Як Вільнюс та Берлін викрили фейк про Бундесвер у Литві

Німецькі військовослужбовці, дислоковані в Литві, стали мішенню свідомо брехливих обвинувачень у зґвалтуванні місцевої дівчинки. Що насправді сталося і як вдалося зупинити поширення фейку, з'ясовувала DW."Нічого й не сталося. А чому нічого не сталося? Тому що ми були добре підготовлені та оперативно відреагували. У результаті ця тема виявилась швидко задушеною в зародку". Так у п'ятницю, 17 лютого, офіційний представник міністерства оборони ФРН полковник Боріс Наннт (Boris Nannt) прокоментував на прохання DW плітки про начебто зґвалтування солдатами Бундесверу неповнолітньої дівчинки в Литві.

Хроніка "качки"

14 лютого спікер Сейму Литви Вікторас Пранцкетіс, кілька литовських парламентарів, поліція країни та низка ЗМІ отримали електронною поштою підписаного вигаданим ім'ям листа. Автор анонімки повідомляв, що 10 лютого військовослужбовці Бундесверу, які щойно прибули до Литви у складі міжнародного батальйону НАТО, скоїли зґвалтування неповнолітньої.

У листі наводиться ціла низка подробиць, які зробили цю історію, на перший погляд, правдоподібною. Зґвалтування буцім відбулося неподалік від міста Йонави, розташованого всього 12-13 кілометрів від Рукли, де в казармах литовської армії розквартирували батальйон. Жертва - 15-річна дівчинка-підліток з місцевого інтернату. Деякі литовські газети, повідомляє німецький тижневик Der Spiegel, "проковтнули" такі подробиці та оприлюднили неперевірену інформацію.

А ось у спікера парламенту зміст листа одразу викликав підозру, і його переправили на перевірку відповідним службам та відомствам, зокрема в департамент держбезпеки, а також до міністерств оборони та внутрішніх справ. Одразу ж про анонімку повідомили й німецьких військових.

У ході перевірки виявилось, що все у цьому листі - чистої води фейк. Не було ані жертви, ані свідків, ані зґвалтування, ані ґвалтівників. Про результати розслідування литовська влада одразу поінформувала засоби масової інформації, а ті, своєю чергою, громадськість. Справу закрили, забудьте?

Росія під підозрою

Методика автора анонімки, і, насамперед, згадування ним зґвалтування, вказує Der Spiegel, дуже нагадує історію з "дівчинкою Лізою", коли на піку кризи біженців - у січні 2016 року - російські ЗМІ провели пропагандистську кампанію навколо начебто зґвалтованої біженцями 13-річної берлінської дівчинки з родини німців-переселенців.

Тож і до литовської "Лізи" 2.0 у брюссельській штаб-квартирі НАТО поставились з усією серйозністю. Там вбачають у цій історії спробу дискредитувати місію Альянсу в країнах Балтії та вважають її елементом гібридної війни, яку веде Росія проти Заходу. "Один із натовських дипломатів, - пише Der Spiegel, - каже про нову провокацію росіян, які протестують проти тимчасової дислокації збройних сил на східному фланзі Альянсу".

У Берліні з висновками не квапляться. Боріс Наннт розповів кореспонденту DW, що поштова скринька, з якої було відправлено листа, більше не існує, що литовська поліція веде слідство за фактом брехливого повідомлення про скоєння злочину та поширення дезінформації. Від висновків про можливі мотиви та ймовірних авторів фейку він утримався, але при цьому висловив упевненість, що дезінформація була зумисною.

У міністерстві оборони ФРН були готові й до такого, як у Литві, розвитку інформаційної війни. "У ході консультацій з нашими партнерами в Литві, як і з нею самою, ми домовились про те, як поводитися в подібних випадках, - заявив Наннт. - І цей конкретний випадок - перший у своєму роді - показав, наскільки тісною була наша взаємодія. У найкоротший термін все з'ясувалось".

Що говорять у Вільнюсі?

У самій Литві, до речі, теж не впевнені, що "качка" прилетіла з Росії. Міністр оборони країни Раймундас Каробліс закликає дочекатися результатів розслідування та говорить, що за спробою поширення дезінформації може стояти не лише Росія, але й невідомі особи в самій Литві.

Член парламентського комітету з національної безпеки Арвідас Анушаускас звернув увагу кореспондента DW на низьку якість спроби дискредитувати військовослужбовців Бундесверу. "Дезінформація в Німеччині ("дівчинка Ліза". - Ред.) була підготовлена набагато краще, ніж те, що відбулося в Литві, - заявив він. - У нашому випадку депутати отримали лише електронного листа, а цього виявилось явно недостатньо, щоб викликати таку, як тоді в Німеччині, лавину подій".

А ось литовський військовий кореспондент Дарюс Антанайтіс вважає, що, на відміну від Німеччини, в Литві прийом зі створення фейкових новин не спрацював насамперед тому, що країна вже давно живе в умовах інформаційної війни. Тож у Литві "виробився певний імунітет до пропаганди та брехливих новин".