Конституційний суд ФРН вирішив не забороняти НДПН

Праворадикалам закидали прагнення ліквідувати демократичний лад в країні - таке формулювання міститься у позові про заборону НДПН, поданому у 2013 році до суду Бундесратом.

Цей процес - це вже друга спроба заборонити НДПН. Першу було зроблено у 2003 році урядом соціал-демократів та зелених на чолі з канцлером Ґергардом Шредером (Gerhard Schroder). Однак тоді Конституційний суд відхилив позов після того, як стало відомо, що докази проти НДПН значною мірою були надані інформаторами, тобто членами партії (аж до самої верхівки), які співпрацювали з Федеральним відомством з охорони Конституції. Питання про те, чи є ультраправа НДПН ворожою до Конституції, тоді так і не розглянули по суті.

У своєму вступному виступі під час судових слухань голова Конституційного суду Андреас Фоскуле (Andreas Vo?kuhle) назвав заборону будь-якої партії "палицею з двома кінцями", пояснивши, що такий захід "обмежує свободу, щоб її ж і зберегти". Будь-який судовий процес про заборону як таку є "серйозним випробуванням для вільної демократичної правової держави", - наголосив Фоскуле.

НДПН натепер налічує близько 5000 членів та не має великого впливу в ФРН. З близько 230 тисяч депутатів місцевих органів влади по всій Німеччині лише близько 360 є членами НПДН.