"Фейкові новини - загроза для демократії"

879

Карстен Райнеманн: Раніше медіа мали відносно сильну владу стосовно того, що, власне, потрапляє до громадськості. Сьогодні ж кожен інтернет-користувач може видавати фейкові новини у громадський або напівгромадський простір. Це робиться набагато легше і тонше. Друга відмінність - кожен, хто виявляє активність онлайн і у соціальних мережах, є гвинтиком у процесі поширення новин. Інформація може доволі швидко поширюватися і поза мас-медіа.

Це феномен, який став 2016 року досить домінуючим. Чому 2016?

Були події, що справді дуже очевидно показали, що з правдою обходилися відносно вільно. Так було у кампанії Brexit, так було у кампанії Дональда Трампа.Останній, попри абсолютно очевидні докази протилежного, поширював твердження, які не витримували тверезого аналізу. З іншого боку, у мережі є місце для великої кількості чуток і теорій змови, які стають виднішими. Через це минулого року виникло враження, що тепер все особливо погано.

Що можуть досягти фейкові новини?

І ми як громадяни, і ті, хто ухвалюють політичні рішення, за умов демократії потребуємо того, щоб ми до певної міри були єдиними у розумінні того, чим, власне, є зовнішня реальність. Фейкові новини можуть зробити консенсус у сприйнятті цієї реальності крихким. Деякі люди живуть у зовсім іншій реальності, ніж інші, оскільки вони зовсім інші речі вважають правдою. Це може стати проблемою для демократичного знайдення рішень.

Тож, зрештою, вони є загрозою для демократії?

Так, у будь-якому разі. Якщо одна група переконана, що злочинність масово зросла через біженців, а інша група вважає, що це не так, тоді політичне ухвалення рішень провалюється вже тому, що не можна дійти згоди щодо того, що, власне, відбувається. Це величезна проблема для демократії.

Що, на вашу думку, було б доцільним, щоб протидіяти фейковим новинам?

В Австрії є вже відносно відома платформа, котра займається розвінчуванням фейкових новин. Чогось такого я поки що не бачу у Німеччині.

За допомогою незалежної інституції з перевірки фактів можна було б, ймовірно, також уникнути того, що скептичні до медіа люди аргументують: "Це ж знову тільки брехливі ЗМІ". Тут особливо затребувані політики, котрі є ідеологічно близькими до скептично налаштованих до медіа людей. Вони мають не посилювати своєю перебільшеною критикою ЗМІ віру у хибні новини і настрої, створені фейковими новинами.

Ви також вивчали психологію. Чому люди вірять якомусь твердженню, хоча воно цілком очевидно є хибним?

Ми, люди, загалом схиляємося до того, щоб вважати правдоподібними речі, які відповідають нашій думці. Ми маємо більше довіри до людей, які розповідають саме такі речі. І не відіграє такої вже й великої ролі те, чи це справді правильно. Якщо мені тоді покажуть, що те, чому я вірю, є хибним, то це може у деяких випадках змінити мою думку. Але у багатьох випадках це лише посилить мою власну думку. Це, на перший погляд, курйозний феномен, але він пов'язаний з тим, що я не нейтрально опрацьовую інформацію, а на тлі моєї особистої думки.

Тобто це реакція спротиву?

Так, яка може мати різні наслідки. Я можу піддати сумніву правдивість того, хто мені каже, що я помиляюся. Якщо йдеться про статистику, то я вважаю джерело менше вартим довіри. Це так званий ефект вогню у відповідь. Викриття фальшивої інформації за певних умов досягає не того, чого хоче, а протилежного.

Чи тоді приносить хоч щось викриття фальшивих повідомлень, якщо є ефект вогню у відповідь?

Це поширюється не на всіх людей. Є група, яка все одно знає, що є правильним. Також є група, яка має хибне уявлення і не дає себе цього позбавити. Але посередині є група, яка не так добре знає і є сприйнятливою для таких фактів. Про неї мусить іти мова. Немає сенсу дивитися весь час лише на міцне ядро, яке з огляду на свою сильну ідеологічну позицію у жодному разі не дасть себе переконати жодним аргументом.

У США дискутують, який вплив мали фейкові новини на результат президентських виборів. У вересні у Німеччині відбудуться вибори до Бундестагу. Чи можуть фальшиві новини вплинути на вибори?

Фальшиві новини, звісно, завжди можуть здійснити вплив. Наскільки вирішальним він є, зараз не можна оцінити. Але як користувачі медіа, так і самі медіа та політики мусять бути дуже пильними. Кожен може собі в інтернеті скласти свою картину світу, покладаючись на різні чудернацькі джерела. Ми в Німеччині досі маємо перевагу широкого і розмаїтого медіа ландшафту, що може намагатися чинити спротив. Викриттю фальшивої інформації немає альтернативи. Таким чином не можна повністю запобігти тому, що фальшиві повідомлення також сприйматимуть за чисту монету. Але я налаштований стримано оптимістично, що нам це вдасться.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини