРН у діалозі з Києвом і Москвою відчуватиметься трохи більше стриманості чи закликів до кооперації, ніж у його попередника Штайнмаєра, але змістовно суттєвої різниці не буде, вважає керівник програм Східної Європи у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister). "Він змушений діяти у контексті федерального уряду і німецької зовнішньої політики, що має чіткі межі", - каже експерт. Він також додає, що для нового очільника МЗС ФРН, очевидно, "мінський" і "нормандський" формати не будуть настільки важливими, як це було для його попередника Штайнмаєра, адже для останнього це був "особистий пріоритет".

Очікувати прориву не варто

Очікувати якихось зрушень у питанні пошуку шляхів реалізації мінських домовленостей поки що теж не варто, переконані німецькі аналітики. На думку Штефана Майстера, нині для цього просто відсутні передумову, адже в України немає великого простору для маневру, Росія очікує результатів виборів у Франції та Німеччині, а щодо президента США Дональда Трампа, то "взагалі досі немає певності, чи його взагалі цікавить Україна". За словами німецького експерта, поки що може йтися радше про те, щоб поліпшувати ситуацію для населення у регіоні, реалізовувати гуманітарні ініціативи, надавати технічну допомогу, а також варто намагатися домогтися кращого дотримання режиму припинення вогню. "Чогось більшого на цей момент просто не здійснити", - переконаний Майстер.

Прориву поки не може бути ще й хоча б тому, що базовою проблемою "Мінська" залишаються суперечності між політичними і релевантними для безпеки пунктами, які по-різному трактують українська та російська сторона, зазначив в інтерв’ю DW експерт фонду "Наука і політика" Штеффен Галлінґ (Steffen Halling). Він також зауважив, що "це Росія виявляє військову активність у сусідній країні, тож Україна, звісно, має право захищатися".

Для стабільності в Україні важливі реформи

Водночас експерти переконані, що Києву нині варто докладати більше зусиль у сфері здійснення реформ, яких від нього очікують і в Берліні, і в Брюсселі. Україна лише тоді може бути стабільною та міцною і, відповідно, зможе краще захищатися від зовнішньої загрози, якщо також просуватиме процес очікуваних від неї перетворень паралельно до мінського процесу, переконаний Галлінг. За його словами, насамперед ідеться про демократичні, економічні та правові реформи, про збільшення зусиль у сфері боротьби з корупцією та досягнення поступу з дотриманням принципів правової держави. "Процес реформ в Україні з огляду на стабільність є вирішальним і тут має відбуватися прогрес", - наголосив німецький експерт.

Як зазначає Штефан Майстер, здавалося, що в Україні справді можуть відбутися ґрунтовні перетворення, "але у президента не було ні політичної волі, ні політичної сили, щоб їх здійснити". Насамперед це стосується недостатньої боротьби з корупцією та браком зусиль із забезпечення незалежного правосуддя. "Справжньої зміни системи не відбулося, попри старт важливих реформ. І це, звісно, розчарування, яке посилюється", - переконаний Майстер. Німецький експерт зауважує, що у такій ситуації "нам стає складніше аргументувати, що потрібно робити більше для України, коли вона сама у цій сфері не просувається уперед".

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги