Трамп, загрози та "любі друзі" в бізнесі

274

Захоплення Трампа було небезпідставним. Того самого місяця, коли відбувся цей виступ, нинішній президент США зареєстрував у Саудівській Аравії кілька нових підприємств. Саме вони мають закласти фундамент під час реалізації проекту зі спорудження готельного комплексу в другому за кількістю населення місті країни - Джидді. Підприємства, якими керував Трамп, називаються THC Jeddah Hotel Advisor та DT Jeddah Technical Services Advisor.

По кількох місяцях чотири з загалом восьми підприємств, що містили в своїй назві Джидду, припинили своє існування. Але інші працюють і надалі. Наразі немає жодної доступної широкому загалу інформації щодо спеціалізації цих підприємств та їхніх завдань.

"Я волів би підтримати Саудівську Аравію"

Те, що Трамп демонстрував готовність інвестувати в Близький Схід, ще 2015 року підтвердила його донька Іванка Трамп. Згідно зі зробленою нею тоді заявою, компанія вивчала на той час "неабиякі шанси в Дубаї, Абу-Дабі, Катарі та Саудівській Аравії", адже саме ці ринки вважалися "найцікавішими".

У січні 2016 року під час виступу на консервативному телеканалі Fox News Трамп ще раз висловився щодо Саудівської Аравії. Щоправда, цього разу він говорив про загрозу, яку становить для цього сунітського королівства сусідній Іран. Теперішній президент США заявив тоді, що Іран має намір захопити Саудівську Аравію. "Вони хочуть нафти, хочуть грошей та ще чогось", - сказав Трамп.

Без США Саудівській Аравії не вистояти, наголосив він тоді. "І питання полягає в тому, з якого моменту нам слід втручатися та скільки Саудівська Аравія заплатить нам за порятунок", - зазначив Трамп. Тоді він сказав, що готовий урятувати найбільшу країну Перської затоки. "Я волів би захистити Саудівську Аравію. Але хотілося б, щоб Саудівська Аравія допомогла нам в економічному плані. До падіння цін на нафту вони заробляли один мільярд доларів у день", - запевнив Дональд Трамп.

Бізнес-інтереси на Близькому Сході

Крім того, Трамп вбачає непогані шанси для свого бізнесу ще в одній близькосхідній країні - Єгипті. Подаючи звіт до Федеральної комісії з фінансування передвиборної боротьби, він вказав два підприємства, які могли б якось стосуватися бізнесу в Єгипті. Йдеться про Trump Marks Egypt та Trump Marks Egypt LLC. Так само підприємства Трампа активні на ринку Об'єднаних Арабських Еміратів. В ОАЕ він передав у ліцензію своє ім'я одному гольф-клубу та девелоперській компанії, що спеціалізується на дорогому сегменті нерухомості. Тож не виключено, що саме бізнесові інтереси Трампа відіграли певну роль під час запровадження ним 90-денної заборони на в'їзд до США вихідців з семи населених переважно мусульманами країн - Сирії, Ірану, Іраку, Судану, Сомалі, Лівії та Ємену.

Ситуацію прокоментувала й розташована в Вашингтоні експертна група Institute for Policy Studies. "До списку країн з переважно мусульманським населенням, яких стосуються нові правила, випадково потрапили саме ті країни, в яких бізнес-імперія Трампа не веде жодного бізнесу. Водночас, знову ж таки, за збігом обставин, до цього списку не потрапили такі країни, як Єгипет та Саудівська Аравія, де населення так само переважно мусульманське, куди Трамп вклав значні інвестиції та де він має ділових партнерів", - йдеться в коментарі експертів.

Аналітики Institute for Policy Studies також вказали й на ту обставину, що з 19 терористів-смертників, які скоїли теракти 11 вересня 2001 року, 15 були підданими Королівства Саудівська Аравія. Двоє інших були громадянами ОАЕ, один був з Єгипту, а ще один мав громадянство Лівану. На жодну з цих держав не поширилась запроваджена новою адміністрацією Білого дому заборона.

"Конфлікт інтересів?" - запитують експерти групи. "Ні, просто збіг", - іронізують вони.

Незрозумілі критерії

Як пише видання The New York Times (NYT), теоретично заборону на в'їзд можна поширити й на громадян інших країн. Приміром, Туреччини, Індії чи Філіппін. Адже небезпека, яку становлять дехто з громадян цих країн, мало чим відрізняється за серйозністю від тої, що надходить від декого з громадян країн "чорного списку" Трампа. "Але пан Трамп має в усіх цих країнах свій бізнес. Тож їх так само не помістили до списку", - повідомляє видання.

Зрозуміло, журналісти зазначили, що жодним чином не пропонують внести наведенні вище країни до "чорного списку". Вони взагалі в принципі не схвалюють огульні заборони на в'їзд, зазначили автори статті. Утім, NYT виступає за те, щоб були оприлюднені критерії, за яким укладали зазначений список. "Свавільний та дискримінаційний характер указу й так поганий. Але якщо президент враховує при цьому вигоду, яку можуть отримати підприємства Трампа, то це - ще гірше", - наголошують журналісти видання.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини