Хто увійшов до складу "іноземної делегації" в Криму

Державні ЗМІ РФ у черговий раз розповіли про "представницьку делегацію європейських депутатів і бізнесменів" в анексованому Криму. DW розбиралася, кого вони мали на увазі.Крим нещодавно відвідала "друга за два тижні іноземна делегація" з німецьких, італійських і норвезьких "депутатів і підприємців", відзвітував у вечірньому випуску новин днями російський Перший канал. Цій події головна новинна програма країни присвятила повноцінний трихвилинний репортаж. DW з'ясовувала, хто саме приїхав на анексований півострів. Норвежці і італієць виявилися німцями Один з героїв сюжету, "депутат регіонального парламенту Німеччини" Андреас Маурер, як його називає кореспондент Першого каналу, входить до фракції Лівої партії з 7 чоловік у міській раді Квакенбрюка з населенням близько 13 тисяч жителів. Це третя за розміром фракція в законодавчому органі, що складається з 31 людини. Маурер відповідає на питання кореспондента Першого каналу російською, що не дивно - народився він в СРСР, а саме в Караганді, в Німеччину перебрався в кінці 80-х у 18-річному віці. Це вже не перший візит російськомовного німця в Крим після анексії півострова Росією - в червні поточного року Маурер приїжджав сюди у складі іншої подібної "делегації". "Норвезькі підприємці", одного з яких показують в репортажі, виявилися німцями. Про це раніше повідомляв і глава німецької національно-культурної автономії Криму Юрій Гемпель: "По підприємцях можу сказати, що двоє - німці, але живуть в Норвегії. Один займається бізнесом, пов'язаним з будівництвом мостів, другий - з будівництвом доріг". Ось і "професор з Італії" - ще один німець Рюдігер Тессман, який значиться викладачем у культурно-освітньому центрі на громадських засадах в місті Альбенга. Голова партії "Єдність" і містечкові підприємці Решту "іноземних делегатів" у сюжеті не називають. З публікацій місцевих ЗМІ можна встановити імена ще кількох візитерів. Так, серед них, судячи з усього, був Дмитро Ремпель, який очолює німецьку партію переселенців і мігрантів "Єдність" (Die Einheit). Заснована ним у березні 2013 року партія поки не має своїх представників у жодному з регіональних, муніципальних або міських парламентів, її кращий результат на виборах дорівнює 0,7 відсотка в невеликому південнонімецькому місті Ремзек-на-Неккарі. Для Ремпеля нинішній візит до Криму не перший - на початку 2016 року він уже навідувався на півострів. Приблизно тоді ж Ремпель активно брав участь у Німеччині в мітингах, присвячених чуткам , що зазнали краху, про викрадення російськомовної дівчинки Лізи в Берліні. Ще один відвідувач Криму - Бернхард Міллер, який очолює будівельну фірму Alois Miller Erdbau und Abbruch, теж не вперше приїхав на півострів - буквально місяць тому, в кінці вересня, він уже приїжджав до Криму і обіцяв інвестиції з Німеччини в розмірі 250 мільйонів євро. Правда, звідки візьмуться такі гроші, він не уточнив. У самого підприємця компанія, судячи з документації, досить скромна - її управлінська структура складається з одного пана Міллера, а статутний капітал становить 50 тисяч євро. Про іншого учасника делегації, який, за деякими даними, навіть "очолив групу підприємців", які прибули на півострів, Валентина Байтлера, інформацію у відкритих джерелах знайти практично неможливо. Чи не єдині згадки про нього - це відомості про його неодноразові попередні поїздки до Криму, наприклад, в листопаді 2015-го і у вересні нинішнього року. Єдиний підприємець з таким ім'ям, про якого можна знайти дані, - це власник страхової компанії в маленькому баварському місті Хехштадт-на-Айше, у якої немає навіть власного сайту. Попередні випадки Це вже не перший випадок, коли російські державні ЗМІ фокусуються на приїзд до Криму не самих значних політичних і громадських фігур з Європи. 14 жовтня майже 4 хвилини глядачам розповідали про "велику делегацію італійських депутатів і бізнесменів", куди входили представники міськрад і регіональних парламентів італійських областей. Раніше DW вже розповідала про інших європейських депутатів, які відвідали Крим після анексії півострова Росією. Більшість з них є членами правопопулістських і праворадикальних партій, нерідко трапляються серед них і ліві політики. Об'єднує їх регіональний статус і переважно незначне представництво в органах влади.