Прийміть участь
в розіграші
Android смартфона Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

У цьому розділі відвідувачі сайту самі генерують контент. Редакція «Обозревателя» не несе відповідальності за цей контент.

"Друзі" України? Ч. 3

380

Читайте початок статті, Ч. 2.

3. Асамблея бере до уваги серйозне занепокоєння щодо низки правових питань. Вона вважає, що важливо виконувати зобов'язання, засновані на Європейській конвенції про права людини…, Рамковій конвенції про захист національних меншин… і Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними зацікавленими сторонами. У цьому відношенні, на думку Асамблеї, зацікавлені сторони повинні дотримуватися трьох взаємопов'язаних принципів на шляху до більш узгоджених домовленостей.

4. Перший полягає в тому, що знання державної мови будь-якої держави є чинником соціальної згуртованості та інтеграції, і держави мають право підтримувати вивчення державної мови й просити (цікаво звучить «просити» – примітка моя), щоб вона була мовою освіти для всіх.

5. Другий принцип полягає в тому, що… коли держави вживають заходів щодо просування державної мови, вони мають іти рука в руку із заходами щодо захисту та просування мов національних меншин. Якщо цього не буде зроблено, результатом стане асиміляція, а не інтеграція.

6. Третій – це принцип недискримінації (жодну національну меншину в Україні не дискримінують, а от українці на своїй рідній землі до цього часу продовжують зазнавати, до певної міри, дискримінації у мовному аспекті, як і в тих країнах, що сильно виступають проти Закону України «Про освіту» – примітка моя)…

8. Виходячи із значених вище принципів і всеохопної концепції «спільного

проживання», нове законодавство, схоже, не забезпечує належного балансу між державною мовою та мовами національних меншин.

9. Зокрема, новий закон призводить до значного скорочення прав, раніше визнаних за «національними меншинами» щодо їхньої власної мови освіти… На думку Асамблеї, це не відповідає концепції «спільного проживання»…

12. Асамблея обізнана, що україномовні меншини в сусідніх країнах не мають права на одномовну освіту своєю рідною мовою і не дістають переваг від домовленостей, спрямованих на заохочення двомовної освіти. Тому Асамблея рекомендує владі сусідніх країн, які закликають до захисту своїх меншин, проявити готовність запропонувати українським громадам, які проживають у їхніх країнах, угоди, аналогічні тим, на яких вони наполягають для своїх власних меншин (один із небагатьох пунктів, включаючи четвертий, позитивних для України – примітка моя)…

14. Асамблея приймає рішення стежити за розвитком подій в Україні щодо захисту та просування регіональних мов і мов меншин.

15. Асамблея просить українську владу повністю виконати майбутні рекомендації й висновки Венеціанської комісії та відповідним чином змінити новий закон про освіту».

Окремі критичні щодо України поправки до цієї Резолюції разом з представниками Угорщини і Румунії також підтримували й делегати із Німеччини, Сербії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Болгарії й Польщі. З української делегації Резолюцію підтримав лише Мустафа Джемілєв: його позиція є дивною. Навіть доповідач Андреас Херхель (представник Естонії), який готував її проект, утримався, бо проголосовані поправки, внесені виключно угорськими і румунськими членами ПАРЄ (більшість їхніх пропозицій були підтримані), суттєво змінили зміст Резолюції. А чому ж українські члени Асамблеї не вносили свої пропозиції для відстоювання правоти України?

Представники Угорщини, Румунії, Хорватії та Сербії виступили проти ідеї «змішаного навчання» із викладанням, до прикладу, 60% предметів українською і 40% – мовою меншин.

Також з Резолюції виключили тезу про те, що навчання «тільки мовою меншини» (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям цієї національної меншини через зменшення їхньої конкурентності на ринку праці й ускладнення вступу до вищих навчальних закладів. За видалення даної тези

проголосували угорські, румунські, німецькі, хорватські та польські делегати.

Лише із мінімальною перевагою (42 голоси «за», 39 «проти») була відхилена угорська поправка про виключення п. 4, і так само (40 на 37 голосів) – пропозиція парламентарів із Угорщини та Румунії, які пропонували видалити з Резолюції п. 12.

Резолюцію 2189 (2017) з окремими упередженими політичними висновками щодо Закону України «Про освіту» до певної міри можна розцінювати як своєрідний тиск на суто правовий орган – Венеціанську комісію, що для ПАРЄ взагалі мало б бути неприпустимим.

Незважаючи на критичний тон Резолюції 2189 (2017), її пункти 4 і 12 є позитивними для України при відстоюванні нею своєї правоти перед упередженими критиками Закону «Про освіту», зокрема Угорщини й Румунії.

Після зустрічі в Бухаресті 13 жовтня 2017 року з Міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану Міністр закордонних справ України Павло Клімкін із певним натяком заявив таке: «Я знаю про те, яким чином Румунія сприяє українській освіті, одночасно хотів би, щоб ми разом зробили більше». Далі він сказав, що для 60 тисяч румунських українців є лише один ліцей, а для України є оосбливо важливим аби українці, котрі мешкають вздовж кордону з Україною, могли здобувати освіту рідною мовою. Після сказаного очевидною є велика недостатність у сприянні Румунією українській освіті. Тому тут Павло Клімкін мав би говорити твердо та однозначно, а не натяками, спираючись на п. 12 Резолюції ПАРЄ 2189 (2017), витримки з якої подано вище, про вимогу України до Румунії зробити у освіті стільки ж для румунських українців, скільки Україна зробила для українських румунів, й звісно, що це можна робити разом і не тільки для прикордонних українців Румунії.

