Ефект Жмеринки - культурі теж потрібна децентралізація
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Культура в українській провінції застигла ще в 1970-их, кажуть культурологи. Позитивні винятки є, але їх вкрай мало. Як допомогти розвитку культури в регіонах?
Із заспаного провінційного містечка невеличка Жмеринка з населенням не більше 36 тисяч осіб поступово перетворюється на справжній культурно-мистецький осередок. Тут відбуваються виставки сучасного мистецтва, проводяться соціально-мистецькі акції та культурологічні квести, відомі кінорежисери влаштовують свої майстер-класи.
Таке перевтілення цього містечка у Вінницькій області відбувається не в останню чергу завдяки проекту "Plan Z", який активно підтримується Goethe-Institut в Україні. "Такі містечка як Жмеринка багаті на культурні, зокрема єврейські традиції. Їм є що запропонувати туристам, які цікавляться культурою, там є те, чого немає в Києві", - розповіла в розмові з DW Елла Штика. Вона представляє Конгрес культурних активістів і є ініціаторкою проекту "Plan Z".
За старою звичкою
На жаль, у межах України Жмеринка поки що є радше винятком, ніж правилом. Здебільшого все культурне життя в Україні й надалі зосереджене лише у великих містах - Києві, Львові, Одесі, Харкові. Натомість, відвідуючи маленькі міста, складається враження, що культурне життя застигло у далеких 1970-х, поділилась своїми враженнями Тетяна Пилипчук з Харківського літературного музею. Вона знає про що говорить. Разом зі своїм проектом, який допомагає районним музеям перебудовувати свою роботу за сучасними принципами, аби туди ходили відвідувачі, Пилипчук об’їздила Харківську, Запорізьку та частину Донецької області.
Тетяна Пилипчук вважає, що відсутність ініціативи щось створювати і презентувати без озирання на українське міністерство культури, методи роботи якого не змінилися ще з радянських часів, гальмує розвиток культури в малих містах та райцентрах.
При цьому творчих ідей не бракує. "Біда примушує людей проявлятись. У ситуації безвиході народжуються набагато яскравіші ідеї та творчі сили, аніж у ситому суспільстві. Тому в Україні багато творчих ентузіастів, активістів. Вони у своїх маленьких містечках мають, що показати, однак їм потрібна стороння допомога ", - сказала DW референт культурних програм і педагогічної кооперації Goethe-Institut в Україні Фрідеріке Мьошель.
"Дорожня карта"
Для того, аби підтримати "культурних ентузіастів " в райцентрах та віддалених містечках українське відділення Goehte-Institut провело серію тренінгів для громадських активістів та культурних діячів, аби допомогти їм втілити в життя їхні найцікавіші проекти. По закінченню програми випустили й спеціалізований посібник "Дорожня карта - сталий культурний розвиток України". Автори книги, а це - міжнародні експерти в тому числі й з Німеччини, крок за кроком розписали план, як створити культурний проект, знайти на нього фінансування та зацікавити ним не тільки місцевих жителів, а й у перспективі публіку з інших регіонів.
Аби пожвавити культурне життя української провінції, експерти радять і в цій сфері провести щось на кшталт децентралізації. Адже бюджетні кошти в сфері культури ділять спочатку в Києві, потім в обласному центрі та райцентрі. Того, що доходить до маленького містечка чи села, ледь вистачає, аби виплатити мізерну зарплатню бібліотекарю, музейним працівникам, якщо музей взагалі є, чи завідуючому сільським клубом. Про розвиток та нові ідеї взагалі не йдеться, каже асистент спеціальних програм Goethe-Institut в Україні Ілона Демченко. "Зараз фінансування культурних програм суворо централізовано. Відповідно це впливає на якість культурного продукту, який виробляють на місцях, тому культура теж потребує децентралізації", - наголошує Демченко. Окрім цього, наголосила вона в Україні бракує приватних фондів, які б фінансово підтримували культуру.
Інфраструктура кульгає
На заваді культурному розвитку регіонів стоїть також недорозвинена транспортна інфраструктура. "Інфраструктура - це ваша слабкість, - зауважила Фрідеріке Мьошел з Goethe-Institut в Україні. - Я це помітила, коли восени сама з Києва діставалась до Чернівців на фестиваль Чернівецький меридіан. Відстань не така вже й далека, але так багато часу треба, аби дістатися… На майбутнє, аби мати можливість залучати на регіональні фестивалі гостей з інших країн чи українських регіонів, треба добре подумати про інфраструктуру".
Жмеринці в цьому сенсі надзвичайно пощастило. У місті розташовано важливий залізничний вузол, неподалік Вінниця - обласний центр, тому дістатись з інших регіонів на цікаву культурну подію в Жмеринці не так вже й складно.
На переконання експертів, децентралізація повноважень та фінансів на користь регіонів може позитивно вплинути й на розвиток культури. Якщо регіони самі визначатимуть першочерговість завдань і пріоритетів фінансування, то може поліпшитися і інфраструктура міст та їхня культурна сфера. І тоді Жмеринка більше не буде винятком, а стане типовим прикладом регіонального розвитку.