Що відомо про майбутній суд над Віктором Януковичем

Оболонський районний суд міста Києва 4 травня почне розгляд справи за обвинуваченням Віктора Януковича в державній зраді. DW зібрала основні факти про цю справу.Оболонський районний суд міста Києва у вівторок, 11 квітня, повідомив, що початок розгляду справи за обвинученням екс-президента України Віктора Януковича в державній зраді призначено на 4 травня . Обвинувальний акт проти Януковича військова прокуратура передала в суд ще 14 березня.

У чому звинувачують Януковича?

Екс-президенту Віктору Януковичу закидають державну зраду, пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, а також пособництво у веденні агресивної війни. Як повідомляється на сайті Генеральної прокуратури України, Янукович "вчинив державну зраду (...) з метою сприяння Російській Федерації та її представникам у порушенні суверенітету і територіальної цілісності України, сподіваючись отримати підтримку та захист від представників влади Російської Федерації для подальшого тривалого проживання на території цієї країни та уникнення кримінальної відповідальності в Україні".

Яке покарання загрожує екс-президенту

Державна зрада в Україні карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. Такий самий термін ув'язнення передбачений за пособництво у веденні агресивної війни або агресивних воєнних дій.

Якою є доказова база

Ключовими доказами є листи Віктора Януковича російському президентові Володимиру Путіну та Раді Федерації Росії з проханням ввести війська в Україну. Як повідомляв раніше генпрокурор України Юрій Луценко, в розпорядженні військової прокуратури є засвідчена секретаріатом ООН копія листа-заяви Януковича до Путіна, яку на засіданні Ради Безпеки ООН 3 березня 2014 року продемонстрував представник РФ Віталій Чуркін. Серед інших доказів у кримінальному провадженні, за словами прокурора головної військової прокуратури України Руслана Кравченка, є заяви свідків, речові докази, документи, висновки експертів, відео- та фото-докази.

Хто свідки в справі

Загалом у справі опитано понад 100 свідків. Одним з них був і екс-депутат Державної думи Російської Федерації Денис Вороненков, якого наприкінці березня кілер розстріляв у центрі Києва. За словами прокурора головної військової прокуратури Руслана Кравченка, Вороненков був таким самим важливим свідком, як і решта, тож його вбивство не вплине на перспективи процесу.

Хто судитиме екс-президента

Справу про державну зраду колишнього президента Віктора Януковича розглядатимуть ті ж судді Оболонського районного суду, що виносили вирок екс-бійцям батальйону "Торнадо". Головуючим суддею та суддею-доповідачем буде Владислав Дев'ятко, суддями-учасниками колегії стануть Дмитро Камбулов і Максим Титов. Генеральну прокуратуру України (ГПУ) у суді представлятиме військовий прокурор Руслан Кравченко.

Яка позиція захисту Януковича

Захист Януковича вважає, що передача справи про державну зраду екс-президента в суд є незаконною. За словами адвоката Віталія Сердюка, для розгляду справи немає жодних правових підстав, оскільки Януковичу досі не вручено повідомлення про підозру. У листопаді 2016 року генеральний прокурор України Юрій Луценко під час відеодопиту в справі екс-"беркутівців" усно повідомив Януковичу підозру, письмове повідомлення екс-президенту вручене не було. Раніше Сердюк також заявляв, що захист задокументував численні процесуальні порушення для подальшого розгляду у Європейському суді з прав людини.

До яких ще справ причетний президент-утікач

Віктор Янукович фігурує ще у кількох кримінальних провадженнях. Серед них "справа Майдану", в якій розслідується надання вказівок та погодження застосування надмірних силових заходів, спецзасобів та вогнепальної зброї до учасників масових акцій протесту з листопада 2013 року по лютий 2014 року. Є ще "справа щодо створення злочинної організації", у якій Януковича підозрюють у створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також у керівництві такою організацією. Також екс-президент виступає як підозрюваний у "справі Межигір'я" та "справі Укртелекому", в якій ідеться про заволодіння 220 мільйонами гривень держбюджету України, призначених для системи урядового зв'язку.