БлогиСвіт

Ядерна зброя для Європи - ідея Качинського сподобалась не всім

568

Нещодавно німецький депутат, християнський демократ Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter) у коментарі агентству Reuters заявив, що Європа потребує власну систему "ядерного стримування" у разі, якщо США не будуть готовими забезпечити такий захист.

Британсько-французький щит?

"Те, що зараз розпочалися подібні дебати не є несподіванкою", - каже колишній голова Європейського оборонного агентства та чинний експерт Європейської ради із закордонних відносин (ECFR) Нік Вітні. Блискавична зміна політичної ситуації вплинула і на перегляд підходів до оборонної політики. Але наскільки реалістичною є ідея європейського ядерного стримування?

Ще 30 років тому Лондон і Париж тішилися б пропозиції стати захисниками континенту. "Але для цього потрібні інститути, які в ЄС сьогодні відсутні. До того ж, після виходу Великобританії з ЄС, сама лише Франція залишиться із атомною зброєю, придатною для того, щоби у "Час Ч" відірвати лапу російському ведмедю", - пояснює Вітні.

Аналітики з питань оборони вважають цю дискусію поки що далекою від практичної площини, однак не такою, що повністю позбавлена реалістичності.

Хибний шлях?

"На жаль існує цілком конкретна загроза", - каже Ульріх Кюн (Ulrich Kuhn) з Фонду Карнегі за міжнародний мир. Враховуючи прихід до влади у США Дональда Трампа, зрозуміло чому така дискусія набуває тепер сили. Разом з тим, Кюн вважає її "марною", адже є НАТО, а під американським патронатом віднедавна розміщені конвенціональні озброєння у Польщі та в країнах Балтії. Тож, на його думку, європейцям не варто робити різких рухів поки НАТО існує і живе. Кюн вважає таку пропозицію польського політика і непридатною для реалізації на практиці: "У розпорядженні Росії є 2000-3000 тактичних боєголовок", - зазначає він і пояснює, що для зрівняння балансу сил Європі необхідні були б величезні зусилля і не лише фінансові. Незрозумілим є і те, хто мав би натискати на червону кнопку? До того ж, більшість європейських громадян, включно з поляками, виступають проти нарощування потенціалу атомних озброєнь.

Додатковою загрозою Кюн вважає також те, що Договір про нерозповсюдження ядерної зброї від 1968 року фактично втратить силу, якщо Європа з нього вийде. "А це вже матиме далекосяжні наслідки для всього світу. Можуть з'явитися 55-60 нових членів "атомного клубу" - це жахливий сценарій", - наголошує аналітик.

Натомість він радить європейцям зосередитися на тому, про що вже говорять роками: покращити співпрацю у сфері оборони та забезпечити себе конвенціональними озброєннями, які б підвищили обороноздатність континенту.

За посилення такої форми співпраці виступає і речник комітету оборони Європарламенту Міхаель Ґалер (Michael Gahler). "Маємо зробити те, що нам дозволено в межах Лісабонської угоди - налагодити структурну співпрацю", - каже він. З 203 мільярдів євро видатків на оборону - 26 мільярдів можна заощадити або переспрямувати на інші потреби, йдеться в одній із пропозицій Європарламенту, що стосується спільної оборонної політики. "Спільні закупівлі, спільні маневри і об'єднані структури" - все це в найближчих планах, каже Ґалер і пояснює, що вважає ядерну дискусію хибною. Хоча загроза від тактичної атомної зброї, зокрема, від комплексів "Іскандер" та "Бастіон", розміщених Росією у Калінінградській області, і є цілком реальною, "але ми не хочемо знову бути затягнутими у дебати про гонитву озброєнь 1980-их років", - каже він і додає, що політика Росії та США є на цей час цілковито непрогнозованою і цим дуже відрізняється від періоду кінця 1990-их. "Але цих (атомних, - Ред.) дебатів нам не варто починати", - вважає Галер.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги