Після виборів: кінець епохи двопартійної системи у Франції

На президентських виборах у Франції до другого туру вперше не вийшов жоден представник провідних усталених партій. Найбільше голосів отримали Макрон та Ле Пен. Це означає кінець двопартійної системи.Виставковий центр на півдні Парижа спершу видається надто просторим для прихильників Еммануеля Макрона, які зібралися тут святкувати перемогу свого кандидата. Проте коли близько 22:30 незалежний 39-річний політик виходить на сцену разом зі своєю дружиною Брігітт, то складається враження, що вся зала заповнена вщерть та просто дрижить від ентузіазму. Так гучно скандують присутні слоган "Макрон президент". Вони розмахують сотнями національних прапорів. Їхній кандидат здобув найбільше голосів у першому турі президентських виборів у Франції.

Згідно з соціологічними опитуваннями, за два тижні у вирішальному другому турі він має високі шанси на перемогу. "Сьогодні перемогла Франція!", - звертається Макрон до своїх прихильників. А ті просто шаленіють від радості. І справді, це історичний момент не лише для послідовників започаткованого Макроном руху "Вперед!" (En Marche!), але і для всієї Франції. Адже лідерами перегонів виявилися ті, хто не представляє провідні політичні сили. Тож принаймні нині це означає кінець двопартійної системи П'ятої Республіки.

І це при тому, що результати першого туру неочікувано виявилися очікуваними. Опитування останніх двох тижнів відображали незначну перевагу Макрона над лідеркою праворадикального "Національного фронту" Марін Ле Пен. Однак багато хто побоювався, що соціологи можуть помилитися також і у Франції. Як це вже сталося на виборах президента США та перед референдумом щодо Brexit.

Передвиборна кампанія виявила у Франції не двох, а чотирьох фаворитів. До них належать також консерватор та представник партії "Республіканці" Франсуа Фійон і ліворадикальний Жан-Люк Меланшон. Різниця у підтримці усіх чотирьох фаворитів часто була меншою за статистичну похибку, тож пройти до другого туру міг кожен з них. До цього додавалося, що до третини виборців незадовго до дня виборів так і не визначилися, за кого вони голосуватимуть. Також дослідницькі інститути дослідницькі інституту прогнозували доволі високий рівень неявки - близько чверті виборців.

Франція на зламі

У підсумку вийшло так, як передбачалося. Явка виборців хоч і була нижчою, ніж на попередніх виборах, але все ж перевищила 78 відсотків.

І все ж результати означають кардинальні зміни для Франції. "Вперше в історії П'ятої Республіки жоден з кандидатів усталених правоцентристських або лівоцентристських партій не вийшов у другий тур", - зауважує Нікола Стартін, який викладає курси з європейської та французької політики в університеті міста Бат, що у Великобританії. Так само і в дебатах між першим і другим турами будуть домінувати не типові для схеми "правий/лівий" теми. "Радше буде протистояння між прихильниками та противниками глобалізації", - уточнює науковець.

У цьому плані позиції Макрона та Ле Пен не могли би бути більш протилежними. Лідерка "Національного фронту" відстоює економічний протекціонізм, обіцяє провести референдум щодо виходу з Євросоюзу та хоче зупинити, як вона каже, "масштабну імміграцію". Натомість Макрон є переконаним поборником ЄС та виступає за економічно відкриту Францію.

Не менш важливі та неочікувані парламентські вибори

Дослідник паризького інституту Cevipof Вінсан Мартіньї дає 90 відсотків імовірності, що Макрон переможе в другому турі. "Наш "Республіканський фронт" спрацює також і цього разу, - говорить Мартіньї. - Тобто, інші партії, як завжди, об'єднаються, щоб запобігти перемозі радикального "Національного фронту". Згідно з прогнозами, лідер руху "Вперед!" має перемогти 7 травня з 60 відсотками голосів. Відповідно, Ле Пен опитування дають 40 відсотків підтримки.

Тож тепер важливою і справді цікавою темою, на думку Вінсана Мартіньї, є не другий тур, а парламентські вибори в середині червня. На них Макрону необхідно здобути більшість, аби бути в змозі самому сформувати уряд. Маловірогідно, вважає Мартіньї. "Це стало би абсолютно історичним моментом, якщо такому молодому руху вдасться з першого разу провести у парламент достатньо депутатів", - пояснює науковець. Вірогідніше, Макрону доведеться будувати коаліцію. З Соціалістичною партією чи з "Республіканцями". Або ж навіть з обома.

На парламентських виборах, прогнозує Стартін, "Республіканці" покажуть суттєво кращий результат, ніж соціалісти. Зрештою, якби не скандали довкола Фійона через закиди у розтраті державних коштів, то консерватор мав би дуже хороші шанси виграти президентські вибори. Нагадаємо, проти Фійона відкрили провадження за підозрою в тому, що його дружина та діти отримували зарплату з бюджету, не виконуючи жодної роботивідкрили провадження за підозрою в тому, що його дружина та діти отримували зарплату з бюджету, не виконуючи жодної роботи .

"Все ж, "Республіканці" залишаються справжньою виборчою машиною, яка дуже добре здатна вигравати вибори також і під час розколів усередині партії", - говорить британський знавець Франції Стартін. Він вірить, що попри провал на президентських виборах, "Республіканці" колись знову зможуть об'єднатися довкола нового лідера та далі будуть потужною політичною силою.

Час розібратися в собі

Не так просто буде соціалістам, вважає Стартін. Їхній кандидат Бенуа Амон у першому турі здобув лише дещо більше шести відсотків і опинився далеко позаду представника "Республіканців" Фійона. "Соціалістична партія так і не здійснила необхідного оновлення - як це зробила Соціал-демократична партія Німеччини або Лейбористська партія за Тоні Блера. Якщо вони хочуть вистояти, то мають тепер дуже серйозно реформуватися", - підсумовує науковець.

У будь-якому разі, для обох найбільших та усталених партій Франції - Соціалістичної та "Республіканців" - настав час розібратися у собі. Вони вперше за 50 років втратили домінування у французькій політиці.