Склади боєприпасів - "ахіллесова п'ята" України

439

В Україні на військових складах зберігається чимала кількість боєприпасів, зокрема радянського зразка, які потребують утилізації. Через застарілі правила охорони таких об'єктів ці арсенали можуть стати легкою мішенню.На складах боєприпасів в Україні вже не вперше виникають пожежі, які спричиняють руйнування інфраструктури та людські жертви. Наймасштабніші з них сталися у Новобогданівці Запорізької області у 2004-му та 2007 роках, у Лозовій Харківської області та Сватовому на Луганщині у 2015 році.

Точної причини нинішньої пожежі на складі боєприпасів поблизу Балаклії в Харківській області досі не встановлено. Генпрокурор України Юрій Луценко стверджує, що ці військові склади охоронялися відповідно до інструкцій. "Харківський полігон обладнаний таким чином, що не те що недопалок, а навіть смолоскип не може підпалити ці склади", - сказав Луценко.

Українські правоохоронні розглядають версію загорання внаслідок диверсії. "Встановлено свідків, які бачили, як на склади 65-го арсеналу з літального апарату скинули засоби, які ініціювали надалі детонацію та вибухи", - зазначив голова Служби безпеки України Василь Грицак. Він також додав, що за цим фактом відкрито кримінальне впровадження за статтею диверсія.

Нові технології - нова загроза

Україна зіткнулася з нагальною потребою охорони та гарантування безпеки складів з боєприпасами, які можуть бути серйозною загрозою в умовах гібридної війни з Росією, вказує співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. За його словами, щорічно з оборонного бюджету України на це відділяються кошти. У держбюджеті на 2017 рік за програмою "утилізація боєприпасів та рідинних компонентів ракетного палива, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних сил України" передбачено виділити 141 мільйон гривень.

Однак гроші йдуть здебільшого на пасивні заходи - обваловування майданчиків, де зберігаються боєприпаси, захист від виникнення пожеж чи техногенних аварій, каже експерт. "Захист складів від диверсій завжди мав доволі теоретичний характер. Наразі ця загроза стала доволі актуальною. З розвитком технологій безпілотників вже немає необхідності фізично проникати на об'єкт. Військовий караул і колючий дріт вже не можуть захистити ці об'єкти", - констатує Олексій Мельник.

Старі правила

Після перших вибухів у Балаклії міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що охорону арсеналів, баз та складів, на яких зберігаються боєприпаси, посилено. Однак член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук переконаний, що цього не достатньо. Він пропонує кардинально змінити правила охорони цих стратегічних об'єктів. "Документи, які регулюють охорону таких об'єктів, не переглядалися дуже давно. Коли ці інструкції розробляли, ніхто навіть теоретично не міг уявити, що загрозу для цих складів можуть становити безпілотні апарати. Тепер це терміново потрібно змінювати", - зазначив Тимчук у розмові з DW.

Самі ж представники силових структур визнають, що навіть після трьох років воєнного конфлікту Україна поки не здатна у повній мірі протистояти новим викликам гібридної війни. "Не всякий безпілотник може побачити система, яка фіксує літальні апарати в нашому небі… Є способи попередити це - глушити хвилі, на яких працює цей безпілотник, але у нашого українського війська таких засобів не вистачає", - зауважив Василь Грицак.

Небезпечний спадок

Олексій Мельник наголошує, що зі зміною інструкцій охорони складів Україні варто подбати про підземні сховища для збереження боєприпасів, які потребують утилізації. Оскільки стара зброя, яка дісталася Україні у спадщину після розпаду СРСР, лежить здебільшого на відкритих майданчиках військових складів і є легкою мішенню, особливо у нинішніх умовах. "Треба будувати підземні бункери для зберігання застарілих боєприпасів, але це час і великі кошти", - зазначає експерт. На його думку, знизити потенційну небезпеку від складів, де зберігаються застарілі боєприпаси, може швидка утилізація "радянського спадку".

Відповідно до даних останньої Білої книги міноборони України, у 2015 році у країні було утилізовано близько 9000 тонн боєприпасів. На більше не вистачило коштів. Із держбюджету виділили лише 10 відсотків від необхідних грошей. Утилізація здійснювалася переважно за рахунок міжнародної допомоги, зокрема трастового фонду НАТО з утилізації надлишкової стрілецької зброї та боєприпасів.

Загалом у 2008-2015 роках за підтримки НАТО в Україні утилізували 228 тисяч тонн боєприпасів. До кінця 2019 року, відповідно до проекту Альянсу, в Україні мають утилізувати загалом 366 тисяч одиниць легкої та стрілецької зброї, 76 тисяч тонн боєприпасів, три мільйони одиниць протипіхотних мін та касетних боєприпасів, які зберігалися чи досі зберігаються на відкритих складах.

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги

Останні новини

Загрузка...