Та повертаємося до російських союзників…

17 жовтня 2017 року в Москві відбулася зустріч Прєдсєдатєля Совєта Фєдєраціі Россійской Фєдєраціі Валєнтіни Матвієнко із Головою Державних Зборів Угорщини Ласло Кевером. Ось, що вона сказала, принагідно подякувавши Угорщині за популяризацію російської мови й літератури, про український освітянський законодавчий акт: «Ми будєм дєйствовать, чтоби побуждать Украіну убрать із закона всє діскрімінаціонниє мєропріятія. Ми нє можєм допустіть, чтоби он вступіл в сілу (Московщина буде бомбити Київ за його законні дії чи що? – примітка моя)… Он грубо нарушаєт європєйскіє конвєнціі в сфєрє прав національних мєншінств, іхніх язиков і культури. На Украінє прожівают мілліони русскоговорящіх соотєчєствєнніков. С прінятієм закона об образованіі політіка витєснєнія русского язика і совсєм набіраєт «законних» форм». До речі, ч.1 ст. 68 Констітуціі Россійской Фєдєраціі недвозначно стверджує таке (цитую оригінал): «Государственным языком Российской Федерации на всей ее территории является русский язык». Ласло Кевер зі свого боку загострив увагу на потребі покращення стосунків між ЄС та Росією, а також заявив наступне: «Сьогодні розв'язати актуальні світові проблеми, конфлікти без участі Росії неможливо… Угорщині Україна потрібна як стабільний і врівноважений сусід. Закон «Про освіту» свідчить, що, на жаль, сьогодні ця країна є нестабільною. Питання зачіпає нас не меншою мірою, ніж Росію. В Україні проживає 170 тисяч угорців. Цей закон унеможливлює навчання дітей угорською мовою. Ми не знайшли жодної здорової причини ухвалення даного документа, крім бажання посилити напругу всередині України».

Петер Сійярто говорить про 150 тисяч угорців (дивіться вище), а Ласло Кевер – про 170 тисяч. Хоч би самі між собою розібралися, не кажучи вже про відверту неправду з боку Голови Державних Зборів Угорщини, який заявляє, що Закон України «Про освіту» «унеможливлює навчання дітей угорською мовою», бо його стаття 7 (дивіться її вище) якраз уможливлює «навчання дітей угорською мовою» (на тлі цих незаслужених закордонних випадів проти України моя стаття «Не ваше собаче діло!» буде тут злободенною).

Невже Угорщина, будучи свого часу під багатолітнім ворожим диктатом Москви, котра є ворогом України, бо по-бандитськи порушила її територіальну цілісність і пішла на українську землю війною, діє за принципом: «Ворог мого ворога – мій друг»? Невже Угорщині є ближчою Московія, а не Україна? Невже Угорщина вважає Україну ворогом, що домовляється з Московщиною про спільні дії супроти України?!

Як я вже писав вище, ПАРЄ прийняла Резолюцію 2189 (2017), п. 15 котрої говорить про Венеціанську комісію, висновки якої Україна мала б виконати. Та й високі владні представники України неодноразово заявляли про готовність повністю врахувати рішення даної Комісії (хоча усі вони з будь-якого питання, без виключення, мають рекомендаційний, а не зобов’язуючий характер) в українському законі про освіту. Зокрема Президент України Петро Порошенко у своєму виступі на сесії ПАРЄ 11 жовтня 2017 року сказав таке: «Я впевнений, що висновок Венеціанської комісії зніме всі контраверсійні трактування і непотрібні підозри. І я впевнений, що ми втілимо усі рекомендації Комісії в цьому законі». Тому тут може бути цікавою думка правників інших країн щодо неї. Читайте нижче…

«Чи дійсно Венеційська комісія… є другом України?»

17 жовтня 2017 року інтернет-видання «Главком» опублікувало сміливу думку про Венеціанську комісію у інтерв’ю «Голова Конституційного суду Литви Дайнюс Жалімас: Ви впевнені, що Венеційська комісія є другом України?»: «Я можу чесно сказати, що члени Венеційської комісії, в тому числі пан Букіккіо (Джанні Букіккіо є головою (президентом) Венеціанської (Венеційської) комісії (ВК) – примітка моя), неодноразово намагалися тиснути на нас, мовляв вони відкличуть цей захід з Литви (мова йде про міжнародну неурядову конференцію Конституційних судів, що проходила у вересні 2017 року в Литві, на який вона не допустила суддів Конституційного суду Росії, котрі за ніч (!) 19 березня 2014 року всі 19 чоловік скоїли міжнародний злочин, одноголосно всупереч міжнародному праву узаконивши агресію Росії проти України та анексію Криму, на знак солідарності з Україною ввівши проти них 2016 року санкції у вигляді 10-річної заборони їм на в’їзд до Литви – примітка моя).

Читайте продовження - Ч. 4.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги