Крилатій піхоті підрізали крила… Частина 3 | Обозреватель 20 грудня
Прийміть участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
ГоловнаБлоги

У цьому розділі відвідувачі сайту самі генерують контент. Редакція «Обозревателя» не несе відповідальності за цей контент.

"Крилатій піхоті" підрізали крила… Частина 3

1.2тЧитати новину російською

Читайте початок статті: https://www.obozrevatel.com/my/politics/krilatij-pihoti-pidrizali-krilachastina-1.htm

Але цей Указ нічого не каже про те, що беретний знак ДШВ ЗСУ має повторювати емблему ДШВ ЗСУ тільки без девізу, а оскільки берети (пілотки) поза пунктами постійної дислокації під час польових виходів, маневрів, чергувань і навчань та й тим більше бойових дій не одягаються (за наявності відповідного рішення органу управління, який може дозволити носіння берета в усіх випадках), бо тоді використовується польова (літня, демісезонна, зимова згідно Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Зразків військової форми одягу та загальних вимог до знаків розрізнення військовослужбовців та ліцеїстів військових ліцеїв» № 370 від 18 липня 2017 року) форма одягу (берет дозволяється носити з літньою польовою формою одягу замість кашкета польового – кепі бойового), то всі подібні питання, включаючи кольористику символіки, повинні регулюватися Міністром оборони України, що й випливає з Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Правил носіння військової форми одягу та знаків розрізнення військовослужбовцями Збройних Сил України та ліцеїстами військових ліцеїв» № 606 від 20 листопада 2017 року. Правда і тут не все гаразд, на жаль... По-перше, в цьому Наказі нічого не сказано про десантні біло-голубі тільняшки, котрі, на мій погляд, мали би залишитися елементом польової форми одягу ДШВ ЗСУ. По-друге, як бачимо, Укази Президента України № 379/2017 та № 380/2017 видані 21 листопада 2017 року, а Наказ МО України № 606, який частково регулює й окремі питання, що стосуються компетенції даних Указів, – 20 листопада 2017 року, хоча мав би бути виданий вже після них, тобто не раніше 21 листопада 2017 року. Мало того, вказаний Наказ у деяких формулюваннях протирічить цим двом Указам Президента України адже в ньому йдеться про ВДВ ЗСУ, котрих з 21 листопада 2017 року просто не існує (для повного завершення цієї процедури Верховна Рада України має ще прийняти внесений Президентом України законопроект № 7330 від 21 листопада 2017 року, щоб внести відповідні зміни до Законів України «Про Збройні Сили України», «Про оборону України» і «Про правовий режим воєнного стану»), бо на їх базі Президент України – Верховний Головнокомандувач ЗСУ своїми Указами № 379/2017 та № 380/2017 створив ДШВ ЗСУ. Виходить, що Міністр оборони України, генерал армії України, підписуючи 20 листопада 2017 року Наказ № 606, не відав, що вже наступного дня його начальник – Верховний Головнокомандувач ЗСУ започаткує ДШВ ЗСУ. Ну, знаєте, це вже перебір. Без порядку військо гине!

І про озброєння й військову техніку ПДВ ЗСУ…

«Шановні воїни-десантники, …з кожним днем ми нарощуємо бойовий потенціал десантних підрозділів. Ви отримуєте нові та модернізовані зразки озброєння, військової техніки, сучасні засоби зв’язку», – каже Президент України.

Ну що ж, давайте аналізувати.

До складу ПДВ ЗСУ входять: командування, 25 ОПДБр, 45 ОДШБр (аеромобільна → механізована → розформована → відновлена десантно-штурмова), 46 ОДШБр (новостворена), 79 ОДШБр (бригада → полк → бригада), 80 ОДШБр (бригада → полк→ бригада), 81 ОАеМБр (новостворена аеромобільна з «відкушуванням» частини 25 ОПДБр – єдиної ПДБр, яку взагалі не треба чіпати), 95 ОДШБр, 199 навчальний центр, частини (підрозділи) забезпечення.

Я спеціально в дужках показав «реформування»-перетурбації, котрі відбувалися зі вказаними бригадами. За такі «реформи» всі ті «генії», які їх здійснювали свого часу та розвалювали український десант, незалежно від військових звань і посад не тільки в МО й ГШ ЗСУ, а і у всій владі (Президенти, члени урядів, депутати парламентів – формалізовані чи ні правлячі більшості, що дозволяли це робити двом першим інституціям та їм на догоду недофінансовували військо, приймаючи погані державні бюджети із заниженими видатками на оборону і одночасно з досить високими – для поліцейських структур, а мене, коли я, будучи тоді народним депутатом України, з року в рік вимагав збільшення фінансування ЗСУ, вказуючи відповідні джерела, сприймали за дивака-романтика, оскільки на відміну від абсолютної більшості з них дбав про зміцнення держави та добробут людей, а не про схеми власного збагачення (мій матеріал «Розкоші й злидні українських куртизанок можновладців…» якраз і загострює увагу на владних корупціонерах), як вони: всі ці «герої» добре відомі, а окремі з них навіть займали та займають високі державні посади після обох Майданів), мали б понести кримінальну відповідальність за підрив обороноздатності України, бо завдяки таким «геніям» і «героям» згодом Росія змогла окупувати Крим та частину Донбасу.

І хоча після початку російської агресії ситуація з фінансово-матеріальним забезпеченням ЗСУ покращилася та вона все одно далека від реальних потреб, особливо в розрізі ПДВ.

А тепер подивимося, чим, власне, озброєні десантники.

Бронетанкова техніка (згідно даних офіційного веб-сайту десантників): БТР-80, БТР-3Е1, БТР-4Е, бронемашини «Дозор-Б», БРЕМ-4 РМ, БСЕС БММ-4С, БМП-1, БМП-2, танки Т-80БВ, БМД-1, БМД-2 (МО ще вказує БТР-70 і БТР-3ДА). А БТР-Д, КШМ-Д не вказані. Може їх немає?

Автомобільна техніка: КрАЗ-5233ВЕ, КрАЗ-6322, КрАЗ-6446 та КрАЗ-63221-02, броньовані автомобілі KrAZ Spartan і Hummer, легкові автомобілі УАЗ-315148. Невже вантажних автомобілів ГАЗ-66 нема? А командно-штабні машини (КШМ) радіозв’язку Р-142Д та радіостанції дальнього зв’язку Р-141 є чи немає? Можливо є іншого типу, бо без КШМ неможливо управляти військами (для ПДБр вони повинні бути здатними до парашутного десантування, як і вантажні автомобілі).

Артилерія, міномети, протитанкові засоби (ПТЗ): реактивні системи залпового вогню (РСЗВ) БМ-21 «Град», самохідні артилерійські установки (САУ) 2С1 «Гвоздіка» та 2С3 «Акація», самохідні гармати 2С9 «Нона», причіпні гаубиці Д-30, 82-мм міномети 2Б14 «Поднос», автоматичні міномети 2Б9 «Васільок», бойові машини протитанкових ракетних комплексів (БМ ПТРК) 9П148 «Конкурс» (МО: 120-мм міномети 2Б11, ПТРК «Стугна-П», «Фагот» і «Штурм-С»). А машини управління вогнем артилерії 1В119 «Реостат» для 2С9 чому не вказані? Як без них керувати артилерійським вогнем?!

Засоби протиповітряної оборони (ППО): переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК) «Ігла» (9К38) та зенітні установки ЗУ-23-2 (2А13) (МО: БМ ЗРК «Стрєла-10»).

Звісно, що є засоби зв’язку, спостереження і повітряно-десантна техніка (тара та парашутні системи різного типу).

Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) взагалі не згадуються.

