Боротьба з дезінформацією: ЄС посилює групу "мисливців за фейками"

До цього часу ця робоча група фокусувалась на Східній Європі, намагаючись створити те, що називається "позитивним європейським наративом" у регіоні, пояснюючи політику, аналізуючи дезінформаційні тренди і розвінчуючи міфи.

Але нещодавно експертна група почала дедалі частіше викривати і виправляти статті, пов'язані з Німеччиною. Одна з таких фейкових історій, на яку звернули увагу й брюссельські експерти, була опублікована в англомовному онлайн-виданні Breitbart. У статті йшлося про те, що банда мусульман у новорічну ніч начебто підпалила в Дортмунді найстаровиннішу в Німеччині церкву.

Також наприкінці грудня європейське агентство викрило псевдоновину російського державного інформагентства "РИА Новости" про те, що через політику Анґели Меркель щодо біженців з країни щороку нібито виїжджає 700 тисяч німців. Офіційна же статистика каже, що загалом лише близько 150 тисяч людей щороку емігрують з Німеччини, а їхні мотиви ніяк і ніде не фіксуються. Фальшивий характер новини не був несподіваним, зважаючи на те, що джерелом інформації "РИА Новости" були не державні інстанції, а лідер німецького антиісламського руху Pegida Луц Бахманн.

Сізіфова праця

Брюссельські борці з фейками спираються у своїй праці на мережу активістів та громадських організацій на кшталт Stopfake.org, яка, наприклад, спеціалізується на викритті дезінформації про Україну. Ці активісти та громадські організації звертають увагу Оперативної робочої групи на інформаційні фальшивки. А співробітники East Stratcom вже розслідують і дезавуюють неправдиву інформацію та заяви. Результати їхньої роботи заносяться до багатомовної пошукової онлайнової бази даних.

Група, яка є складовою Європейської служби зовнішньої політики (European External Action Service), була створена у березні 2015 року спеціально для того, щоб реагувати на "дезінформаційні кампанії Росії". Це відносно скромна операція - десять людей збирають фейкові новини та потім випускають спростування у тижневому огляді (EU Disinformation Review). "Рівень викликів завжди був неспівмірним з нашими ресурсами, - розповів DW на умовах анонімності один зі службовців ЄС. - Треба лише уявити собі, скільки інвестує в цю справу російська сторона".

Про російські "фабрики тролів", покликаних поширювати дезінформацію і підтримуваних на рівні держави, писалося багато. Але простежити зв'язок конкретних фейкових статей із російським урядом важко. Оперативна робоча група ЄС у пошуку фейків покладається здебільшого на розрізнену мережу інформантів. Тому вона майже ніколи не знаходить доказів того, що за тією чи іншою фейковою новиною стоїть Кремль.

Крістіан Штекер (Christian Stocker), професор дигітальних комунікацій в Гамбурзькому університеті прикладних наук та колишній журналіст видання Der Spiegel, сумнівається в тому, наскільки ефективною може бути Оперативна робоча група ЄС. Адже, за словами Штекера, багато людей сприймають її як пропагандистський інструмент Євросоюзу.

"Проте за того обсягу дезіформації, який спостерігається нині, будь-які зусилля вітаються, - зазначає Штекер в інтерв'ю DW. - Для засобів масової інформації або неурядових організацій важко знайти ресурси, щоб розчистити весь цей бруд. Отож якщо ЄС хоче витратити трохи грошей заради поширення фактів, а не думок чи інтерпретацій, чи ще чогось подібного, то це виправданий внесок у добру справу".

Зв'язки ультраправих з Росією?

Німеччину інформаційні фейки зачіпають не вперше. Штекер каже, що подібні вигадані історії - частіше за все про начебто скоєні біженцями злочини - поширювались у Німеччині від середини 2015-го року. У січні 2016-го новини про начебто зґвалтування 13-річної російської дівчинки в Берліні мігрантом широко тиражувалися вже навіть після того, як вона визнала, що вигадала цю історію. Чи збільшиться обсяг фейкових повідомлень у 2017 році? Штекер вважає, що - так. На його думку, ті, хто поширює подібну дезінформацію, "очевидно мають сильне бажання вплинути на результат виборів".

Однак простежити витоки часто дуже важко. Іноді джерелом виступають німецькі ультраправі групи, але чи за ними стоїть Росія, перевірити не вдається. "В німецькому медіа-просторі існує безліч конспірологічних публікацій у виданнях ультраправого спрямування, й невідомо, звідки походить їхнє фінансування", - каже експерт. Але, на думку Штекера, однозначно спостерігається новий розвиток у Німеччині - "деякі люди з ультраправими поглядами полюбили російську владу".

Замість того, щоб робити "сізіфову працю" і боротися з напливами фейкових новин, Штекер радить Оперативній робочій групі Євросоюзу обрати іншу стратегію: "Те, що насправді необхідно, це простежувати грошові потоки та з'ясовувати, чи ці публікації реалізуються, фінансуються або в інший спосіб підтримуються російськими державними структурами. А я не думаю, що цим вже хтось зайнявся".