Німецький бізнес задоволений зростанням торгівлі з Україною

486

Згідно зі звітом Східного комітету німецької економіки, Україна стала третім за значенням ринком збуту в Південно-Східній Європи та на пострадянському просторі. У 2016 році зріс як імпорт, так і експорт в Україну."Після двох важких років рецесії Україна знову заявила про себе як про ринок, що росте… Не тільки наш експорт в цю країну, але й наш імпорт звідти у 2016 році відчутно зріс на 6,5 відсоткіа", - заявив у Берліні Вольфґанґ Бюхеле (Wolfgang Buchele), керівник Східного комітету німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft), коментуючи зовнішньоторговельну статистику ФРН.

Україна стала третім за значенням ринком збуту в регіоні

Спираючись на дані Федерального статистичного відомства Німеччини Destatis, Східний комітет надав у середу, 1 березня, звіт про експортно-імпортні операції ФРН з низкою держав. Ця впливова організація німецького бізнесу працює з усіма пострадянськими (за винятком балтійських) та балканськими державами, зокрема і трьома країнами-членами ЄС - Болгарією, Румунією та Хорватією.

Найбільш позитивною тенденцією в регіоні за 2016 рік з точки зору Східному комітету стало помітне зростання попиту на продукцію ФРН. Німецький експорт зріс у порівнянні з 2015 роком майже на 4 відсотки і склав 53,9 мільярда євро. Цьому посприяли два ключові фактори: високий попит в країнах Південно-Східної Європи та в Україні, а також початок виходу Росії з глибокої кризи.

Так, поставки в Румунію збільшились на 11%, у Хорватію на 12%, а в Україну на 17,7% до 3,62 мільярда євро. В результаті Україна обігнала члена ЄС Болгарію (3,48 мільярда євро) та стала для німецького бізнесу третім за значенням ринком збуту в регіоні після Росії (21,58 мільярда євро) та Румунії (13,57 мільярда євро). Загалом німецько-український товарообіг збільшився (завдяки пожвавленню і експорту, й імпорту) на 13,7% до 5,41 мільярда євро. Це означає, що обсяги торгівлі обох країн знову перевищили показники кризового 2014 року (приблизно на 200 мільйонів євро), але рівень відносно благополучного 2013 року з його майже 7 мільярдами євро залишається поки що недосяжним.

Позитивний тренд у торгівлі з Росією

Якщо в торгівлі Німеччини з Україною за всіма трьома ключовими показниками (експорт, імпорт, товарообіг) у 2016 році зафіксували плюс, то в співпраці з Росією усі три показники були в мінусі. Загальний обсяг торгівлі впав на 7,2% до 48,03 мільярда євро, німецькі поставки в РФ скоротилися на 0,3%, а закупівлі російської продукції обвалились на 12,1%.

"Поточне зниження пов'язане виключно з нижчими середньорічними цінами на сировину, - наголошує Вольфґанґ Бюхеле. - Якщо ж поглянути на фізичні обсяги, то стає очевидно, що зараз ми імпортуємо з Росії рекордну кількість нафти та газу". За його словами, частка РФ в нафтовому імпорті Німеччини в 2016 році сягнула 40%.

Таким чином від'ємні показники в торгівлі з РФ пов'язані переважно з низькими цінами на енергоносії. Якщо вони залишатимуться відносно стабільними, німецько-російська торгівля знову зростатиме, переконані у Східному комітеті. Тим більше, що німецький експорт в Росію після різкого падіння в 2014-2015 роках в 2016 році знизився лише на 0,3%, а до кінця минулого року помітно збільшився. "Якщо позитивний тренд останніх місяців збережеться, то в 2017 році можна досягти зростання (експорту) на 5 відсотків", - вважає Вольфґанґ Бюхеле.

Члени ЄАЕС втрачають привабливість як торговельні партнери

Але поки що ми маємо статистичний факт: за підсумками 2016 року обсяги торгівлі Німеччини з Росією знову знизились. Більше того, аналіз наданої Східним комітетом інформації свідчить, що разом з цим погіршились показники ділового співробітництва ФРН практично з усіма іншими членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС).

Так, товарообіг з Казахстаном знизився на 1,8% до 4 мільярдів євро, при цьому поставки до ФРН виросли (попри низькі ціни на сировину) на 2,6%, а німецький експорт натомість обвалився аж на 12% до 1,09 мільярда євро. Таким чином, ця велика та багата на ресурси центральноазійська країна придбала в Німеччини не тільки утричі менше товарів, ніж Україна, але і як ринок збуту поступилася навіть таким відносно невеликим балканським державам, як Хорватія та Сербія (не кажучи вже про Румунію та Болгарію).

Навіть Білорусь, населення якої удвічі менше, ніж в Казахстані, виявилась в 2016 році привабливішим ринком збуту для німецьких виробників: вона придбала товарів на 1,14 мільярда євро. Хоча в порівнянні з 2015 роком це означало зниження на 10,3%. Одночасно рівно на третину, на 33,3%, скоротились обсяги білоруських поставок у Німеччину. В результаті загальний обсяг німецько-білоруської торгівлі впав на 18,3% до 1,59 мільярда євро.

Товарообіг із ще одним членом ЄАЕС, Вірменією, скоротився на 8%, при цьому поставки в Німеччину впали на 17,9%, а з Киргизстаном обсяги торгівлі зросли лише на 0,1%.

Також впадає в око те, що в 2016 році всі три ключові експортно-імпортні показники були від'ємними у торгівлі Німеччини з Азербайджаном (обвальне падіння товарообігу на цілих 32,2%), Грузією та Таджикистаном. Позитивним (але на дуже низькому рівні) усі три показники були в торгівлі з Узбекистаном, Молдовою та Туркменістаном.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини