БлогиСвіт

Навіщо СБУ влаштувала обшуки в офісах "Яндекс.Україна"

Довести причетність української філії компанії "Яндекс" до передачі Росії персональних даних українців буде вкрай проблематично, вважають експерти.Українська влада не обмежилася санкціями проти російських IT-компаній. У понеділок, 29 травня, Служба безпеки України (СБУ) провела обшуки у київському та одеському офісах української "доньки" російської компанії "Яндекс". Як заявила у Facebook прес-секретар СБУ Олена Гитлянська, слідчі дії відбувалися в межах кримінального провадження, відкритого за підозрою в державній зраді.

У СБУ пояснили, що менеджмент компанії підозрюють у незаконному зборі, накопиченні та передачі до Росії персональних даних українських громадян. Йдеться, зокрема, про інформацію щодо співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців, працівників державної влади. "За даними СБ України, інформація передавалась спеціальним службам РФ для планування, організації та проведення розвідувальних, диверсійних, інформаційно-підривних операцій в нашій країні на шкоду суверенітетові України, територіальній цілісності та недоторканості", - йдеться у повідомленні прес-центру служби. Під час обшуків співробітники СБУ вилучили сервери та документи "для проведення експертизи".

Втім, в українській філії "Яндексу" всі звинувачення відкидають. У прес-службі компанії запевняють, що у співробітників та керівництва "Яндекс.Україна" не було доступу до персональних даних користувачів, адже ці дані є знеособленими та анонімними. В українському представництві додають, що правоохоронні органи можуть звернутися в компанію з вимогою розкрити чиїсь дані лише на основі відповідного рішення суду, яке сама компанія визнає обґрунтованим. "Ніякої передачі даних, в якій звинувачують "Яндекс", не було", - резюмують у прес-службі.

Старі підозри

Закиди в бік "Яндексу" щодо допомоги російським спецслужбам звучать в Україні не вперше. Ще до запровадження санкцій проти російських інтернет-компаній, серед яких опинився і "Яндекс", про загрозу, яку сервіси компанії становлять для українського інформаційного простору, писали українські інформаційні волонтери із спільноти InformNapalm. Ця група, зокрема, публікує дані, отримані хакерами "Українського Кіберальянсу" - заснованої 2016 року групи українських IT-активістів.

DW вдалося поспілкуватися з представником "Українського Кіберальянсу", відомим під ніком Sean Townsend. За його словами, головна небезпека російських компаній на кшталт "Яндексу" полягає у тому, що вони зобов'язані дотримуватись російського законодавства, яке передбачає негласні методи зняття інформації, досудове блокування контенту та розкриття усіх даних користувачів за першим запитом спецслужб. Активісти InformNapalm також звинувачують "Яндекс" у маніпулюванні подачею новин, що демонструються користувачам ресурсу. Це, на їхню думку, працює на користь російській пропаганді.

Так само вважає екс-заступник голови СБУ та член експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Олександр Скіпальский. Коментуючи новину про обшуки в офісі "Яндексу", експерт запевнив, що Росія використовує свої IT-компанії не лише для пропаганди, але й для збору розвідувальної інформації, діючи при цьому вкрай рішуче та агресивно.

Підозри щодо діяльності "Яндексу" в Україні поділяють і представники вітчизняної IT-індустрії та експерти з інформаційної безпеки. Голова комітету "Інтернет асоціації України" з питань захисту прав людини і свободи слова Максим Тульєв не сумнівається у тому, що спецслужби Росії використовують "Яндекс" для шпигування, а експерт зі стратегічних комунікацій громадської організації "Інформаційна безпека" та екс-заступник міністра інформаційної політики України Тетяна Попова нагадує про зізнання засновника соціальної мережі "ВКонтакте" Павла Дурова щодо тиску російської Федеральної служби безпеки на нього з метою отримання даних українських користувачів-учасників "Євромайдану".

Довести провину

Утім, однозначно підтримав дії СБУ щодо української дочки "Яндексу" з опитаних DW експертів лише Скіпальский. На думку інших експертів, доведення справи до суду вимагатиме значних зусиль з боку українських правоохоронців. Попова закликає дочекатися рішення суду, який, на її думку, має проходити відкрито, аби суспільство мало можливість пересвідчитися у загрозі, яку становить російська IT-компанія, - в разі, якщо вона існує. Це, каже Попова, дозволить уникнути критики, яку в Україні та на Заході спричинило блокування російських соціальних мереж та інших онлайн-ресурсів, включно із "Яндексом", в обхід суду та без належної комунікації обґрунтованості цих рішень для суспільства.

Не поспішати із висновками пропонує і Тульєв, адже наразі відома лише інформація з публічних заяв представників СБУ та "Яндексу". Втім, він нагадує, що за останні декілька років жоден рейд Служби безпеки України із вилученням техніки IT-компаній так і не завершився розглядом справ у суді, хіба що у підприємців виникали проблеми з поверненням власного обладнання. У випадку ж звинувачень у державній зраді довести треба буде не лише передачу даних українських користувачів до РФ, але й умисність цих дій на шкоду державним інтересам України. "Довести, що українська юридична особа, що представляла тут інтереси "Яндексу", справді це робила (шкодила державним інтересам, - Ред.), буде майже неможливо, адже місцева "донька" компанії виконувала лише технічні функції", - пояснює Тульєв.

Обережні сумніви щодо дій СБУ висловлюють навіть українські хакери, що викривають російську підривну діяльність в Україні. Sean Townsend не виключає, що окремі співробітники "Яндекс.Україна" могли напряму співробітничати із російськими спецслужбами, проте вважає, що обшуки можуть бути також додатковим засобом тиску на підсанкційну компанію, щоб остаточно згорнути її діяльність. "Це не перший приклад тиску українських спецслужб на бізнес", - пояснив IT-активіст.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги