Експерти: Україна залишається незахищеною від диверсій

Українські АЕС та інші цивільні об'єкти й досі не захищені від можливих диверсій. Повторення Балаклії не виключене, застерігають експерти перед "Євробаченням-2017" у Києві.Актуальність протидії диверсіям та раптовим ударам по оборонним та цивільним об'єктам критичної важливості знову постала після пожежі 23 березня на одному з найбільших складів боєзапасів у Балаклії (Харківська область). Однією з версій катастрофи вважається атака російського безпілотного апарату. Пожежа спричинила масові вибухи боєзапасів, що не лише завдало шкоди боєздатності українських сил на Донбасі, а й пошкодило довколишні житлові будинки.

Тривожні симптоми

Сучасні технології ураження за допомоги безпілотників містять в собі загрозу не лише військовим об'єктам, а й таким стратегічно важливим спорудам, як атомні електростанції, греблі та об'єкти господарчого комплексу, зазначив заступник голови правління компанії "Укрспецтехка", яка розробляє та складає оновлені комплекси боротьби з безпілотними літальними апаратами, Михайло Прохоренко. Він сказав, що його компанія вже розробила, виробила і випробувала цілу низку систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), що здатні своєчасно виявляти, ідентифікувати, пеленгувати та ставити перешкоди безпілотним літальним апаратам, а також виконувати аналогічні завдання на морі. Але, як поскаржився виробник, міноборони не виявило великої цікавості до цих розробок.

Великі скупчення людей також потребують захисту від зловмисного застосування квадрокопетерів та інших безпілотних літальних апаратів, нагадав Михайло Прохоренко. Він повідомив, що його компанія провадить переговори з організаторами пісенного конкурсу Євробачення-2017, який має відбутися в Києві 9-13 травня щодо виявлення та запобігання несанкцінованому використанню в цей час безпілотників на аренах фестивалю. Тим часом,за його словами, вже виготовлені зразки нових моделей РЕБ допомагають постачати на фронт волонтери. Але їхніх зусиль недостатньо,щоби задовольнити попит на ці види сучасних озброєнь, підсумував Прохоренко.

Старі зразки на озброєнні

Наразі можна говорити лише про поодинокі випадки використання українських та закордонних систем РЕБ на Донбасі, зазначив в інтерв'ю DW директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. Тоді як потреби в таких комплексах, як вважає експерт, лише на театрі бойових дій складають сотні одиниць.

Відповідаючи на запитання DW заступник міністра оборони України Ігор Павловський сказав, що на лінії зіткнення на Донбасі РЕБ таки використовуються, але здебільшого їхні застарілі зразки. Виробництво нових комплексів РЕБ, за словами Павловського, і досі перебувають на стадії впровадження. "Розробляються десятки новітніх засобів РЕБ. Їхні зразки напрацьовуються в межах конструкторських розробок і зараз вже проходять державне випробовування, орієнтовно, до кінця цього року. Після цього вони мають бути поставлені на серійне виробництво", - повідомив заступник міністра оборони.

Натомість цивільні об'єкти в Україні і досі абсолютно незахищені від можливих атак дронів, зазначив в інтерв'ю DW директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, член правління Громадської спілки "Ліга оборонних підприємств України" Сергій Згурець. Він додав до цього переліку міста-мільйонники, хімічні об'єкти, великі промислові підприємства та об'єкти енергетичної інфраструктури.

Брак розуміння

Чому ж на третьому році війни на Донбасі держава не спромоглася забезпечити військо цими видами вкрай необхідної техніки? "Оборонний бюджет України доволі обмежений і зараз головний наголос робиться на забезпеченні новосформованих військових бригад бронетехнікою та артилерійськими системами. Лише через набивання гуль в таких випадках, як у Балаклії, формується розуміння того, що в сучасній війні перемагає не той, хто має більше традиційних озброєнь, а той, хто здатен ефективно протидіяти перешкодам зв'язку та керування, а також захистити структури керування армією", - вважає Згурець.

За його словами, Росія виділяє на розробки РЕБ значно більше коштів, ніж Україна і досягла цілком певного успіху в переозброєнні своєї армії. "За три роки перед війною і ще три в продовж війни на Донбасі на озброєнні російської армії з'явилися комплекси РЕБ, які здатні придушувати канали зв'язку та керування і робити це на рівні системного застосування. В Криму розгорнутий російський комплекс "Мурманськ", який являє собою три машини з тридцятиметровими антенами, який націлений на розрив каналів керування до трьох тисяч кілометрів. Це створює серйозну загрозу ефективного керування українським військом", - переконаний експерт.