БлогиСвіт

ЗМІ та суди: у пошуках комунікації

353

Судді хочуть більшої поваги до них з боку журналістів. Журналісти, своєю чергою, критикують суди за надмірну закритість та брак комунікації зі суспільством. Але крига у відносинах ЗМІ та судів скресає, кажуть експерти.Незважаючи на початок реформування судової системи, судова влада залишається аутсайдером у рейтингах довіри в суспільній думці. Про це на форумі "Незалежні суди та вільні ЗМІ: синергія заради майбутнього", що відбувся у Києві, заявила відома адвокатка, журналістка і письменниця Лариса Денисенко. На доказ вона навела результати соціологічного опитування "Права людини в Україні", проведеного за підсумками 2016 року фондами "Демократичні ініціативи" та "Юкрейніан соціолоджі сервіс" на замовлення Програми розвитку ООН в Україні. Згідно з ними, 28 відсотків опитаних українців вірять, що їхні права найефективніше можуть захистити ЗМІ, звернення до Європейського суду з прав людини - 19 відсотків, у спроможність відстояти свої права в судах вірять лише 16 відсотків респондентів.

Попри задекларовану українським законодавством відкритість суду, торік зафіксовано шість випадків видалення журналістів із зали судових засідань, нагадав керівник юридичного відділу Інституту масової інформації Роман Головенко. Він зазначив, що найчастіше це ставалось через неготовність суддів до висвітлення перебігу відкритої судової справи. "Потрібні зміни до законів, які б гарантували журналістам право фіксувати судові засідання і бути присутніми на судовому процесі", - сказав медіаюрист.

Претензії суддів і позиція журналістів

Інформація про роботу судової системи доноситься до суспільства однобічно, необ'єктивно і виключно з негативної сторони, щоби створити в суспільстві негативний імідж судовій системі, заявив у своєму виступі голова Верховного Суду України Ярослав Романюк. Він дорікнув пресі за замовчування досягнень українських судів. "Минулого року в суди було подано три мільйони 400 тисяч справ, з яких, при 40 відсотках вакансій суддів, було розглянуто 97 відсотків справ. Хіба це не свідчить, як напружено і самовіддано працюють українські судді? Хіба про це не варто поінформувати суспільство?", - запитав Романюк.

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич зазначив, що відкритість українських судів забезпечується не лише відкритістю переважної більшості судових засідань, на яких журналісти можуть провадити аудіозапис, фото- та відео-зйомку. "В Україні запроваджений інститут суддів-спікерів, як місток між судовою владою й суспільством. Адже суддя, який виніс рішення, не може більше його коментувати. Натомість судді-спікери можуть тлумачити рішення суддів та їхні наслідки", - вважає Сасевич.

Утім, журналісти не сприймають дорікання з боку служителів Феміди. Судді дуже мало коментують свою роботу, зазначила в своєму виступі директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. "Наприклад, вийшла некоректна критична стаття журналіста про Запорізький суд. Причиною було те, що ніхто від суду не став коментувати рішення судді і журналіст описав його так, як він його зрозумів", - сказала Романюк. І вона, й інші медіаексперти відзначили, що журналісти нерідко мають обмежений доступ до судів, їх інформаційні запити довго обробляються, а якщо в судах немає прес-секретарів, то й зовсім не отримують необхідної їм інформації.

Суть взаємних звинувачень влучно охарактеризував медіа-експерт, екс-журналіст і один із засновників дискусійного клубу між ЗМІ та судами Андрій Уманець: "Звичайно, розмова точиться в основному на рівні сліпого з глухим. Журналісти дуже намагались просто і доступно розповісти про свою професію, про її суспільну функцію, а також про її ключові нюанси та проблеми", - написав Уманець на своїй сторінці у Facebook. Він звернув увагу, що з виступів суддів можна дійти висновку, що служителі Феміди цього не чують. "Вони залишаються при своїх звичних та стереотипних уявленнях про журналістську професію. Які, як свідчить мій солідний особистий досвід спілкування з суддями і прокурорами, дуже далекий від істини та реального стану справ".

У пошуках виходу

Утім, як підсумував на форумі Уманець, "крига скресла". На зустрічі з представниками ЗМІ саме судді-спікери, які приїхали на форум з усіх регіонів України, виступали за максимальну відкритість судів і пропонували організувати на порталі судової влади інтернет-трансляції всіх відкритих судових засідань. Вони пояснювали це необхідністю запобігти спробам учасників суду зривати засідання і забезпечити права всіх журналістів.

З цим, однак, була категорично незгодною суддя-спікер господарського суду Харківської області, член Ради суддів України Тетяна Суярко. "Це складно організувати, і це не всім буде цікаво. Є інші механізми дисциплінування учасників судового процесу - наприклад, притягати до відповідальності за неповагу до суду", - сказала Суярко в інтерв'ю DW.

Випадки прямої трансляції резонансних судових справ довели, що вони часто використовуються політиками і перетворюються на політичні шоу, вважає представниця журналістської спільноти, виконавча директорка громадської організації "Детектор медіа" Діана Дуцик. "З іншого боку, я маю претензії і до преси, бо не зустрічала публікацій із серйозним розгорнутим аналізом таких резонансних судових засідань, як от справи Євромайдану, чи суд у справі про держзарду Януковича", - зазначила Дуцик в інтерв'ю DW. На її думку, в суспільства є великі питання до судової системи щодо корупції, "яка є головним джерелом недовіри". А історії успіху реформування судової системи непопулярні в пресі, "бо журналісти про них часто не знають і тут явно недопрацьовують прес-служби судів".

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги