Сербія - країна нелегальної зброї

Відлуння війни

Ніхто не знає, скільки нелегальної зброї громадяни Сербії зберігають в своїх будинках. Навіть оцінки місцевої влади досить розпливчасті: від 200 до 900 тисяч одиниць. Експерти вважають такі оцінки заниженими. Серби зберегли і короткоствольну зброю, і штурмові гвинтівки, і бомби, і навіть протитанкові гранати. Крім того, на руках населення ще близько одного мільйона одиниць легального спортивної та мисливської зброї. Ще мільйон - в розпорядженні армії, поліції і приватних охоронних фірм. За оцінками інтернет-порталу gunpolicy.org, в розрахунку на душу населення лише в США зброї більше, ніж в Сербії.

Більшість з цих пістолетів, гвинтівок та іншої зброї збереглися після низки кривавих воєн 90-х років, коли розпалася колишня Югославія. Збройні конфлікти були на території сучасних Словенії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Косова і, звичайно, Сербії. Всього в семи республіках колишньої Югославії залишилися в обігу близько 4 мільйонів одиниць нелегальної зброї.

"Тут історично править культура зброї", - каже Предраг Петрович з белградської неурядової організації "Центр політики безпеки". "Це можна побачити під час свят, на яких гості регулярно стріляють в повітря. Зброя сприймається і буде сприйматися як символ статусу, знак влади", - додає Петрович. За його словами, нестабільність в регіоні виробила у населення звичку зберігати боєприпаси.

У розмові з DW Петрович також критикує правлячих в Сербії консерваторів, які посилюють "манію переслідування" у громадян, розповідаючи про уявних зарубіжних агентів або загрозу державного перевороту. "Таким чином вони мобілізують своїх прихильників на виборах, але все це змушує людей відчувати страх", - говорить Петрович.

Зброя не для самозахисту

Інша белградська неурядова організація, "Дослідницький центр відкритої політики", шляхом опитувань з'ясувала: близько 70 відсотків сербів почуваються безпечно в своїй країні. Але не тому, що вірять в громадські інститути або правоохоронні органи. А тому, що вони вірять у себе, своїх друзів і сусідів. "Звичайно, зброя необхідна. Шкода тільки, що у нас немає ще більше зброї. Вам потрібен беззбройний і безпорадний народ, щоб робити з ним все, що ви захочете?" - запитує один з користувачів на Facebook-сторінці сербської редакції DW. Сотні інших коментаторів розмірковують так само.

Однак, судячи з новин з Сербії, громадянам рідко вдається захистити себе за допомогою вогнепальної зброї або запобігти злочинові. Навпаки, в бульварній пресі багато повідомлень про вбивства і напади. Наприклад, в липні стало відомо про гучний випадку в селі Цітіште на півночі Сербії: з ревнощів чоловік убив колишню дружину, чотирьох осіб у барі та ще поранив 22 людини. Якби у нього не зберігалася нелегальна зброя вдома, трагедії б не сталося.

Ґрунтуючись на даних ЗМІ, "Дослідницький центр відкритої політики" виявив 400 випадків зловживання зброєю в 2013-2015 роках. З них в 120 випадках було використано нелегальну зброю - в 6 разів частіше, ніж легальну. У всіх інших епізодах незрозуміло, чи був дозвіл на зброю у злочинців. "Сам факт володіння зброєю - не проблема. Проблема, коли її починають використовувати під час суперечок у повсякденному житті", - каже експерт з безпеки Предраг Петрович.

Процвітає і чорний ринок зброї. У Сербії можна купити пістолет за 100 євро, а "експорт" такої нелегальної зброї приносить значний прибуток. Під час терактів у Парижі в наприкінці 2015-го були використані кілька штурмових гвинтівок М-72, вироблених сербським заводом "Застава". Зараз таку зброю можна побачити і на кадрах з Сирії або Іраку в руках джихадистів, повстанців і бойовиків.

Беззуба держава

З 1992 року в Сербії було вже сім державних ініціатив щодо легалізації зброї. Держава пропонувала громадянам угоду: ви приносите пістолети і гвинтівки, а ми не питаємо, звідки вони. Досі результат був досить посереднім. Всього було здано 100 тисяч одиниць нелегальної зброї, з них 83 тисячі - в 2003 році. Тоді після вбивства прем'єра Зорана Джинджича поліція почала масштабні дії проти організованої злочинності. Але відтоді громадяни не були особливо мотивовані здавати пістолети й гвинтівки.

Младен, молодий хлопець, чий батько приніс пістолет в родину, не проявляє до зброї великого інтересу. Пройшли часи, коли він вихвалювався пістолетом перед однокласниками. Він легалізував цю зброю, тепер вона лежить у сейфі як трофей. "Мені вона надає і відчуття безпеки. Мені ще не доводилося використовувати пістолет, але ж він може прослужити ще 500 років", - додає Младен.