Пафос: як фенікс із попелу

514

Коли місто на узбережжі кілька років тому здобуло звання майбутньої культурної столиці Європи поряд із данським Орхусом, міський бюджет виглядав іще більш-менш непогано. Та незабаром Кіпр, як і багато інших країн світу, був серйозно вражений фінансовою кризою. Міська влада спочатку припинила фінансування культури та відбудову зруйнованого старого міста і сконцентрувалася на будівельних роботах на променаді поблизу порту, що дуже полюбляють росіяни і китайці.

Середземноморська фабрика культури просто неба

"Пафос був абсолютним аутсайдером, але наша концепція змогла переконати", - каже Георгія Детцер, очільниця оргкомітету культурної столиці Європи в Пафосі. Як не як, але місто має дві переваги, каже вона. Це передусім археологічні знахідки - за легендою, тут народилася антична богиня кохання Афродіта, тож туристи вже сьогодні активно відвідують місто. Другий плюс - це те, що в Пафосі тепло цілий рік. Це і наштовхнуло організаторів на ідею концепції культурної столиці Європи: "Open Air Factory" - фабрика просто неба. Цей момент став визначальним і, крім того, дозволив місту виграти відповідний конкурс і один мільйон євро премії. Порятунок для бюджету проекту, якого могло б не вистачити для реалізації планів.

"Ми хочемо відкрити археологічні розкопки для різноманітних заходів, старі вілли, амфітеатр - культура має прийти до людей", - пояснює концепцію Георгія Детцер. Звісно, будуються і нові культурні майданчики, каже вона, але більшість програми має реалізовуватися просто неба під гаслом: по-середземноморському, вільно, рустикально. Привабливі панорами за середньої температури 15 градусів за Цельсієм у січні. Головна організаторка вже з нетерпінням чекає виступу берлінської філармонії 1 травня. Він відбудеться на променаді поблизу порту, на тлі середньовічної фортеці.

Організатори заходу хочуть "будувати мости", міжнародна програма заходів покликана привабити в місто закордонних туристів, а також кіпріотів з північної частини острова. У рамках програми культурної столиці йтиметься також і про історію Кіпру - грецький путч 1974 року та вторгнення турецької армії, яке відбулося згодом. Обопільне виживання населення з півдня на північ і навпаки й до сьогодні залишається болючим місцем для жителів острова. У районі Моутталос - старому місті Пафоса, що зараз активно причепурюють - стоїть мечеть з тих часів, коли мирне співіснування турків і греків на острові ще функціонувало безпроблемно. Тепер тут живуть переважно греки, які були вимушені залишити північну частину острова, а також "нові" біженці.

Армія помічників-добровольців

"Коли я їду на турецьку північ, то не кажу нічого про це своїм грецьким друзям", - розповідає німкеня Уте Георгіадес. Адже це, за її словами, й досі означає ходити по розпеченому залізу. Жінка вважає, що це добре, що цю тему порушують і в рамках заходів культурної столиці Європи. 76-річна Георгіадес живе у Пафосі вже кілька десятиліть і почувається місцевою. Тому вона особливо й не замислювалася, коли прийняла рішення приєднатися до команди волонтерів, які мають допомагати в організації та проведенні заходів культурної столиці. Понад 400 переважно молодих людей допомагатимуть цього року під час заходів - від добровольчих загонів пожежної охорони до підтримки митців, які приїздитимуть на свято. Таке велике бажання долучитися - сюрприз для колишньої бізнес-леді Георгіадес. За її словами, це досить нетипово для місцевого населення.

Культурна столиця Європи має вплинути на місто також і з середини - це теж частина концепції. Велика кількість попередніх заходів уже станом на сьогодні допомогли побороти чимало страхів контакту з невідомим, які були в місцевого населення до цього. За словами Георгії Детцер, спочатку багато хто поставився до ідеї скептично, але тепер заходи відвідує дедалі більше людей. Організаторка переконана, що концепція виправдає себе, що приїздитимуть не лише туристи, але й що місто у довготривалій перспективі виграватиме від заходів у рамках культурної столиці Європи.

Після 2017 року має залишитися більше, ніж повсюдний Wi-Fi

Такі ж надії плекає і Хараламос Маргарітіс, один із місцевих митців, який також залучений до організації заходів. "Пафос раніше був культурною пустелею - лише комерційний кінотеатр, жодного театру чи концертного залу, ми мусили їхати до Нікосії чи Ларнаки, аби щось побачити", - розповідає він. Проводити мистецькі виставки доводилося в готелях, нині ж є, як не як, вже дві галереї в місті.

Митець навчався у Парижі й повернувся до рідного міста лише кілька років тому. "Тут будь-чим, що ти робиш, ти даєш нові імпульси", - каже він. Разом із кількома іншими митцями Маргарітіс організував єдину приватну мистецьку школу в місті - "Кімоно". Вона пропонує курси від образотворчого мистецтва до друкованої графіки, мультиплікації чи стріт-арту.

Чоловік має добрі зв'язки з колегами за кордоном. Вже довгий час він бореться за те, аби відбувалося більше культурного обміну, а в місті виникали нові майданчики для культурних заходів на кшталт фестивалів. У рамках культурної столиці Європи він реалізовуватиме два проекти, зокрема, фестиваль анімації з майстер-класами. Від 2017 року Маргарітіс очікує повсюдного безкоштовного доступу до інтернету через Wi-Fi та що культурне життя лишиться у місті й після міжнародних заходів. "Тоді ми, можливо, не будемо більше "п'ятим колесом", а люди з Нікосії та Ларнаки приїздитимуть до нас у місто, аби щось побачити".

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги