Чи визнає Бундестаг геноцид вірмен?

Федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у понеділок, 23 травня, ймовірно, відчує його гнів через задум широкої коаліції у Бундестазі. Адже невдовзі фракції Християнсько-демократичного та християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), соціал-демократів та Зелених планують офіційною заявою вперше визнати злочини проти людяності, скоєні в період з 1915 по 1918 роки в Османській імперії проти вірмен та представників інших християнських меншин, геноцидом.

Досі на цю тему у Німеччині були лише дебати в рамках торішніх меморіальних заходів. Голова Бундестагу Норберт Ламмерт та федеральний президент Йоахім Ґаук ще тоді вжили термін "геноцид". Анкара одразу відреагувала протестом. Багато спроб висловлення спільної офіційної позиції щодо цієї події постійно відкладалися.

Жодних поступок

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр досі скептично дивиться на те, чи вплине позитивно рішення Бундестагу вживати такі терміни як "геноцид" на примирення та дослідження цих подій. Зелені планували розгляд резолюції ще у лютому цього року, проте його перенесли, щоб не зашкодити відносинам з урядом Ердогана та переговорам між ЄС та Анкарою щодо угоди про біженців. Тоді голова фракції ХДС/ХСС Фолькер Каудер запропонував дуже активному у цьому питанні депутату Бундестагу від Зелених Джему Ездеміру компромісне рішення - голосування щодо резолюції у будь-якому разі відбудеться у першому півріччі 2016 року. Каудер дотримав слова.

Критики побачили у перенесенні голосування підтакування турецькому уряду. Але тепер дата 2 червня має лишатися незмінною.

Дату визначено

Голова розташованого в Ганновері Німецько-вірменського товариства Раффі Кантян заявив у розмові з Deutsche Welle, що ніщо не вказує на перенесення дати голосування резолюції. "Я виходжу з того графіка, який оприлюднив Бундестаг", - сказав він.

Та й справді, офіційна інтернет-сторінка Бундестагу Німеччини повідомляє як і раніше, що пункт п'ятий порядку денного на 2 червня цього року відводить одну годину на розгляд подання від ХДС/ХСС, соціал-демократів та Зелених під офіційною назвою: "Спогади та історична пам'ять про геноцид вірмен та інших християнських меншин 101 рік тому". Так само і фракція ХДС/ХСС заявила через свою речницю, що братиме участь у заходах. Зрештою, за словами речниці, текст резолюції, а над ним працювали три робочі групи Бундестагу, вже готовий.

Однак щодо заяви на 2 червня не буде так званого поіменного голосування. Це означає, що обов'язкової явки депутатів не буде. За резолюцію голосуватимуть просто піднесенням руки.

Опір будь-якому шантажу

Більшість представників партій-ініціаторів резолюції подають однозначні сигнали за резолюцію. Її ініціатор - депутат від Зелених Джем Ездемір - найбільш недвозначно заявив в інтерв'ю виданню Bild am Sonntag: "Цілком можливо, що Анкара розлютиться. Але Бундестаг не дозволить тиснути на себе таким деспотам як пан Ердоган".

Так само й голова фракції соціал-демократів Томас Опперманн наголосив: "Нам не слід робити фальшивих поступок". Відповідальний за питання зовнішньої політики речник фракції ХДС/ХСС Франц-Йозеф Юнґ та член комітету Бундестагу з прав людини Бернд Фабріціус, який представляє ХСС, спільно нагадали на історичну відповідальність Німеччини у скоєнні геноциду.

Співучасть Німеччини

Кайзерівська Німеччина, правонаступницею якої є нинішня Німеччина, 1915 року була союзницею Османської імперії. Є чимало доказів, що вказують на причетність німців до звірств та етнічних чисток тодішнього молодотурецького уряду. Згідно з різними оцінками істориків, тоді турецька влада депортувала або вбила від 800 тисяч до 1,5 мільйона вірмен та членів інших християнських меншин. До останніх належали зокрема понтійські греки, арамейці, ассирійці. Німецька імперія тоді не втрутилася, а після завершення Першої світової війни навіть надала причетним до злочинів, але позбавленим повноважень турецьким посадовцям право на притулок.

Тепер Німеччина має офіційно попросити за це вибачення. Раффі Кантян з Німецько-вірменського товариства сподівається, що це вибачення міститиметься в ухваленому 2 червня остаточному тексті резолюції. Чи буде воно там, ще не відомо, хоч голови обох опозиційних партій - Зелених та Лівих - наполягали на такому вибаченні у своїх перших поданнях. Разом із використанням терміну "геноцид", вони вимагають також вибачень з боку Німеччини.

У поданні від Зелених, що датується 24 лютого 2016 року, йдеться про таке: "Бундестаг Німеччини шкодує через безславну участь Німецької імперії, яка попри однозначну інформацію, у тому числі й від німецьких дипломатів та місіонерів, про організовану депортацію та знищення вірмен, не вчинила спроб зупинити ці злочини проти людяності".

Позиція Туреччини

Анкара й визнає факт загибелі в Османській імперії під час Першої світової війни представників християнських меншин, переважно вірмен, але називає дещо нижчі цифри загиблих - від 300 до 500 тисяч. Хоч багато істориків називають ці події "першим геноцидом ХХ століття", турецький уряд відкидає термін "геноцид". Представники Туреччини наполягають, що смерті християн були спричинені голодом та масовими заворушеннями, що мали ознаки громадянської війни. Крім того, в Анкарі говорять про таку ж кількість загиблих з боку турків.