Озброєння військ радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту (РХБз), інженерна, тилова та техніка медичної служби – недесантовані, тобто важкі.

З цього всього озброєння і військової (бойової) техніки придатним до парашутного десантування з літаків ВТА є БМД-1, БМД-2, БТР-Д, КШМ-Д (при наявності), 2С9, Д-30 (на парашутних платформах), ГАЗ-66 (при наявності), окремі види ПТРК, засобів зв’язку й спостереження, 1В119 (при наявності) та деякі засоби ППО (майже вся номенклатура походить ще з СССР), хоча в ПДВ абсолютна більшість амуніції має бути придатною до десантування на парашутах, оскільки війська воюватимуть за лінією фронту.

Тільки одна 25 ОПДБр здатна виконувати бойові завдання в тилу ворога після парашутного десантування з літаків людей і техніки, бо все озброєння, спроможне так десантуватися, є лише в неї.

Всі інші ДШБр (колись у 80-ій бригаді, як і в деяких інших, були окремі повітряно-десантні озброєння та техніка, зокрема БМД-1, але вони є чисто десантно-штурмовими бригадами) і АеМБр фактично є мотопіхотою, тобто механізованими військами, бо вони не озброєні тією ж технікою, що й 25 ОПДБр. Їхнє озброєння є важким, не придатним до парашутного десантування, й тільки їхній особовий склад з окремими видами легкої зброї (автоматами, пістолетами, кулеметами, снайперськими гвинтівками, ручними гранатами, підствольними гранатометами (ГП) для автоматів та ручними протитанковими гранатометами (РПГ) може його здійснювати, але в тилу ворога без належної техніки довго не повоюєш.

Ще в березні 2014 року у своїй роботі «Чому?» я писав: «Чому окремі бригади цих (повітряно-десантних – примітка моя) військ фактично стали мотострілецькими (механізованими, мотопіхотними – примітка моя) з важкою технікою, непридатною для повітряного десантування? Чому окреме командування десантними військами створене аж через десять років після внесення мною такої пропозиції у 2001 р. і після страшного скорочення чисельності (військ – примітка моя)?».

Що ж треба зробити?

Кількість ПДБр повинна бути рівною, а то й більшою за кількість ДШБр та АеМБр (батальйони, бригади цих двох крайніх типів однозначно потрібні ПДВ для виконання бойових завдань у ближньому тилу ворога, де можна обійтися і без застосування ПДБр, але їхнє зміцнення не має відбуватися на шкоду повітряно-десантному компоненту за рахунок його послаблення). В деяких ПДБр може бути по одному ДШБ (батальйону), а в кожній ДШБр і АеМБр повинен бути чистий парашутно-десантний батальйон, озброєний тим же, що й ПДБр. При цьому бойову, фізичну, парашутно-десантну підготовку особового складу ПДВ та кількість і складність парашутних стрибків (денних, нічних, на воду, з десантною технікою тощо) «крилатих піхотинців» із військово-транспортних літаків, особливо з Іл-76, треба виводити на якісно новий рівень.

Повітряним десантникам дійсно мають поставлятися «нові та модернізовані зразки озброєння, військової техніки, сучасні засоби зв’язку», як це чиниться нині за словами Президента України, але не лише ті, які поставляються і мотопіхоті СВ ЗСУ, котра не призначена до десантування на парашутах, а й ті, що роблять їх власне повітряно-десантними військами. На жаль, від початку формування українського десанту після відновлення державності України до цього часу йому не було поставлено жодної нової одиниці озброєння і бойової техніки, здатних до парашутного десантування! Чому ж таке неподобство коїться? Та тому, що в керівництві ЗСУ і Воєнної організації держави знаходяться такі «спеціалісти»!

Читайте продовження статті - Ч. 4. https://www.obozrevatel.com/my/politics/krilatij-pihoti-pidrizali-krila-ch-4.htm

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги