Коментар: Шульцу ще далеко до перемоги над Меркель

123

Мартін Шульц увів соціал-демократів у стан тотальної ейфорії. Тим не менш, йому не під силу перетворювати воду на вино: земельні вибори у Саарі повертають Соціал-демократичну партію до реальності, вважає Сабіне Кінкартц.Таким раптовим може бути протверезіння. Протягом останніх тижнів Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) була сп'янілою від щастя. Федеральний партійний з'їзд минулої неділі був суцільною вечіркою. Делегати в ейфорії затвердили нового голову партії з результатом у 100 відсотків голосів. Здавалось, ніщо не зупинить соціал-демократів. Говорили навіть про "Локомотив Шульца", який поведе партію крізь виборчий 2017 рік: від виборів до ландтагів Саару, Шлезвіг-Гольштейну і Північого Рейну-Вестфалії до загальнонімецьких виборів - прямісінько у крісло федерального канцлера. У кабіні машиніста - світла постать, месія Мартін Шульц (Martin Schulz).

Вже перші з трьох цьогорічних земельних виборів поклали край цьому піднесенню. На перший погляд, результат цих виборів мав би бути для СДПН шоком. Ґрунтуючись на опитуваннях громадської думки напередодні виборів, соціал-демократи бачили себе щонайменше на рівні з партнерами по коаліції з ХДС. Насправді ж від християнських демократів їх відділяло більше десяти відсотків. Головним конкурентам СДПН, виборчий список яких очолювала популярна глава земельного уряду Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer), за результатами голосування вдалося навіть покращити свій результат порівняно з минулими виборами. Ласкаво просимо до реальності, панове соціал-демократи!

Розчарування у Будинку Віллі Брандта

Протверезіння - фатальний бік будь-якої ейфорії. При цьому, якщо дивитися на ситуацію тверезо, СДПН здобула цілком пристойний результат. У січні опитування свідчили про рівень підтримки соціал-демократів у 24 відсотка голосів - далеко позаду ХДС. Порівняно з цим показником результат голосування - понад 29 відсотків - це успіх. Однак цим соціал-демократів не втішити. У штаб-квартирі партії у Берліні, щойно стали відомі перші результати голосування у Саарі, розчарування витало у повітрі. Розгубленість читалася на обличчях тих, хто прийшов на партійну вечірку в очікуванні перемоги або, принаймні, запеклої боротьби за перше місце.

Зате настрій у берлінській штаб-квартирі ХДС був прямою протилежністю тому. У Будинку Конрада Аденауера відчувалося полегшення. І радість від того, що уряд маленького Саару і надалі очолюватиме християнська демократка. Її однопартійці можуть полегшено зітхнути. Адже поразка на перших же земельних виборах, на самому початку цьогорічного виборчого марафону, штовхнула би ХДС у кризу. А СДПН у разі перемоги помчала би вперед, окрилена першим конкретним успіхом на тлі ейфорії, що настала з приходом Мартіна Шульца.

ХДС зітхає з полегшенням

Позиції Анґели Меркель (Angela Merkel) похитнулися. Її політика у питанні біженців, щонайменше у первинному варіанті, зробила канцлерку вразливою. Їй не позбутися цього слабкого місця, що б вона не робила. Піднесення у лавах соціал-демократів, що розпочалося з приходом Мартіна Шульца, лише підживлювало неспокій у ХДС. Чому Меркель залишається такою пасивною, чому не переключається у передвиборний агресивний режим? Несподівана у своїй переконливості перемога у Саарі на даному етапі знімає ці питання і дає канцлерці перевести подих. Можливо, вона навіть є свідченням слушності обраного нею курсу.

Крім того, мотивація ХДС підживлюється на різних рівнях. Вочевидь, виборців таки можна мобілізувати. Це може пожвавити виборчу кампанію перед голосуванням у Шлезвіґ-Гольштейні і Північному Рейні-Вестфалії. Однак тут ситуація дещо інша: у цих землях у кріслах прем'єрів сидять соціал-демократи Торстен Альбіґ (Thorsten Albig) і Ганнелоре Крафт (Hannelore Kraft). На регіональному рівні ці двоє політиків так само популярні, як і переможниця виборів у Саарі.

Вечірка СДПН - у минулому

Діюча влада у Німеччині завжди має чималий бонус. Громадяни змінюють владу лише тоді, коли бачать в опозиції значно кращу альтернативу. Сильна особистість на чолі виборчого списку хоч і має значення, але у кінцевому рахунку вирішальними все ж таки є конкретні справи чи змістовна програма. Рецепт успіху має бути цілісним.

Перевести подих після виборів у Саарі не завадило би і СДПН. Це, без сумніву, допомогло би цій партії прийти до тями. Ейфорія - класна штука. Вона окриляє, спонукає до найкращої віддачі. Але вона може і затуманювати погляд. Настав час товаришам соціал-демократам зняти рожеві окуляри. Тепер час не святкувати, а братися за роботу.

Коаліція із Зеленими і Лівими чи широка коаліція?

На федеральному рівні має бути написана програма, яка давала би розуміння того, яке бачення майбутнього має СДПН. Які в неї політичні цілі, в чому пропоновані нею альтернативи статусу-кво. Яких політичних союзників бачить ця партія, з якими можна було би втілити відповідну програму? Зелених? Ліву партію? Чи голосуй - не голосуй, а все зрештою таки знову зведеться до широкої коаліції з ХДС? Виборець хоче знати відповіді на ці питання. Якщо будуть політичні пропозиції, які зацікавлять виборців, якщо політична боротьба породить інтригу, тоді на виборчі дільниці знову прийде більше громадян. Демократія від цього лише виграє.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини