"Простір синагог" у Львові: Європейська номінація як стимул і як виклик

Архітектора обрали через конкурс

У 2010 році організатори оголосили конкурс, у якому переміг молодий німецький архітектор Франц Решке. Змагання були анонімними і у ньому взяли участь 35 учасників із 15 країн. За словами Софії Дяк, це - дуже великий інтерес. Для прикладу: для облаштування меморіалу в київському Бабиному Яру подалось лише 30 заявників.

Тому у випадку "Простору синагог" вибирати було з чого. Але переміг проект Решке. Як кажуть організатори, передовсім завдяки мінімалізму і відкритістю для інтерпретацій. І ще його проект був зворотнім. "Тобто таким, який у випадку реконструкції, можна розібрати. Залишається можливість проект змінити. Якби раптом єврейські організації мали інші можливості і бачення цього простору", – пояснювала переваги проекту на відкритті начальниця львівського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

Складові проекту

Сам проект об’єднує кілька міні-просторів: руїни синагоги "Золота Роза"; меморіалу "Увічнення", який складається з 21 цитати єврейської громади Львова різних періодів; ділянки, де був Бейт-Гамідраш (духовна семінарія). Їх представили у вересні. Але є ще друга частина проекту – це площа поруч, де колись була Велика міська синагога, яка також була частиною єврейського кварталу Львова і була знищена в роки Другої світової війни. Саме другою частиною проекту зараз зайняті організатори разом з архітектором. Зокрема, вони спробують адаптувати концепцію Решке до якості мощення фундаменту та особливостей львівської погоди. І ще для робіт шукають фінансування. Організатори підрахували, що друга частина обійдеться приблизно в стільки ж, як і перша – потрібно буде чотири мільйони гривень.

Європейське визнання як виклик

Те, що проект номінували на європейський конкурс, для організаторів проекту - визнання. "Це честь бути присутнім на карті архітектурної думки Європи. Це посил того, що наш проект - це новий погляд, спроба нового підходу до облаштування меморіального простору в Україні", - вважає Софія Дяк. За її словами, тішить, що Україна вперше отримала таке визнання. Але ще цю номінацію у Львові вважають викликом і приводом подумати, чим є сучасна архітектура в Україні. І чому в такій великій країні так мало збудовано сучасних громадських будівель.