Коментар: Зовнішня політика ЄС без Трампа

Він був присутнім увесь час, хоча його там узагалі не було. На Мюнхенській конференції з безпеки занепокоєння через політику Дональда Трампа відсторонило інші теми. Настав час для рішень, вважає Даґмар Енґель.Уже давно, а, можливо, й ніколи, інтерес до Мюнхенської конференції з питань безпеки не був таким великим, як цього року. Від виступу віце-президента США всі очікували ясності щодо майбутньої зовнішньої політики Сполучених Штатів за президентства Дональда Трампа. Але очікували забагато. Хоча для класичних прибічників трансатлантичної співпраці, які щороку зустрічаються у Мюнхені, було деяке заспокоєння щодо НАТО. Президент США передав через свого віце-президента, що Вашингтон дотримуватиметься своїх зобов'язань в Альянсі.

Але після цього ніяких суттєвих доповнень не надійшло. Те, що США хочуть значно збільшити свій оборонний бюджет і що очікують того ж самого від своїх партнерів у НАТО, що вони відхиляють атомну угоду з Іраном, а також очікують від Росії, що вона дотримуватиметься мінських угод в українському конфлікті, - це все було відомо ще до виступу віце-президента США.

Міністр оборони Джеймс Меттіс і державний секретар Рекс Тіллерсон цього тижня в Бонні теж не сказали більше. Офіційно йшлося, що вони спершу хочуть вислухати інших. Неофіційно ж зрозуміло: хоч вони й знають, якою є їхня власна позиція, але не знають, як виглядатиме зовнішня політика їхнього президента.

Одразу після Мюнхена йдеться про те, що настає час для рішень. Не лише і не насамперед рішень американського президента. А рішень європейців про те, як вони бачать світ і як вони хочуть в ньому діяти. Чи вони, як і США, вбачають безпеку передусім у військовій міці, чи прагнуть слідувати європейським шляхом. Тобто, віддавати перевагу співпраці, а не ізоляції, посилювати багатосторонні структури, покращувати інституції замість того, щоб оголошувати їх "непотрібними", запобігати конфліктам замість того, щоб робити ставку на військові рішення.

Цих нагальних завдань достатньо Євросоюзу, який зараз виглядає не особливо об'єднаним. Але рішення цих питань - в руках ЄС. Інвестування в це може бути того вартим, адже може звільнити простір для дії та допомогти подолати відчуття безпорадності. Адже очікувати, що ЄС перебере на себе рішення всіх проблем від "старшого брата" США (дивіться вище), не варто. Не зараз і, мабуть, не в найближчому майбутньому.