Індекс сприйняття корупції: Україна за рік не зробила ривку вперед

В індексі за 2016 рік Україна отримала 29 балів зі 100 можливих, на два бали покращивши свої торішні показники, як зазначають упорядники, завдяки просуванню антикорупційних реформ. Сходинку із показником 29 балів з Україною розділили Казахстан, Росія, Непал та Іран.

Та у всесвітньому рейтингу CPI Україна посіла 131-е місце серед 176 країн. В організації вважають такі рейтинги недостатніми для України, влада якої назвала боротьбу з корупцією основним пріоритетом. "Незважаючи на проведення реформ, пересічні громадяни й український бізнес, міжнародні спостерігачі наразі скептично налаштовані щодо успішності боротьби з корупцією в Україні", - сказав у коментарі DW експерт Transparency International Україна Олександр Калітенко.

У судовій системі - без змін

Його колега, виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин, додає, що безкарність та недієвість системи правосуддя не дають Україні здійснити прорив у подоланні корупції. "Відсутність результатів з повернення коштів режиму Януковича і його соратників - яскраве цьому свідчення. Якщо не відбудеться реального очищення системи правосуддя - ми не зможемо розімкнути коло безкарності і перейти на якісно новий рівень", - вважає він.

Базуючись на низці міжнародних досліджень, упорядники СРІ все ж відзначили певні позитивні зрушення: зокрема, у зменшенні використання службового становища в органах української виконавчої влади, в поліції та збройних силах, кращій підзвітності державних закупівель. Натомість судова гілка влади, наголошують в ТІ, залишилася тією ж, що й за часів режиму Януковича - в тому числі нездатною зашкодити корупції при розподілі державних коштів.

У Transparency International Україна виступили із низкою пропозицій для втілення серйозних антикорупційних змін. Серед іншого, вони пропонують залучити іноземних спеціалістів для створення ефективної системи антикорупційного правосуддя, провести аудит та знизити ступінь секретності в секторі безпеки та оборони в тому, що стосується контрактів і держзакупівель, а також чітко виконувати взяті на себе Україною міжнародні зобов’язання.